Рішення

від 20.12.2013 по справі 908/3601/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/94/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 Справа № 908/3601/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазовський райагробуд" (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, 121)

про стягнення 48350 грн. 21 коп. основного боргу за договором підряду № СЗП-14979 від 14.11.2012 р., 1441 грн. 82 коп. річних процентів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Гуринець В.О., дов. № 882 від 26.09.2013 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 48350 грн. 21 коп. основного боргу за договором підряду № СЗП-14979 від 14.11.2012 р., 1441 грн. 82 коп. річних процентів.

Розгляд справи, призначений на 20.11.2013 р., відкладався до 20.12.2013 р. за клопотанням відповідача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 20.12.2013 р.

За клопотанням представника позивача здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 22, 509, 526, 610, 611, 621, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 229, 230 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору підряду № СЗП-14979, укладеного з відповідачем 14.11.2012 р., виконав для останнього підрядні роботи, про що сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт від 21.11.2012 р. (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 21.11.2012 р. (форма КБ-3). Згідно п. 3.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником по акту виконання робіт протягом 5 днів з дати підписання сторонами відповідних документів про прийом-передачу робіт Згідно договору відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт у сумі 98350 грн. 21 коп. не пізніше 28.11.2012 р. Відповідач зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково в розмірі 50000 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 48350 грн. 21 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Приазовський райагробуд». Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1441 грн. 82 коп. річних процентів, нарахованих за період з 29.11.2012 р. по 30.10.2013 р.

Відповідач в судове засідання 20.11.2013 р. свого представника не направив, клопотав про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю надати двосторонній акт звірки. Розгляд справи відкладено до 20.12.2013 р. В судове засідання 20.12.2013 р. відповідач свого представника не направив, клопотав про відкладення розгляду справи з тих же причин. Суд зазначає, що, по-перше, з урахуванням конкретних обставин справи поважними вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від відповідача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій. При цьому береться до уваги й те, чи вживав відповідач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання своїх процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Докази подаються сторонами і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України. По-друге, відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК України строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів. Строк вирішення спору по даній справі надійшов до кінця, клопотання про продовження строку вирішення не заявлялося сторонами даної справи. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.12.2013 року за відсутності представника відповідача.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 15.11.2013 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Як зазначено у відзиві на позов, до договору, про стягнення заборгованості за яким заявлено, помилково не було включено пункт про те, що розрахунок за виконані роботи буде здійснено тільки після оплати виконаних робіт замовником за договором генпідряду - Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією. Також, позивачем в порушення вимоги п. 11.5 договору №СЗП14979 від 14.11.2012 р. не вживалися заходи вирішення суперечки шляхом переговорів. Тільки в разі неможливості врегулювання спорів шляхом переговорів сторони звертаються до суду, що в даному випадку позивач не виконав.

Відповідачем заявлено клопотання про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Міндоходів у Запорізькій області. Клопотання судом відхилено з огляду на відсутність процесуальних підстав для його задоволення.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали, суд встановив, що 14.11.2012 р. Приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» (виконавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приазовський райагробуд» (замовник, відповідач по справі) укладено договір підряду №СЗП-14979, за умовами якого виконавець за завдання замовника зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, виконати роботи зі створення структурованої кабельної системи замовника. Відповідно до п. 3.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконаних робіт протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами відповідних документів про прийом-передачу робіт (Акт виконаних робіт) КБ-2в та КБ-3.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № СЗП14979 позивачем виконано роботи на загальну суму 98350 грн. 21 коп. Сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за 21 листопада 2012 р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) на суму 98350 грн. 21 коп.

Як свідчить позивач, в порушення вимог договору відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково в сумі 50000 грн., перерахувавши 30000 грн. 28.12.2012 р. та 20000 грн. 03.01.2013 р., що підтверджується виписками банку. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість в розмірі 48350 грн. 21 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Укладений сторонами договір № СЗП14979 від 14.11.2012 р. за своєю правовою природою є договором підряду. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань .

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати виконаних робіт в повному обсязі, суму заборгованості не спростував, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 48350 грн. 21 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті виконаних підрядних робіт, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 1441 грн. 82 коп., нарахованих за період з 29.11.2012 р. по 30.10.2013 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, суд знаходить безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження його заперечень.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазовський райагробуд" (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, 121, ЄДРПОУ 03584272) на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ЄДРПОУ 21670779) 48350 (сорок вісім тисяч триста п'ятдесят) грн. 21 коп. основного боргу, 1441 (одна тисяча чотириста сорок одна) грн. 82 коп. річних процентів, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 23 грудня 2013 року.

Суддя І.А. Попова