Ухвала

від 24.09.2013 по справі 816/1992/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 816/1992/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Жданюк А.О.

Представник позивача - Лазоренко Р.В.

Представник відповідача - Тур Н.І. Ж Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці Міндоходів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1992/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна"

до Полтавської митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Джей Ті Інтернешнл Україна", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" №№ 7, 8, 9, 10.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймаючи наведені в акті перевірки митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, Полтавська митниця погодилася із усіма відомостями про товар, здійснила його класифікацію згідно з УКТ ЗЕД за кодом 3506910090, а тому відповідно до статті 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф", Митного кодексу України та Податкового кодексу України не мала правових підстав та повноважень для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань за платежем мито на товари та податок на додану вартість.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Митний кодексу України та ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Також у судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про заміну сторони у справі у зв'язку із завершенням реорганізації Полтавської митниці (код ЄДРПОУ 13958503) шляхом приєднання до Полтавської митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38719157) та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення Полтавської митниці, враховуючи що Полтавська митниця Міндоходів є правонаступником всіх прав та обов'язків Полтавської митниці, керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів».

Клопотання представника відповідача було задоволено та змінено відповідача Полтавську митницю на належного - Полтавську митницю Міндоходів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 14372142) є юридичною особою, зареєстроване 30.06.2000 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, перебуває на обліку в Полтавській митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

Інспекторами Полтавської митниці проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" вимог законодавства з питань митної справи, в частині достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України, оформлених за митними деклараціями: № 806010000/2012/11775 від 03.10.2012 року, № 806010000/2012/10560 від 05.09.2012 року, № 806010000/2012/8984 від 01.08.2012 року, № 80601000/2012/7391 від 27.06.2012 року, № 806010000/2012/6153 від 30.05.2012 року, № 806010000/2012/4973 від 03.05.2012 року, № 806010000/2012/4342 від 18.04.2012 року, № 806010000/2012/2541 від 07.03.2012 року, № 806010000/2012/1492 від 10.02.2012 року, № 806010001/2011/16684 від 20.12.2011 року, № 806010001/2011/15249 від 15.11.2011 року, № 806010001/2011/13758 від 11.10.2011 року, № 806010001/2011/12746 від 19.09.2011 року, № 806010001/2011/11802 від 30.08.2011 року, № 806010001/2011/9833 від 19.07.2011 року, № 806010001/2011/8723 від 24.06.2011 року, № 806010001/2011/7674 від 03.06.2011 року, № 806010001/2011/6561 від 16.05.2011 року, № 806010001/2011/3764 від 23.03.2011 року, № 806010001/2011/1511 від 09.02.2011 року, № 806010000/2012/10690 від 07.09.2012 року, № 806010000/2012/10690 від 07.09.2012 року, №806010000/2012/10280 від 29.08.2012 року, № 806010000/2012/8754 від 26.07.2012 року, №8006010000/2012/6713 від 3.06.2012 року, № 806010000/2012/5774 від 22.05.2012 року, № 806010000/2012/4672 від 24.04.2012 року, № 806010000/2012/3656 від 03.04.2012 року, № 806010000/2012/2256 від 01.03.2012 року, № 806010000/2012/00691 від 24.01.2012 року, № 806010001/2011/16227 від 08.12.2011 року, № 806010001/2011/14300 від 24.10.2011 року, № 806010001/2011/13100 від 26.09.2011 року, №806010001/2011/11965 від 01.09.2011 року, № 806010001/2011/11028 від 11.08.2011 року, № 806010001/2011/8990 від 01.07.2011 року, № 80601001/2011/7931 від 09.06.2011 року, № 806010001/2011/6725 від 18.05.2011 року, № 806010001/2011/6271 від 10.05.2011 року, № 806010001/2011/3114 від 11.03.2011 року.

Результати вказаної перевірки оформлені актом від 18.01.2013 року № Н/0001/13/806000000/0014372142.

За висновками зазначеного акту перевірки встановлено факти невірного кодування "клею білого кольору у вигляді водної емульсії полівінілацетату: Клей Tobacoll JTI 3000C", використовується для склеювання ободкового паперу для сигарет", що призвело до несплати податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита в розмірі 123396,42 грн. та по податку на додану вартість в сумі 24679,27 грн.

14.02.2013 року Полтавською митницею прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 7, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на територію України в загальному розмірі 117463 грн. 70 коп., в т.ч. за основним платежем - 93970,96 грн., за штрафними санкціями 23492,74 грн.;

- № 8, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на територію України, в загальному розмірі 29434,46 грн., в т.ч. за основним платежем - 29425,46 грн., за штрафними санкціями 9 грн.;

- № 9 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на територію України в загальному розмірі 28191,27 грн., в т.ч. за основним платежем - 18794,18 грн., за штрафними санкціями 9397,09 грн.;

- № 10 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальному розмірі 5894,09 грн., в т.ч. за основним платежем - 5885,09 грн., за штрафними санкціями 9 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних рішень до Державної митної служби податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга позивача - без задоволення.

Вважаючи неправомірними висновки митного органу, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" №№ 7, 8, 9, 10 Полтавської митниці прийняті всупереч вимогам ч. 3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Податкового кодексу України правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Згідно пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року № 92-IV) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

У пункті 19 статті 1 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року № 92-IV) наведено визначення терміна "митні процедури" - це операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року № 92-IV) незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Згідно з частиною 6 статті 69 Митного кодексу України (в редакції 13.03.2012 року № 4495-VІ) штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, зокрема, надання заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Абзацом 2 статті 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Згідно приписів пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

Відповідно до підпункту 16 пункту 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при прийнятті вантажної митної декларації для оформлення здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Згідно з підпунктом 4.5.5 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631 при здійсненні митного оформлення МД використовуються такі миті формальності, зокрема, перевірка правильності класифікації товарів.

Відповідно до частини 4 статті 86 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року № 92-IV) з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Аналогічні положення містяться в частині 8 статті 264 Митного кодексу України

Судом встановлено, що вантажні митні декларації № 806010000/2012/11775 від 03.10.2012 року, № 806010000/2012/10560 від 05.09.2012 року, № 806010000/2012/8984 від 01.08.2012 року, № 80601000/2012/7391 від 27.06.2012 року, № 806010000/2012/6153 від 30.05.2012 року, № 806010000/2012/4973 від 03.05.2012 року, № 806010000/2012/4342 від 18.04.2012 року, № 806010000/2012/2541 від 07.03.2012 року, № 806010000/2012/1492 від 10.02.2012 року, № 806010001/2011/16684 від 20.12.2011 року, № 806010001/2011/15249 від 15.11.2011 року, № 806010001/2011/13758 від 11.10.2011 року, № 806010001/2011/12746 від 19.09.2011 року, № 806010001/2011/11802 від 30.08.2011 року, № 806010001/2011/9833 від 19.07.2011 року, № 806010001/2011/8723 від 24.06.2011 року, № 806010001/2011/7674 від 03.06.2011 року, № 806010001/2011/6561 від 16.05.2011 року, № 806010001/2011/3764 від 23.03.2011 року, № 806010001/2011/1511 від 09.02.2011 року, № 806010000/2012/10690 від 07.09.2012 року, № 806010000/2012/10690 від 07.09.2012 року, №806010000/2012/10280 від 29.08.2012 року, № 806010000/2012/8754 від 26.07.2012 року, №8006010000/2012/6713 від 03.06.2012 року, № 806010000/2012/5774 від 22.05.2012 року, № 806010000/2012/4672 від 24.04.2012 року, № 806010000/2012/3656 від 03.04.2012 року, № 806010000/2012/2256 від 01.03.2012 року, № 806010000/2012/00691 від 24.01.2012 року, № 806010001/2011/16227 від 08.12.2011 року, № 806010001/2011/14300 від 24.10.2011 року, № 806010001/2011/13100 від 26.09.2011 року, №806010001/2011/11965 від 01.09.2011 року, № 806010001/2011/11028 від 11.08.2011 року, № 806010001/2011/8990 від 01.07.2011 року, № 80601001/2011/7931 від 09.06.2011 року, № 806010001/2011/6725 від 18.05.2011 року, № 806010001/2011/6271 від 10.05.2011 року, № 806010001/2011/3114 від 11.03.2011 року, прийняті Полтавською митницею до оформлення зі здійсненням митного контролю, який згідно з пунктом 23 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314, включає в себе перевірку правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 та B ВМД). Аналогічні норми містяться в підпункті 4.9.3 пункту 4.9 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631.

Колегія суддів зазначає, що під час митного оформлення товарів згідно вказаних вище вантажних митних декларацій порушень в оформленні чи недостовірних відомостей у вантажних митних деклараціях митним органом встановлено не було.

Також апелянтом не надано доказів того, що після завершення митного оформлення, існували підстави вважати, що під час пропуску товарів через митний кордон України допущено порушення законодавства України, зокрема, надання заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що рішення про визначення коду товару прийнято внаслідок неповноти наданої заявником інформації, що полягає у відсутності на момент прийняття рішень інформації про те, що товар являє собою водну дисперсію полівінілацетату і лише у відповідних умовах проявляє свої клеючі (адгезійні) властивості, оскільки із висновків Харківської служби експертного забезпечення митних органів від 27.04.2011 року, від 21.08.2012 року та від 15.11.2012 року вбачається про дослідження тих самих документів при кожному дослідженні проб товару та зазначення експертами інформації про вказані властивості товару.

За таких обставин, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.

Письмові докази свідчать, що під час митного оформлення порушень в оформленні чи недостовірних відомостей вантажних митних декларацій митним органом не виявлено.

Відповідно до ч.1 ст. 71 К Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, в порушення приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову та правомірність дій митного органу з донарахування сум ввізного мита та ПДВ.

Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.

Натомість позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надав належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року по справі № 816/1992/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1992/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 30.09.2013 р.