Рішення

від 12.12.2013 по справі 910/12338/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12338/13 12.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Авторесурс"

про стягнення грошових сум

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача: Оніщук В.М. (дов. №330/11.5.2 від 05.08.13)

Від відповідача: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім НІКО" про стягнення 70 805 277,30 грн. заборгованості за кредитним договором №100.2.3-04/85к-10 від 05.08.2010 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» зазначає, що у відповідача рахується сума заборгованості за Кредитним договором № 100.2.3-04/85к-10 від 05.08.10, яка утворилась внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Ніко» зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 08.08.2013 року.

Відповідача у судове засідання 08.08.2013 не направив свого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 08.08.2013 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, у задоволення клопотання представника позивача, та відкладений розгляд справи на 29.08.2013 року.

У судовому засіданні 29.08.2013 представник позивача надав пояснення по суті спору.

Відповідач не забезпечив явку свого представника до судового засідання 29.08.2013, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, поважність причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до категорії складних, а тому підлягає колегіальному розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2013 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 29.08.2013 визначено для розгляду справи № 910/12338/13 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Літвінова М.Є. Шаптала Є.Ю.

Ухвалою суду від 29.08.13 справу № 910/12338/13 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено розгляд справи на 24.09.13 року.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці та призначенням судді Шаптали Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва справу № 910/12338/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: Головуючий суддя Полякова К.В., судді Босий В.П. та Нечай О.В.

За наслідками судового засідання 24.09.13 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.11.13 року.

У зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.13 справу № 910/12338/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Полякова К.В., судді Літвінова М.Є. та Нечай О.В.

У судове засідання представником відповідача надані докази, а саме довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, витяг з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України у підтвердження переходу всіх прав та обов'язків від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Ніко" до правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Авторесурс" (ідентифікаційний код 37045335).

Положеннями статті 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до норм частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

З огляду на вищевикладене, судом здійснено заміну первісного відповідача на належного - Товраиство з обмеженою відповідальністю "ТД Авторесурс".

До того ж, під час судового засідання представником відповідача поданий до суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 05.11.13 судом оголошено перерву до 21.11.13 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста від 21.11.13 справу № 910/12338/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Полякова К.В. (головуючий), Босий В.П.. та Літвінова М.Є. О.В., у зв'язку із перебуванням судді Нечай О.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 21.11.13 справу № 910/12338/13 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено її розгляд на 21.11.13 року.

У судовому засіданні 21.11.13 судом розглянуто заяву ПАТ «ВТБ Банк» про вжиття заходів до забезпечення позову, та відмовлено у її задоволенні з огляду на таке.

Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороно відповідачеві вчиняти певні дії; забороно іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, наведені у заяві про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому заява позивача є такою, що не підлягає задоволенню.

Надалі, під час судового засідання представником позивача оголошено клопотання про збільшення позовних вимог, що подане ним через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 21.11.13 року.

Представником відповідача надані усні пояснення щодо заявленого клопотання про збільшення.

Суд, порадившись на місці, задовольнив клопотання про збільшення позовних вимог та наголосив на тому, що подальший розгляд справи здійснюється у межах заявлених позовних вимог, враховуючи їх збільшення. У судовому засіданні 21.11.13 судом оголошено перерву до 12.12.13 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.13 оголосив свої заперечення на відзив, подані ним через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 11.12.13 року. Позовні вимоги просив задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та запереченнях на відзив.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні 12.12.13, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявністю підпису уповноваженого представника відповідача на розписці про оголошення перерви у судовому засіданні від 21.11.13, що міститься у матеріалах справи. Поважність причин неявки відповідачем до суду не надано.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2010 між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ-НІКО» (Позичальник) - правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» (Відповідач), укладено Кредитний договір №100.2.3-04/85к-10 разом із наступними змінами та доповненнями (Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору (у редакції Договору №11 про внесення змін до Кредитного договору від 28.12.2012) його предметом є надання Банком Позичальнику кредиту у сумі 67 268 796,36 грн.. Із визначеним строком користування до 11 квітня 2013 року та платою за користування кредитом 10 процентів річних.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк надає кредит Позичальнику у безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника за формою додатку №1, в межах Ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування Кредиту на рахунок Позичальника №26000010088433 у Відділенні «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК», за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання Кредиту, встановлених Кредитним договором.

У підтвердження надання кредитних коштів на умовах, визначених кредитними договорами, банком до матеріалів справи надано виписку банку про рух коштів по позичковому рахунку позичальника, яка міститься у матеріалах справи (т. 1 а. с. 94-128) та меморіальний ордер №45401 (т. 1 а. с. 92).

Позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Ніко» свої зобов'язання за умовами Кредитного договору, щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв'язку із чим банком на адресу позичальника 16.04.13 направлено лист-вимогу № 3036/1-2. у якій позивач вимагає негайного виконання порушених позичальником зобов'язань та погашення простроченої заборгованості протягом 15 банківських днів та попереджено щодо можливості нарахування штрафних санкцій у разі невиконання вказаної вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» будь-якої відповіді на лист-вимогу не направив та не здійснив погашення простроченої заборгованості, у зв'язку із чим Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось із позовом до суду.

У межах даного позову ПАТ «ВТБ Банк» просить стягнути грошові кошти у сумі 78273465,43 грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість за кредитом за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно) становить 66 019 634,57 гривні (Шістдесят шість мільйонів дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 57 копійок);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 березня 2013 року по 24 вересня 2013 року (включно), становить 2 738 240,07 гривень (Два мільйони сімсот тридцять вісім тисяч двісті сорок гривень 07 копійок);

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 вересня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно) становить 180 875,71 гривень (Сто вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 71 копійок);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 (включно), становить 4 467 630,06 гривень (Чотири мільйони чотириста шістдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень 06 копійок);

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 01 березня 2013 року по 04 жовтня 2013 (включно), становить 87 641,11 гривень (Вісімдесят сім тисяч шістсот сорок одна гривня 11 копійок);

- 3% (три проценти) річних, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати процентів за період з 01 березня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно), становлять 19 139,82 гривень (Дев'ятнадцять тисяч сто тридцять дев'ять гривень 82 копійки);

- 3% (три проценти) річних, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати кредиту за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно), становлять 955 023,75 гривня (Дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двадцять три гривні 75 копійок);

- інфляційні втрати в зв'язку з простроченням сплати процентів, нараховані за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року (включно), становлять 560,71 гривень (П'ятсот шістдесят гривень 71 копійка);

- інфляційні втрати в зв'язку з простроченням сплати кредиту, нараховані за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року (включно), становлять 66 019,63 гривень (Шістдесят шість тисяч дев'ятнадцять гривень 63 копійки);

- штрафні санкції, нараховані у зв'язку з невиконанням ТОВ "Торговий дім-НІКО", ідентифікаційний код 37045335, зобов'язання, передбаченого п. 4.3.11.1.1. Кредитного договору, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року, а також зобов'язання, передбаченого п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору, за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року, становлять 1 600 000,00 гривень (Один мільйон шістсот тисяч гривень 00 копійок);

- договірні санкції, застосовані до ТОВ «Торговий дім-НІКО», ідентифікаційний код 37045335, у зв'язку з невиконанням зобов'язання, передбаченого п. 4.3.2. Кредитного договору за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно) та 12 серпня 2013 року по 04 жовтня 2013 року становлять 2 139 000,00 гривень (Два мільйони сто тридцять дев'ять тисяч гривень 00 копійок).

Заперечуючи проти позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» зауважує, що ним здійснено часткове погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів, яка не врахована позивачем при здійсненні розрахунку простроченої заборгованості зі спалити процентів. До того ж, відповідач не погоджуючись із розміром суми нарахованих процентів та періоди, за який вказані проценти нараховувались та надає свій розрахунок та зауважує, що позивач помилково розраховує суму заборгованості за процентами за період з 25.01.13 по 14.06.13 року. Заперечуючи проти стягнення 3% річних, відповідач посилається на те, що умовами кредитного договору сторонами погоджено відсоткову ставку у розмірі 10% річних. Разом з тим, відповідач у повному обсязі заперечує проти стягнення з нього штрафних санкцій та пені, посилаючись на те що позивачем безпідставно нараховані зазначені суми. Проти стягнення з ТОВ «ТД Авторесурс» договірних санкцій, у зв'язку із порушення умов кредитного договору, щодо обов'язковості укладання договорів добровільного страхування транспортних засобів, останній заперечує посилаючись на те, такі договори укладені ним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються із нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 75224943,00 грн. що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою про рух коштів на позичковому рахунку відповідача та копією меморіального ордеру №455401 від 06.08.10 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем порушені договірні зобов'язання у частині своєчасного повернення грошових коштів за Кредитним договором № 100.2.3-04/85к-10 від 05.08.10, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість по поверненню кредиту розмірі 66019634,57 грн.

Заперечень щодо стягнення суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 66019634,57 грн. під час розгляду справи від відповідача до суду не надходило, належних та допустимих доказів у підтвердження повернення вказаної суми кредитних коштів на користь позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» відповідачем до суду не надано.

Таким чином, з огляду на вище встановлене, вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» простроченої заборгованості за кредитом за період з 12.04.13 по 04.10.13 у розмірі 66019634,57 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Встановивши правомірність та обґрунтованість вимоги позивача, щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитом, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення простроченої заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 25.03.13 по 24.09.13 у розмірі 2738240,07 грн. та строкової заборгованості зі сплати процентів, нарахованих з 25.09.13 по 04.10.13 у розмірі 180875,71 грн. такими що підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача, щодо стягнення вказаних сум такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Так, умовами Кредитного договору, а саме розділом 3, передбачено здійснення плати за користування кредитом у вигляді сплати процентів у розмірі 10% річних. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 10.1. цього договору, у наступному порядку: щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно - проценти, нараховані відповідно до п.3.1.2; в день повного повернення заборгованості за кредитом.

У відзиві на позовну заяву, ТОВ «ТД Авторесурс» зауважує, що ним у період з 18.06.13 по 18.10.13 частково сплачено заборгованість зі сплати процентів загальною сумою1 435 686,08 грн., на підтвердження чого надає банківську виписку по рахунку, проте вказана сума позивачем при здійсненні розрахунку простроченої заборгованості зі сплати процентів не враховано.

Зазначена позиція відповідача спростовується наявними у матеріалах справи документами, так із розрахунку нарахування процентів вбачається, що позивач у відповідності до умов кредитного договору здійснював нарахування процентів у розмірі 10% річних у відповідні періоди. До того ж, у вказаному розрахунку, у графі «Часткове погашення», зазначено дати та розміри грошових сум, проведених як плату процентів за користування кредитом. Із вказаної графи розрахунку вбачається, що позивачем зараховані сплачені грошові кошти як сплата процентів за користування кредитом.

Разом з тим, із наданого ПАТ «ВТБ Банк» детального розрахунку суми заборгованості вбачається, що банком здійснено нарахування процентів за користування кредитом у відповідності до положень договору, тобто з 25.03.13 по 24.09.13 року та з 25.09.13 по 04.10.13 року, оскільки проценти за користування кредитом нараховані у періоди 25.01.13-31.01.13, 01.02.13-24.02.13, 25.02.13-28.02.13, 01.03.13-24.03.13 погашені позичальником, шляхом зарахування грошових коштів, що надходили з 29.03.13 до 03.10.13 року.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, перевіривши розрахунок процентів, наданий позивачем, суд визнає його правомірним та таким, що здійснений у відповідності до вимог договору та чинного законодавства.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до п. 7.1. та 7.2. Кредитного договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та погашення Плати за Кредит згідно умов цього Договору. Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань, враховуючи день сплати, з розрахунку факт/365.

Положеннями Господарського кодексу України унормовано поняття штрафних санкцій. Так, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача, щодо невиконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

З огляду на наведене, при подачі позовної заяви до суду, зобов'язання за кредитним договором не виконані позичальником, у зв'язку із чим, розрахунок заборгованості зі сплати відсотків Банком проведений з моменту виникнення прострочки - розрахунки проведені з урахуванням суми боргу у періоді прострочення, виходячи зі встановлених обмежень по строку нарахування пені не більше ніж шість місяців, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 04.10.2013 року який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 (включно), становить 4 467 630,06 гривень (Чотири мільйони чотириста шістдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень 06 копійок) та пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 01 березня 2013 року по 04 жовтня 2013 (включно), становить 87 641,11 гривень (Вісімдесят сім тисяч шістсот сорок одна гривня 11 копійок) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Посилання позивача у своєму відзиві на те, що Банком та Відповідачем погоджений розмір процентів на рівні 10% річних, а тому Банк не має права додатково застосовувати інший розмір процентів передбачений ч.2 ст. 625 ЦК України є безпідставними та не може братися до уваги судом, оскільки пунктом 3.1. Кредитного договору сторонами погоджено плату за користування кредитом у вигляді процентів, розмір яких є Фіксованим та складає 10% річних.

Таким чином, враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, Банк правомірно здійснив нарахування інфляційних витрат та 3% річних у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України з чітким розрахунком, який міститься у матеріалах справи, а тому:

- 3% (три проценти) річних, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати процентів за період з 01 березня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно), становлять 19 139,82 гривень (Дев'ятнадцять тисяч сто тридцять дев'ять гривень 82 копійки);

- 3% (три проценти) річних, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати кредиту за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно), становлять 955 023,75 гривня (Дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двадцять три гривні 75 копійок);

- інфляційні втрати в зв'язку з простроченням сплати процентів, нараховані за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року (включно), становлять 560,71 гривень (П'ятсот шістдесят гривень 71 копійка);

- інфляційні втрати в зв'язку з простроченням сплати кредиту, нараховані за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року (включно), становлять 66 019,63 гривень (Шістдесят шість тисяч дев'ятнадцять гривень 63 копійки) підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Однією з підстав заперечення проти позову, відповідач зазначає про безпідставність стягнення з нього штрафних санкцій за порушення зобов'язання передбаченого п. 4.3.11.1.1 та п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору, оскільки від Банку не надходило на адресу Відповідача будь-яких письмових вимог про погашення штрафів.

Відповідно до п. 4.3.11.1.1. Кредитного договору передбачено, що починаючи з 01 січня 2013 року. Позичальник зобов'язаний забезпечити протягом кожного Розрахункового періоду проведення в Банку загальних кредитових оборотів (всі надходження без виключень) по поточному(их) рахунку(ах):

- TOB «НІКО ДОНЕЦЬК» (ідентифікаційний код 32458043), відкритому(х) в Банку, в розмірі не менше ніж 45% (сорок п'ять) процентів від загальних кредитових оборотів по всім поточним рахункам ТОВ «НІКО ДОНЕЦЬК» в Банку та інших банках;

- ТОВ «Ніко-Дніпропетровськ» (ідентифікаційний код 32887616), відкритому(х) в Банку, в розмірі не менше ніж 45% (сорок п'ять) процентів від загальних кредитових оборотів по всім поточним рахункам ТОВ «Ніко-Дніпропетровськ» в Банку та інших банках.

За результатами моніторингу виконання зобов'язань п. 4.3.11.1.1. Кредитного договору за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року зобов'язання не виконано.

Згідно п. 7.3.3. Кредитного договору, при невиконанні більш ніж на 5% (п'ять) відсотків зобов'язання, визначеного п.п. 4.3.11.1.1. Кредитного договору, Банк має право нарахувати Позичальнику Штрафну санкцію, а Позичальник зобов'язаний сплатити її Банку у розмірі 100 000,00 гривень (Сто тисяч гривень 00 копійок), за кожний факт невиконання або неналежного виконання зазначеного зобов'язання. При цьому розмір зобов'язань Позичальника, визначений п.п. 4.3.11.1.1. Кредитного договору, приймається для розрахунку як 100% (сто) відсотків.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов п. 4.3.11.1.1. Кредитного договору, Банк застосував до Відповідача вказану вище штрафну санкцію та просить стягнути з Відповідача штрафні санкції, що становлять 700 000,00 гривень (сімсот тисяч гривень 00 копійок).

Крім того, згідно п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний забезпечити протягом кожного Розрахункового періоду проведення в Банку загальних кредитових оборотів (всі надходження без виключень) по поточному(их) рахунку(ах), відкритому(х) в Банку, в наступних розмірах:

- в січні 2013 року - в розмірі не менше ніж 30 000 000,00 гривень (Тридцять мільйонів гривень 00 копійок), в тому числі чистих кредитових оборотів в розмірі не менше ніж 5 000 000,00 гривень (П'ять мільйонів гривень 00 копійок),

- в лютому 2013 року - в розмірі не менше ніж 30 000 000,00 гривень (Тридцять мільйонів гривень 00 копійок), в тому числі чистих кредитових оборотів в розмірі не менше ніж 5 000 000,00 гривень (П'ять мільйонів гривень 00 копійок),

- в березні 2013 року - в розмірі не менше ніж 50 000 000,00 гривень (П'ятдесят мільйонів гривень 00 копійок), в тому числі чистих кредитових оборотів в розмірі не менше ніж 10 000 000,00 гривень (Десять мільйонів гривень 00 копійок),

- в квітні 2013 року - в розмірі не менше ніж 90 000 000,00 гривень (Дев'яносто мільйонів гривень 00 копійок), в тому числі чистих кредитових оборотів в розмірі не менше ніж ЗО 000 000,00 гривень (Тридцять мільйонів гривень 00 копійок),

та забезпечувати суму таких кредитових оборотів у вищезазначеному обсязі протягом строку дії Кредитного договору.

За результатами моніторингу виконання зобов'язань п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року зобов'язання не виконано.

Згідно п. 7.3. Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником більш ніж на 5% (п'ять) відсотків зобов'язання, визначеного п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору, Банк має право нарахувати Позичальнику штраф, а Позичальник зобов'язаний сплатити його Банку у розмірі 100 000,00 гривень (Сто тисяч гривень 00 копійок), за кожний факт невиконання або неналежного виконання зазначеного зобов'язання. При цьому розмір зобов'язань Позичальника, визначений п.п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору, приймається для розрахунку як 100% (сто) відсотків.

У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем умов п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору, Банк застосував до Позичальника вказану вище штрафну санкцію та просить стягнути з Позичальника штрафні санкції, що становлять 700 000,00 гривень (сімсот тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору Відповідач зобов'язаний сплатити Банку Штрафні санкції та договорні санкції, визначені п.п. 7.1.-7.3. Кредитного договору, протягом 10 (десяти) Банківських днів з моменту відправлення Банком у порядку, визначеному п. 9.2. Кредитного договору, відповідної вимоги Відповідачу. Нарахування зазначених договірних санкцій та Штрафних санкцій, а також право Банку пред'явити вимогу Відповідачу про їх сплату припиняється

через 36 (тридцять шість) місяців від дати, коли відповідне зобов'язання, за невиконання або неналежне виконання якого стягується санкція, мало бути виконано належним чином.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем п. 4.3.11.1.1. та п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору на адресу Відповідача направлені листи-вимоги №933/1-2 від 11.02.13., №2178/1-2 від 19.03.13, № 2810/1-2 від 08.04.13, №8466/1-2 від 13.11.13 з вимогою здійснення погашення заборгованості Відповідачем за Кредитним договором, однак вказана заборгованість на день розгляду спору не є погашеною . Таким чином, заперечння відповідача щодо стягнення з нього штрафних санкцій за Кредитним договором судом не приймаються, та є такими що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Надалаі, відповідач вважає безпідставним стягнення з нього договірних санкцій за порушення зобов'язання передбаченого п. 4.3.2 Кредитного договору вважаючи, що Відповідач нібито виконав вимоги зазначеного пункту, при цьому посилаючись на договір добровільного страхування транспортних засобів №206-00400-13 від 11.04.2013р., укладеного між Відповідачем та ТОВ «Страхова компанія «Індіго». Крім того, стверджує, що на адресу Відповідача не направлялась письмова вимога про сплату договірних санкцій.

Згідно п. 4.3.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний застрахувати та/або забезпечити страхування Заставного майна (крім майнових прав, цінних паперів, частки в статутному капіталі), а також надати на визначених в Договорах про забезпечення умовах договори страхування та документи, що підтверджують сплату страхових платежів Договори страхування мають укладатись з погодженою Банком страховою компанією строком не менше ніж строк цього Договору зі сплатою страхового платежу єдиною сумою. При цьому Позичальник зобов'язаний забезпечити дійсність договорів страхування з наступного дня після підписання і до закінчення дії Договорів про забезпечення

У межах розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання передбачене п. 4.3.2. Кредитного договору, оскільки Банку не надано жодного договору страхування на погодження та документів, що підтверджують сплату страхових платежів.

Крім того, договір добровільного страхування транспортних засобів №206-00400-13 від 11.04.2013, на який посилається відповідач у своєму відзиві, Банку не надавався, а також належних доказів щодо погодження із банком вказаного договору ТОВ «ТД Авторесурс» до суду не надано .

Відповідно до п. 7.3. Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.3.2. Кредитного договору, Банк має право застосувати до Позичальника договірну санкцію, а Позичальник зобов'язаний сплатити її Банку у розмірі 9 300,00 гривень (Дев'ять тисяч триста гривень 00 копійок) за кожний календарний день невиконання або неналежного виконання зазначеного зобов'язання.

У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем умов п. 4.3.2. Кредитного договору. Банк застосував до Позичальника вказану вище договірну санкцію та просить стягнути з відповідача договірну санкцію, що становить 2 139 000,00 грн.

Крім того, Банком на адресу Відповідача було направлено лист-вимогу №6084/1-2 від 12.08.13 з вимогою погасити заборгованість за неналежне виконання п. 4.3.2. Кредитного договору Відповідачем, однак вказана заборгованість не погашена .

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про безпідставність стягнення з нього договірних санкцій за порушення зобов'язання передбаченого п. 4.3.2. Кредитного договору судом не приймаються.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки, строк виконання зобов'язання за Кредитним договором № 100.2.3-04/85к-10 від 05.08.10 настав, на день вирішення спору зобов'язання за вказаним договором на виконано, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача визнаються судом правомірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75 ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» про стягнення солідарно грошових сум - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Авторесурс» (01103, м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, будинок 8А; ідентифікаційний код 37045335) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26; ідентифікаційний код 14359319):

- прострочена заборгованість за кредитом за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно) становить 66 019 634 (шістдесят шість мільйонів дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 57 копійок;

- прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 березня 2013 року по 24 вересня 2013 року (включно), становить 2 738 240 (два мільйони сімсот тридцять вісім тисяч двісті сорок) гривень 07 копійок;

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 вересня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно) становить 180 875 (сто вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 71 копійок;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 (включно), становить 4 467 630 (чотири мільйони чотириста шістдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень 06 копійок;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 01 березня 2013 року по 04 жовтня 2013 (включно), становить 87 641 (вісімдесят сім тисяч шістсот сорок одна) гривня 11 копійок;

- 3% (три проценти) річних, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати процентів за період з 01 березня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно), становлять 19 139 (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять дев'ять) гривень 82 копійки;

- 3% (три проценти) річних, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати кредиту за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно), становлять 955 023 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двадцять три гривні) 75 копійок;

- інфляційні втрати в зв'язку з простроченням сплати процентів, нараховані за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року (включно), становлять 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 71 копійка;

- інфляційні втрати в зв'язку з простроченням сплати кредиту, нараховані за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року (включно), становлять 66 019 (шістдесят шість тисяч дев'ятнадцять) гривень 63 копійки;

- штрафні санкції, нараховані у зв'язку з невиконанням зобов'язання, передбаченого п. 4.3.11.1.1. Кредитного договору, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року, а також зобов'язання, передбаченого п. 4.3.11.1.2. Кредитного договору, за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року, становлять 1 600 000 (один мільйон шістсот тисяч) гривень 00 копійок;

- договірні санкції, застосовані у зв'язку з невиконанням зобов'язання, передбаченого п. 4.3.2. Кредитного договору за період з 12 квітня 2013 року по 04 жовтня 2013 року (включно) та 12 серпня 2013 року по 04 жовтня 2013 року становлять 2 139 000 (два мільйони сто тридцять дев'ять тисяч) гривень 00 копійок;

- витрати зі сплати судового збору у розмірі 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача 12.12.13 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний рішення складено

та підписано 17.12.13 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя В.П. Босий

Суддя М.Є. Літвінова