Постанова

від 18.12.2013 по справі 812/9680/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2013 року Справа № 812/9680/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріній Л.С.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.

в присутності сторін:

від позивача: Аміхранян Н.Л. (дов. №5078/06 від 29.10.2013),

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості 1770, 10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості 1770, 10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що з 06.01.2006 року відповідача зареєстровано у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську, у зв'язку з чим прийняло на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік заборгованість відповідача складала 298299, 61 грн., пеня - 42220, 82 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року по справі №2а-1483/11/1270 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості у розмірі 25186 грн. позовні вимоги було задоволено у повному обсязі., виконавчий лист передано до Державної виконавчої служби. Позивач зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість зі сплати страхових внесків.

14.11.2013 року позивачем було проведено перевірку Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих з питань правильності, нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську Луганської області за період з 01.11.2012 по 14.11.2013 року. За результатами перевірки правильності нарахування коштів Фонду, про що складено акт № 492 від 14.11.2013, нарахована пеня у сумі 1770,10 грн.

В порушення вимог Закону відповідачем зазначена сума пені не сплачена. За таких обставин позивач вважав, що ненадходження грошових кошітв від підприємств - страхувальників тягне за собою скорочення фінансування соціальних програм по організації та здійсненню заходів, направлених на попередження нещасних випадків, усунення загрози здоровю робітників, викликаної умовами праці, на створення належних, безпечених умов праці, чим порушуються інтереси держави.

З урахуванням зазначеного позивач просив суд стягнути з відповідача нараховану актом перевірки пеню за період з 01.11.2012 по 14.11.2013 у сумі 1770,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому просив розглядати справу без його участі. Надав суду письмові заперечення проти позову, в яких, позовні вимоги не визнав та серед іншого, зазначив, що правові норми, які передбачають відповідальність за виявлені порушення, встратили чинність (а.с.21).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - Луганське виробниче підприємство «Восток» Українського товариства глухих внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в якості юридичної особи, зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі - Фонд) в м. Луганську платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності (надалі - страхові внески).

Позивачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Луганську 14.11.2013 року проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, про що 14.11.2013 складено акт за № 492 (а.с.12). Вказаним актом перевірки, серед іншого, відповідачу за порушення строків сплати страхових внесків за період з 01.11.2012 по 14.11.2013 нараховано пеню на суму недоїмки в розмірі 1770,10 грн.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV(надалі - Закон 1105).

Відповідно до преамбули Закону 1105 страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI , який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (надалі - Закон № 2464).

Пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2464 передбачено, що з дня набрання чинності цим Закономплатники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Законом 2464 до Закону 1105 внесено зміни та, серед інших, виключено п.2 ч. 2 ст.45 та ч. 2 ст. 52 Закону 1105.

Пункт 2 ч. 2 ст. 45 Закону 1105 в редакції, що діяла до 01.01.2011 передбачала обов'язок роботодавця як страхувальника, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, встановлює ст.52 Закону 1105. Частиною 2 цієї статті в редакції, що діяла до 01.01.2011, зокрема, було встановлено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом

Таким чином, обов'язок відповідача, як страхувальника, своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду, та відповідальність за невиконання цього обов'язку була встановлена чинним законодавством України до 01.01.2011.

Вищенаведені норми п. 7 Прикінцевих положень закону 2464 дозволяють здійснювати саме стягнення вже нарахованих та несплачених до 01.01.2011 страхових внесків та штрафних санкцій, та не надають повноважень здійснювати нарахування нових штрафних санкцій.

Як зазначалось, перевірку відповідача позивачем проведено в у листопаді 2013 року, тобто у період, коли вказані норми Закону 1105, що передбачали відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків, втратили чинність, а відтак, не підлягали застосуванню.

На думку суду, позивач не мав підстав застосовувати під час здійснення перевірки та нарахування пені норми Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої Постановою правління Фонду № 36 від 12.07.2007, оскільки Інструкція втратила чинність 01.01.2011 на підставі Постанови Правління Фонду № 31 від 30.11.2010.

Тобто нарахування пені актом № 492 від 14.11.2013 за несплату страхових внесків до Фонду за період з 01.11.2012 по 14.11.2013 є безпідставним та неправомірним, оскільки не передбачено чинним законодавством на момент здійснення перевірки.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України по справі 21-367а12, якою встановлено недопустимість застосування норм права, які втратили чинність та відповідно до яких до суб'єкта господарювання застосовуються санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача сум пені за несплату страхових внесків відсутні, тому у задоволенні вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 18 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості 1770, 10 грн. відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна