Постанова

від 18.12.2013 по справі 812/9419/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2013 року Справа № 812/9419/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничими компаніями» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5012, 95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничими компаніями» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5012,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.07.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління виробничими компаніями» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області.

В Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління виробничими компаніями» зареєстровано, як платник страхових внесків з 11.07.2006 року, що підтверджується відомостями із заяви про реєстрацію.

Відповідачем надано звіти до УПФУ в м. Алчевську з нарахуванням встановленого фіксованого розміру страхових внесків з червня по грудень 2008 року, з січня по жовтень 2009 року у загальній сумі 4429, 68 грн.

На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 743, 26 грн. та нараховано пеню в сумі 230, 01 грн. згідно рішень № 511 від 07.06.2008 року, № 897 від 28.11.2008 року.

Таким чином, загальна сума несплаченої заборгованості по внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування станом на 25.10.2013 року за період з 01.07.2008 року по 22.11.2009 року складає 5012, 95 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 8.2 Інструкції № 21-1 УПФУ в м. Алчевську відповідачеві була направлена вимога про сплату боргу № Ф-849у від 03.12.2009 року на загальну суму 5012,95 грн., що підтверджується підписом посадової особи на корінці вимоги.

Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з цим позивач для захисту своїх інтересів та стягнення заборгованості змушений звернутися до суду.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла за період з 01.07.2008 року по 22.11.2009 року в сумі 5012,95 грн., у тому числі заборгованість по страховим внескам в сумі 4429,68 грн., фінансовим санкціям 439, 70 грн. та пені у сумі 143, 57 грн., яка виникла станом на 25.10.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю їх повноважних представників, для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління виробничими компаніями» зареєстроване у якості юридичної особи 25.07.2006 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області (а.с.6).

В Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області відповідач зареєстрований, як платник страхових внесків з 11.07.2006 року.

Відповідачем надано до УПФУ в м. Алчевську:

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2008 року (а. с. 17);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2008 року (а. с. 18);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2008 року (а. с. 19);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2008 року (а. с. 20);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року (а. с. 21-22);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень 2009 року (а. с. 9);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень 2009 року (а. с. 10-11);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року (а. с. 12);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2009 року (а. с. 13);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2009 року (а. с. 14);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2009 року (а. с. 15);

- розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2009 року (а. с. 16).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Загальна сума несплаченої заборгованості до Пенсійного фонду станом на 25.10.2013 року, що виникла на період з 01.07.2008 року по 22.11.2009 року склала 5012, 95 грн., що також підтверджено карткою особового рахунку страхувальника (а. с. 7-8).

На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 743, 26 грн. та нараховано пеню в сумі 230, 01 грн. згідно рішень № 511 від 07.06.2008 року, № 897 від 28.11.2008 року. Вказані рішення відповідачем не оскаржені, тобто є чиними.

Позивачем згідно з частиною 3 статті 106 Закону № 1058 в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, було направлено вимогу № Ю 849 у від 03.12.2009 року про сплату боргу в сумі 5012,95 грн. (а. с. 23). Зазначену вимогу відповідач отримав 11.12.2009 року та не оскаржив у встановленому Законом порядку, а тому вимога є чинною та підлягає виконанню.

До цього часу в добровільному порядку заборгованість в сумі 5012,95 грн. відповідачем не погашена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 51, 72, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничими компаніями» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5012, 95 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління виробничими компаніями» (код ЄДРПОУ 34318090) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла за період з 01.07.2008 року по 22.11.2009 року в сумі 5012,95 грн. (п'ять тисяч дванадцять грн. 95 коп.), з якої: 4429, 68 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 68 коп.) - заборгованість по страховим внескам; 439, 70 грн. (чотириста тридцять дев'ять грн. 70 коп.) - фінансові санкції; 143, 57 грн. (сто сорок три грн. 57 коп.) - пеня.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 20 грудня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна