Рішення

від 10.12.2013 по справі 923/1442/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа № 923/1442/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектне підприємство "Україна", м. Херсон

про стягнення 10 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Мурашкін А.В., уповноважений представник, довіреність від 08.07.2013р.,

від відповідача - Кермач А.І., уповн. представник, довіреність від 08.11.2013р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка " (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно -проектне підприємство "Україна " (відповідач) 10000,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару (шкафна установка ШГРУ 11-02 с регулятором тиску РДГ-50В), який переданий позивачем відповідачеві на підставі видаткової накладної № 224 від 28.10.2010р.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач визнає позовні вимоги частково, в сумі 7937,00 грн., з підстав наявності у позивача заборгованості перед відповідачем в сумі 2063,00 грн. До відзиву додано копію видаткової накладної № РН-0000014 від 13.12.2011р., на підставі якої відповідач передав позивачеві товар вартістю 2063,00 грн. За твердженнями представника відповідача, позивач до теперішнього часу не розрахувався з відповідачем за цей товар.

В судовому засіданні 10.10.2013р. представником відповідача надано суду, з супровідним листом, адресовану позивачу заяву відповідача № 231 від 05.12.2013р. про часткове припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2063,00 грн., з доказами надсилання цієї заяви позивачеві 05.12.2013р. поштою.

Розгляд справи відкладався з 12.11.2013р. на 05.12.2013р. у зв'язку із ненаданням відповідачем частини з витребуваних від нього судом документів та з урахуванням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.12.2013р. оголошувалася перерва до 14-30 год. 10.10.2013р.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 10.12.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив :

Між Приватним спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством "Газкотлоспецмонтажналадка" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно -проектне підприємство "Україна " (надалі - відповідач) була досягнута усна домовленість про купівлю - продаж товару, шкафної установки ШГРУ 11-02 с регулятором тиску РДГ-50В, вартістю 20000,00 грн., після чого цей товар був переданий позивачем відповідачеві на підставі видаткової накладної № 224 від 28.10.2010р., згідно з довіреністю відповідача № 223 від 26.10.2010р.

Строки оплати товару у цій накладній не вказано.

Позивач, у позовній заяві, стверджує про здійснення відповідачем часткової, у сумі 10000,00 грн., оплати вказаного товару. Проте, а ні позивач, а ні відповідач не надали суду доказів здійснення відповідачем такої часткової оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті вказано, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до п. 2 та п. 3 ст. 180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно з ч. 7 ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Зі змісту доданої до позовної заяви видаткової накладної № 224 від 28.10.2010р. вбачається, що вона оформлена відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, оскільки містить: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додатково, факт здійснення між сторонами вказаної господарської операції підтверджується довіреністю № 223 від 26.10.2010р., яку видано відповідачем.

На підставі вказаних встановлених судом фактичних обставин та наведених правових норм суд дійшов висновку про те, що між сторонами фактично було укладено усну угоду про купівлю-продаж товару, що підтверджується письмовими доказами. Відповідно до цієї угоди позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Видаткову накладну № 224 від 28.10.2010р. підписано відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. Доказів іншого відповідачем не надано.

Таким чином, на підставі ст. 692 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний оплатити отриманий від позивача за видатковою накладною № 224 від 28.10.2010р. товар після прийняття цього товару. З 29.10.2010р. відповідач є таким, що прострочив перед позивачем виконання цього зобов'язання.

З наявних у матеріалах даної справи копій первинних документів слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого за видатковою накладною № 224 від 28.10.2010р. товару становить 20000,00 грн. Проте, у позовній заяві позивачем стверджується, що розмір вказаної заборгованості відповідача перед позивачем, є меншим на 10000,00 грн. та становить 10000,00 грн. Позовні вимоги заявлено позивачем, саме, про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості.

Суд зазначає, що заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача меншої суми заборгованості, ніж розмір такої заборгованості, що підтверджений документально (наданими суду письмовими доказами), є правом позивача та об'єктивно не порушує прав позивача.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однією із сторін.

Під час розгляду справи відповідачем частково, у сумі 2063,00 грн., погашено заборгованість з оплати товару, який отримано ним від позивача на підставі видаткової накладної № 224 від 28.10.2010р., шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 2063,00 грн. з позивачем. Проведення даного заліку підтверджується адресованою позивачу заявою відповідача № 231 від 05.12.2013р. про часткове припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2063,00 грн., з доказами надсилання цієї заяви позивачеві 05.12.2013р. поштою (оригіналами опису вкладення у цінний лист та касового чека підприємства поштового зв'язку).

Доказами наявності у позивача зобов'язання перед відповідачем, яке було припинено внаслідок цього заліку, є видаткова накладна № РН-0000014 від 13.12.2011р., на підставі якої, згідно з довіреністю позивача № 1148 від 13.12.2011р., відповідач передав позивачеві товар вартістю 2063,00 грн. На підставі ст. 692 Цивільного кодексу України позивач був зобов'язаний оплатити отриманий від відповідача за видатковою накладною № РН-0000014 від 13.12.2011р. товар після прийняття цього товару. З 14.12.2011р. відповідач є таким, що прострочив перед позивачем виконання цього зобов'язання. Під час розгляду даної справи відповідачем не заперечується факт отримання від відповідача вказаного товару, а доказів здійснення оплати цього товару, повної або часткової, позивачем суду не надано.

З урахуванням тверджень позивача про здійснення відповідачем часткової, у сумі 1000,00 грн., оплати товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі видаткової накладної № 224 від 28.10.2010р., а також, з урахуванням проведеного відповідачем під час розгляду даної справи заліку зустрічних однорідних вимог з позивачем на суму 2063,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем з оплати вказаного товару становить 7937,00 грн.

7937,00 грн. = 20000,00 грн. (вартість переданого позивачем відповідачеві товару) - 10000,00 грн. (сума проведеної відповідачем часткової оплати товару) - 2063,00 грн. (сума взаємозаліку)

Під час розгляду даної справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо наявності у нього заборгованості у розмірі 7937,00 грн. перед позивачем з оплати товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі видаткової накладної № 224 від 28.10.2010р. Також, відповідач не надав доказів погашення (повного або часткового) цієї, у розмірі 7937,00 грн., заборгованості.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості з оплати вказаного товару підлягають частковому задоволенню, а саме, задоволенню у сумі 7937,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. У п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що виходячи з приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України, ця правова норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У застосуванні ч. 2 ст. 49 ГПК України суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Виходячи з цього, судовий збір у повному обсязі, 1720,50 грн., покладається на відповідача, оскільки часткове, у сумі 2063,00 грн., погашення спірного боргу здійснено відповідачем після порушення провадження у даній справі, а спір про стягнення з відповідача на користь позивача боргу, у розмірі 10000,00 грн. з оплати товару доведений до вирішення у судовому порядку, саме, через дії відповідача: невжиття відповідачем до звернення позивача з позовом до суду заходів щодо узгодження з позивачем умов погашення вказаного боргу у розмірі 10000,00 грн., повністю або частково, у позасудовому порядку, та непогашення боргу, повністю або частково у позасудовому порядку.

Керуючись ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - проектне підприємство "Україна" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 3А; ідентифікаційний код юридичної особи - 14113825; р/р2600401337598 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365) на користь Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, буд. 2, корп. 4, кв.130; ідентифікаційний код юридичної особи - 22741547; р/р26003000062871 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) 7937 (сім тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Суддя К.В. Соловйов