Рішення

від 16.12.2013 по справі 905/6958/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.2013 Справа № 905/6958/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Фролова Т.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора міста Димитрова в особі Димитровської міської ради, м. Димитров, Донецька область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" м.Костянтинівка, Донецька область,

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.06.2003р., -

За участю:

Прокурор Осипенко Ю.С. за посвідченням № 003174;

представник позивача Гумбаков С.С., Маричева Л.П. за довіреністю;

представника відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор міста Димитрова в особі Димитровської міської ради, м. Димитров, Донецька область звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" м.Костянтинівка, Донецька область, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.06.2003р., у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зміною розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, що сталося внаслідок прийняття позивачем відповідних рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди земельної ділянки від 09.06.2003р., внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006р., рішення Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Димитров», №VІ/53-31 від 13.03.2013р. «Про затвердження розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров», листи виконавчого комітету Димитровської міської ради №02/02-13в-1012 від 19.08.2008р., №02/02-13в-1104 від 30.09.2009р., №2029 від 12.02.2010р., №01-26 від 13.06.2012р. та №01/02-40в-0427 від 11.04.2013р.

Позивач просив суд внести зміни в розділи 1,2 договору оренди земельної ділянки від 09.06.2003р. шляхом укладання додаткової угоди, та викладення пунктів 1,2 в іншій редакції.

Прокурор в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 25.11.2013 року, як і в попередні судові засідання, не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал суду за адресою, визначеною у якості його місцезнаходження за матеріалами справи та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується залученими до матеріалів справи поштових конвертів, які було повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 48, 57, 59, 66). Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2003р. між Димитровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 13-15).

Укладений договір оренди було підписано представниками сторін та скріплено їх печатками. 09.06.2003р. року даний договір було зареєстровано в Димитровському міському відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №139.

За умовами пунктів 1, 2 Договору орендодавець у відповідності з рішенням Димитровської міської ради від 24.01.2003р. №ІV/7-18 орендодавець (позивач) надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку кадастровий номер 1411300000:01:005:0013, яка знаходиться в місті Димитров Донецької області, вул. Курська №23, із земель запасу міської ради категорії - промисловість. Земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання, під розміщення існуючих будівель та споруд промплощадки по (КВЕД - 20.30.0).

28.12.2006р. між Димитровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс" було укладено Зміни і доповнення до договору оренди земельної ділянки від 09.06.2003р. (а.с. 20).

Відповідно до абз.4 п.1 Договору, з урахуванням змін і доповнень до договору, укладених 28.12.2006р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 691146,71грн.

Відповідно до пунктів 2.3.1.-2.3.4. Договору, з урахуванням змін і доповнень, орендна плата вноситься орендарем у грошової формі і складає: - 6911,47грн. (шість тисяч дев'ятсот одинадцять) гривень 47 коп. на рік (п.2.3.1.). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.2.3.2.). Орендна плата вноситься щомісячно, не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, на поточний рахунок власника землі №33215812600034, одержувач міський бюджет код ЄДРПОУ 24165177, банк одержувача УДК Донецька, МФО 834016, код платежу 13050200 (п.2.3.3.). Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом (п.2.3.4.).

В силу п.2.2. Договору, з урахуванням змін і доповнень, доповнення до договору укладаються на термін 20 років, починаючи з дати державної реєстрації доповнень (09.04.2007р.).

Відповідно до абз.1 п.4 Договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін.

Згідно з абз.5 п.4 Договору будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюється у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень цього договору. Сторони попереджуються, що у випадку, коли будь-яке із положень цього договору втратило юридичну силу, вони невідкладно розпочнуть переговори на засадах взаємної доброзичливості для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним і законним та у максимально можливому обсязі відбивало початкові наміри сторін щодо суті зазначеного положення.

Відповідно до абз.6 п.4 Договору у разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

09.06.2003 року зазначену земельну ділянку було передано орендарю за актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 18).

Рішенням Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Димитров» затверджено технічну документації з нормативної грошової оцінки земель міста Димитров, виконану Донецьким регіональним філіалом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» (а.с. 22).

23.06.2010 року Димитровською міською радою прийнято рішення №V/58-34, яким затверджено розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров. Пунктом 2 рішення визначено таким, що втратило чинність рішення Димитровської міської ради від 30.05.2001р. №3/26-21 «Про затвердження розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров» (а.с. 23).

13.03.2013 року Димитровською міською радою прийнято рішення №VІ/53-31, яким затверджено розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров. Пунктом 2 рішення визначено таким, що втратило чинність рішення Димитровської міської ради від 23.06.2010р. №V/58-34 «Про затвердження розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров» (а.с. 26).

В матеріалах справи наявні адресовані відповідачу копії листів Димитровської міської ради №02/02-13в-1012 від 19.08.2008р., №02/02-13в-1104 від 30.09.2009р., №2029 від 12.02.2010р., №01-26 від 13.06.2012р. та №01/02-40в-0427 від 11.04.2013р. про надсилання оформлених змін та доповнень до договору оренди землі (а.с. 34-38). При цьому докази направлення відповідачу зазначених листів з пропозицією щодо зміни договору оренди земельної ділянки з належно оформленим проектом додаткової угоди до нього, суду не надані.

Зважаючи на необхідність внесення відповідних змін до договору та залишення без відповіді вищевказаних листів Димитровської міської ради щодо укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, прокурор звернувся до суду.

Докази офіційного оприлюднення рішення Димитровської міської ради №VІ/53-31 від 13.03.2013р. та №V/38-22 від 11.02.2009р. і додатків до них на виконання вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ані прокурором, ані позивачем суду представлені не були.

В письмових поясненнях від 05.11.2013р. позивач повідомив, що рішення Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Димитров» та №VІ/53-31 від 13.03.2013р. «Про затвердження розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров» в друкованих засобах інформації не оприлюднювались. Зазначає, що докази офіційного оприлюднення в господарському процесі не можуть мати значення, оскільки рішення не були оскаржені і є чинними (а.с. 60).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 3, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підписання сторонами договору оренди земельної ділянки від 09.06.2003р., свідчить про те, що Димитровська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс" бажали настання реальних наслідків, що обумовлені договором.

Матеріали справи та пояснення представників сторін свідчать про те, що волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Діючим договором оренди земельної ділянки, укладеним між позивачем та відповідачем, передбачено, що розмір орендної плати складає 1 відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тобто, розмір орендної плати, передбачений договором, не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно з п.12.1 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, нормами законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін випадках, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалось, в матеріалах справи наявні адресовані відповідачу копії листів Димитровської міської ради №02/02-13в-1012 від 19.08.2008р., №02/02-13в-1104 від 30.09.2009р., №2029 від 12.02.2010р., №01-26 від 13.06.2012р. та №01/02-40в-0427 від 11.04.2013р. про надсилання оформлених змін та доповнень до договору оренди землі.

Надані позивачем документи про переміщення поштової кореспонденції між його структурними одиницями та звіти про витрачання поштових марок факт надсилання пропозицій відповідачу не підтверджують. Будь-які інші докази надсилання пропозицій відповідачу на вимогу суду ані позивачем а ані прокурором не надані.

За відсутності доказів направлення відповідачу зазначених листів з пропозицією щодо зміни договору оренди земельної ділянки з належно оформленим проектом додаткової угоди до нього, суд вважає їх неналежною пропозицією про зміну умов договору.

З обставин справи вбачається наявність спору між сторонами наявний, що свідчить про необхідність судового захисту, і є результатом поширення юрисдикції суду на всі правовідносини, що виникають у державі. На цьому наголошує і Верховний суд України у постанові від 20 листопада 2012 року по справі № 28/5005/640/2012.

Судом не вбачається законних підстав для задоволення позову та внесення змін до договору оренди землі. Даний висновок суду обґрунтований наступним.

Пунктом 2.3.4 спірного договору, з урахуванням доповнень, було передбачено випадки за наявності яких переглядається розмір орендної плати, а саме:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Позивач звернувся до суду з вимогою внести зміни до договору оренди, посилаючись на рішення Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Димитров» та №VІ/53-31 від 13.03.2013р. «Про затвердження розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров».

Відповідно до п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Таким чином, рішення Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. та №VІ/53-31 від 13.03.2013р. не може не братися судом до уваги при вирішенні даного спору. Докази скасування даних рішень в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 59 зазначеного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 79 зазначеного Закону).

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. (у справі №1-9/2009 про скасування актів органів місцевого самоврядування)).

Рішення Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Димитров», як і рішення №VІ/53-31 від 13.03.2013р. «Про затвердження розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров» , є за своїм змістом нормативним актом, який підлягає неодноразовому застосуванню серед невизначеного кола осіб - суб'єктів земельних відносин щодо земельних ділянок, розташованих у м.Димитрові, та розповсюджується на власників земельних ділянок, сторін договорів міни, дарування, оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, спадкоємців земельних ділянок, а також при визначенні втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва тощо.

Водночас, згідно з частиною 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що рішення рад про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом

Статтею 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» визначено, що рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Позивачем не надано доказів офіційного оприлюднення рішень Димитровської міської ради №V/38-22 від 11.02.2009р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Димитров», як і рішення №VІ/53-31 від 13.03.2013р. «Про затвердження розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров» , що, в свою чергу, свідчить про ненабрання зазначеними рішеннями законної сили.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин нечинних нормативних актів та, відповідно, і внесення змін до Договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч визначеному а ні прокурором а ні позивачем не доведено наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги, що зумовлює відмову в задоволені позову.

Пунктом 2.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI, встановлено ставку судового збору для звернення до господарського суду, з позовом з позовом немайнового характеру в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1147,00 грн.).

Відповідно до п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Таким чином, судовий збір в сумі 1147грн. підлягають стягненню в дохід державного бюджету України із позивача - Димитровської міської ради.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 13, 15, 30 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 18, 23 Закону України «Про оцінку землі», ст. ст. 6, 203, 627, 632, 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 274, 288 Податкового кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33-36, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Прокурора міста Димитрова в особі Димитровської міської ради, м. Димитров, Донецька область до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" м.Костянтинівка, Донецька область про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.06.2003р. - відмовити.

Стягнути з Димитровської міської ради, м. Димитров, Донецька область (85322, Донецька область, м.Димитров, вул.Артема, б.9; ідентифікаційний код 04052956) на користь держави судовий збір у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2013 року.

Суддя К.С. Харакоз