Ухвала

від 12.12.2013 по справі 826/8638/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8638/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевич М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-будівельна фірма "Берест" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, приватне акціонерне товариство «Виробничо-будівельна фірма «Берест», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0008142260 від 26 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби № 0008142260 від 26 грудня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне акціонерне товариство «Виробничо-будівельна фірма «Берест» (код ЄДРПОУ 02403446) зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 30.10.1995 р. за №04182 та є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності (акредитовано на Київській міжрегіональній митниці Міндоходів за № UA 10002403446).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби з 02.11.1995 р. за №02534, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100289946 від 03.07.2010 року, індивідуальний податковий номер 024034426036.

У період з 13.08.2012 р. по 10.09.2012 р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «ВБФ «Берест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р по 30.06.2012 р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №2967/22-621-02403446 від 17.09.2012 р. (далі по тексту - Акт перевірки, Акт), том І, а.с.9-29.

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки №13049/10 від 26.09.2012 р., за результатами розгляду якого відповідачем у зв'язку з допущенням технічних помилок, частину висновків акту перевірки №2967/22-621-02403446 від 17.09.2012 р. було змінено, а в іншій частині висновки Акту залишено без змін (том І, а.с.30-37).

08.10.2012 р., на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542260, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення по податку на додану вартість на суму 630 793,00 грн.

Не погоджуючись із винесеним за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 17.12.2012 р. №8661/10/12-114 (том І, а.с.41-45), податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 р. №0000542260 було скасовано в частині зменшення розміру від'ємного значення по ПДВ на суму 2 571,00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

За результатам повторного оскарження рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 06.03.2013 року скарги голови правління ПрАТ «ВБФ «Берест» від 08.01.2013 р. №08-01-13/01 та №08-01-13/02 були залишені без розгляду та повернуті.

З урахуванням результатів адміністративного оскарження ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року №0008142260, яким позивачу за порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 628 222,00 грн. (том І, а.с.8).

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку суми податкових зобов'язань (том ІІ, а.с.58), спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу було зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 628 222,00 грн., задекларованого у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р. (том І, а.с.230).

Під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем всупереч п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України збільшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 628 222,00 грн. за наслідками зовнішньоекономічних операцій з експорту товару контрагентам - Vettera Trade S.A. (Республіка Панама), ТОВ «Віталкомус» (Молдова) та ТОВ «Ракан-Крупяной Дом» (Республіка Білорусь) на підставі зовнішньоекономічних контрактів - №19/03-2012 від 19.03.2012 року, №01/03-2012 р. від 01.03.2012 р., №15/02-2012 від 15.02.2012 р.

Як зазначено в Акті перевірки, за результатами аналізу фінансово-господарських документів виявлено, що ціна за 1 тонну сільськогосподарської продукції нижче рівня ціни за 1 тонну сільськогосподарської продукції згідно даних Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків ДП «Держзовнішінформ». Згідно розрахунків, проведених в ході перевірки, встановлено, що сума збитків по експорту від фінансово-господарських операцій за березень-червень 2012 року складає 259 023,00 грн.

Отже, за висновком контролюючого органу, підприємством не виконано вимоги п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 259 023,00 грн., в тому числі за березень 2012 р. на суму 56 616,00 грн., квітень 2012 р. на суму 11 526,00 грн., травень 2012 р. на суму 156 013,00 грн., червень 2012 р. на суму 35 468,00 грн.

Також, як встановлено в ході перевірки, ПАТ «ВБФ «Берест» здійснено експорт сільськогосподарської продукції (горох, боби соєві, крупа кукурудзяна) за межі митної території України, що оподатковуються за ставкою 0% на загальну суму 5 259 449,00 грн., які відображено в р. 2.1 Декларацій з ПДВ: за березень 2012 - у розмірі 128 764,00 грн., за квітень 2012 - у розмірі 776 014,00 грн., за травень 2012 - у розмірі 2 011 928,00 грн., за червень 2012 - у розмірі 2 342 743,00 грн.

Як наголошено в Акті перевірки, товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України. Вантажні митні декларації із відмітками щодо фактичного вивезення товарів за межі митної території України до перевірки не надавались, про що свідчать належним чином засвідчені копії вантажних митних декларацій, які додаються до матеріалів перевірки.

Відповідач вважає, що інформація, повідомлення, відомості відносно здійснення експортних операцій ПАТ «ВБФ «Берест» до бази даних «Митниця» ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС не надходила, в результаті чого перетин митного кордону для здійснення експортних операцій не підтверджено.

Не погоджуючи з вказаним податковим повідомленням-рішення позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на якого законом покладено обов'язок доведення, не надав належних доказів та підтверджень того, що ціна експортованого товару - гороху, сої, крупи кукурудзяної - не відповідала рівню звичайної ціни, не надав до суду інформацію про укладені на момент здійснення експорту товарів договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, а наявними у справі доказами підтверджується здійснення позивачем експортних операцій, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України та, відповідно, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 628 222,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були укладені зовнішньоекономічні контракти:

- №19/03-2012 від 19.03.2012 року зі специфікаціями (Додаток №1 та №2, додаток №3 та додаток №5 до контракту №19/03-2012 від 19.03.2012 р.) (том І, а.с.65-70) про продаж ПрАТ «ВБФ «Берест» компанії Vettera Trade S.A. (Республіка Панама) жовтого колотого гороху у поліпропіленових мішках по 25 кг, вартістю 463,00 доларів США за тонну на умовах поставки FAS Одеса або Іллічівськ або Морський торговий порт Южний (Інкотермс 2000 р.); сої насипом вартістю 447,00 доларів США за тонну на умовах поставки FCA ж.д. станція Харків-Ліски (Інкотермс 2000 р.); жовтого цілого нешліфованого гороху насипом вартістю 303,00 долари за тонну на умовах поставки CPT станція Одеса-Пересип (Інкотермс 2000 р.);

- №01/03-2012 р. від 01.03.2012 р. зі специфікаціями №001 від 01.03.2012 р., №002 від 23.03.2012 р., від 003 від 23.05.2012 р. (том І, а.с.71-73) про продаж ПрАТ «ВБФ «Берест» ТОВ «Виталкомус» (Республіка Молдова) гороху шліфованого (колотого) вартістю 350,00 доларів США за тонну на умовах поставки FCA м. Славута (Інкотермс 2000 р.); горох шліфований (цілий) вартістю 395,00 доларів США за тонну на умовах поставки FCA м. Славута (Інкотермс 2000 р.); горох шліфований (колотий) вартістю 390,00 доларів США за тонну на умовах поставки FCA м. Славута (Інкотермс 2000 р.);

- №15/02-2012 від 15.02.2012 р. зі специфікаціями №001 від 15.02.2012 р., №002 від 15.06.2012 р. (том І, а.с.74-77) про продаж ПрАТ «ВБФ «Берест» ТОВ «Ракан-Крупяной Дом» (Республіка Білорусь) крупи кукурудзяної №5 ГОСТ 6002-69 вартістю 435,00 доларів США на умовах поставки FCA м. Черкаси (Інкотермс 2000 р.); крупи кукурудзяної №5 ГОСТ 6002-69 вартістю 450,00 доларів США на умовах поставки FCA м. Черкаси (Інкотермс 2000 р.).

З акту перевірки випливає, що висновок ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про невідповідність рівню звичайних цін ціни на горох, сою та крупу кукурудзяну ґрунтується на даних Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків ДП «Держзовнішінформ» - щомісячному бюлетені «Огляд цін українського та світового товарних ринків».

Однак, суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду бюлетенів «Огляд цін українського та світового товарних ринків», на підставі яких можливо встановити які саме дані ДП «Держзовнішінформ» використано при визначенні рівня звичайних цін.

В свою чергу, з наданих позивачем бюлетенів «Огляд цін українського та світового товарних ринків» ДП «Держзовнішінформ» випливає, що за період березень-червень 2012 р. взагалі відсутня інформація щодо рівня ринкових цін на жовтий горох, горох шліфований, крупу кукурудзяну.

З приводу сої насипом, то судом першої інстанції встановлено, що у бюлетені за березень 2012 р. (період укладання контракту та складання специфікації) визначено вартість поставки соєвих бобів лише на умовах FOB/DAP (том І, а.с. 53), у той час, коли поставка сої за зовнішньоекономічним контрактом позивача від №19/03-2012 від 19.03.2012 року здійснювалась на умовах поставки FCA ж.д. станція Харків-Ліски (Інкотермс 2000 р.).

Крім того, з наданої на судовий запит відповіді ДП «Держзовнішінформ» від 09.09.2013 р. №4.3/1379 (том І, а.с.210) випливає, що у ДП «Держзовнішінформ» наявна інформація про орієнтовний рівень експортних цін на соєві боби у березні-червні 2012 року на умовах поставки FOB - порти Чорного моря, тобто інформація про поставку соєвих бобів на умовах FCA, як це здійснювалося позивачем, у ДП «Держзовнішінформ» відсутня.

Також, ДП «Держзовнішінформ» повідомив суд першої інстанції, що інформація щодо інших запитуваних товарів (жовтий горох, горох шліфований, крупа кукурудзяна) не відповідає предмету постійного моніторингу, який здійснює ДП «Держзовнішінформ», й тому такою інформацією підприємство не володіє (том І, а.с.210).

З акту перевірки та пояснень представника відповідача судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що податковим органом при перевірці не вивчалися укладені на момент продажу договори щодо ідентичних або однорідних товарів на умовах, які є співставними з умовами контрактів платника податків, не запитувалась й не використовувалась ані відомості спеціалізованих бірж про рівень цін, ані пояснення платника податків щодо обґрунтування рівня договірних цін.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що ціна товарів, визначена ПрАТ «ВБФ «Берест» у зовнішньоекономічних контрактах №19/03-2012 від 19.03.2012 року, №01/03-2012 р. від 01.03.2012 р., №15/02-2012 від 15.02.2012 р., не відповідає рівню звичайної ціни та не надано жодного доказу на підтвердження цього.

Так, згідно підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Отже, за загальним правилом, встановленим Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо не доведено протилежне, звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Якщо податковий орган не згодний із ціною договору, то він зобов'язаний довести, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. При цьому податковий орган зобов'язаний діяти в порядку, встановленому законом. Однак, ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, відповідач не надав належних та допустимих доказів, що ціна договору не відповідає рівню звичайних цін.

Отже, здійснюючи нарахування податкових зобов'язань при визначенні рівня звичайних цін, податковий орган має діяти з дотриманням вищенаведених приписів пп.1.20.2. п.1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на ту обставину, що продаж на експорт таких товарів як горох, соя, крупа кукурудзяна не є типовим видом господарської діяльності позивача з огляду на те, що основним видом діяльності ПрАТ «ВБФ «Берест» є здійснення оптової та роздрібної торгівлі меблями.

Так, відповідно до чинного законодавства, юридична особа має право здійснювати всі види господарської діяльності, які вона передбачила в установчих документах та які вказані нею при державній реєстрації як юридичної особи. При цьому право суб'єкта господарювання на початок здійснення будь-якого з таких видів господарської діяльності не залежить від раніше здійснюваних видів діяльності.

З наявного в матеріалах справи статуту, судом першої інстанції встановлено, що предметом діяльності ПрАТ «ВБФ «Берест», є, серед іншого, оптова торгівля промисловими та продовольчими товарами; торгівельно-закупівельна діяльність різними товарами; торгівельна діяльність у сфері роздрібної та оптової торгівлі щодо реалізації продуктів харчування та харчових добавок, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; інші оптово-роздрібні операції з торгівлі.

Крім того, згідно з довідкою із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №644268 від 27.09.2012 р. оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД-2010) було віднесено до основних видів діяльності ПрАТ «ВБФ «Берест».

Враховуючи вказане, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що продаж сільськогосподарської продукції може здійснюватись позивачем поряд із іншими видами господарської діяльності.

З приводу доводів податкового органу про відсутність підтвердження перетинання товаром митного кордону України, а відтак, про недоведеність здійснення експортних операцій, суд першої інстанції зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України та, відповідно, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 628 222,00 грн.

Так, відповідно до пп.195.1.1. п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Проаналізувавши ВМД: №902050000/2012/002639 від 23.03.2012 р., №90205000/2012/006528 від 27.06.2012 р., №400040000/2012/001326 від 20.03.2012 р., №400040000/2012/003380 від 15.06.2012 р., №400040000/2012/003039 від 01.06.2012 р., №400040000/2012/001711 від 05.04.2012 р., №400040000/2012/001583 від 30.03.2012 р., №807100000/2012/418670 від 16.05.2012 р., №807100000/2012/421509 від 31.05.2012 р., №807100000/2012/419800 від 22.05.2012 р., №807100000/2012/42111 від 23.05.2012 р., №807100000/2012/421852 від 31.05.2012 р., №807100000/2012/424170 від 14.06.2012 р., №807100000/2012/420651 від 25.05.2012 р., №80710000/2012/420809 від 28.05.2012 р., №807100000/2012/418892 від 17.05.2012 р., №807100000/2012/419092 від 18.05.2012 р., №807100000/2012/414900 від 23.04.2012 р., №807100000/2012/416693 від 04.05.2011 р., №807100000/2012/417660 від 10.05.2012 р., №807100000/2012/413605 від 13.04.2012 р. (том ІІ, а.с.159-200), на підставі яких позивач здійснював експорт таких товарів як жовтий горох, соя, горох шліфований, крупа кукурудзяна, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що вони оформлені відповідно до вимог Митного кодексу України та Наказу Державної митної служби України №307 від 09.07.1997 р. «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» та Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Факт перетину товаром митного кордону України на підставі вищевказаних ВМД підтверджується відбитком гербової печатки митниці про вивезення товару, що в них вказаний, за межі території України, який містяться на зворотному боці кожної ВМД.

Оригінали вказаних митних декларацій було оглянуто судом першої інстанції в судовому засіданні, копії залучено до матеріалів справи.

Вивезення товару за межі митної території України підтверджується також відповідями на запити ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 20.08.2012 р. №4545/10/22-611, від 20.08.2012 р. №4543/10/22-611 (том І, а.с.151, 153), які направлялися до митних органів з метою підтвердження факту перетину митного кордону України товаром, експортованим ПрАТ «ВБФ «Берест» згідно ВМД №902050000/2012/002639 від 23.03.2012 р., №90205000/2012/006528 від 27.06.2012 р., №400040000/2012/001326 від 20.03.2012 р., №400040000/2012/003380 від 15.06.2012 р., №400040000/2012/003039 від 01.06.2012 р., №400040000/2012/001711 від 05.04.2012 р., №400040000/2012/001583 від 30.03.2012 р.

У відповідь на вказані запити Черкаською та Хмельницькою митницями було повідомлено, що за вказаними ВМД було здійснено перетин митного кордону України з відповідними датами (том І, а.с.152, 154).

Судом першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що вантажні митні декларації із відмітками митниці про фактичне вивезення товару до перевірки не надавались, оскільки відповідач не надав доказів їх витребування у позивача та відмови останнього від їх надання.

Щодо посилання відповідача на те, що у ВМД: №902050000/2012/002639 від 23.03.2012 р., №90205000/2012/006528 від 27.06.2012 р., №400040000/2012/001326 від 20.03.2012 р., №400040000/2012/003380 від 15.06.2012 р., №400040000/2012/003039 від 01.06.2012 р., №400040000/2012/001711 від 05.04.2012 р., №400040000/2012/001583 від 30.03.2012 р., №807100000/2012/418670 від 16.05.2012 р., №807100000/2012/421509 від 31.05.2012 р., №807100000/2012/419800 від 22.05.2012 р., №807100000/2012/42111 від 23.05.2012 р., №807100000/2012/421852 від 31.05.2012 р., №807100000/2012/424170 від 14.06.2012 р., №807100000/2012/420651 від 25.05.2012 р., №80710000/2012/420809 від 28.05.2012 р., №807100000/2012/418892 від 17.05.2012 р., №807100000/2012/419092 від 18.05.2012 р., №807100000/2012/414900 від 23.04.2012 р., №807100000/2012/416693 від 04.05.2011 р., №807100000/2012/417660 від 10.05.2012 р., №807100000/2012/413605 від 13.04.2012 р. (том ІІ, а.с.159-200) в якості відправників вказано ТОВ «Компанія-Агроінвест» та АПФ «Ранок», а позивача - ПрАТ «ВБФ «Берест» зазначено в якості особи, відповідальної за фінансове врегулювання, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність права на застосування нульової ставки при експортуванні товару, суд першої інстанції встановлено наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, з метою виконання договірних зобов'язань перед компанією Vettera Trade S.A. (Республіка Панама), між ПрАТ «ВБФ «Берест» (замовник) та ТОВ «Аграрна приватна фірма «Ранок» (експедитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 19 березня 2012 року №ТЭJ-19/03, за умовами якого експедитор зобов'язується надати замовникові транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з сертифікацією, митним оформленням та відправкою зернових та інших вантажів (том ІІ, а.с.4-6).

З метою виконання договірних зобов'язань перед ТОВ «Ракан-Крупяной Дом» та ТОВ «Віталкомус» (Молдова), між ПрАТ «ВБФ «Берест» (відправник) та ТОВ «Компанія-Агроінвест» (експедитор) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01 березня 2012 року №0103, за умовами якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта-відправника виконати або організувати виконання визначених даним договором послуг, пов'язаних з перевезенням товару (том ІІ, а.с.68-72).

У специфікаціях (додатках) до зовнішньоекономічних контрактів, укладених позивачем з компанією Vettera Trade S.A., ТОВ «Ракан-Крупяной Дом» та ТОВ «Віталкомус» сторонами погоджено, що вантажовідправниками товару виступатимуть ТОВ «Аграрна приватна фірма «Ранок» та ТОВ «Компанія-Агроінвест» (том І, а.с.67-69, 73,77).

Оскільки зовнішньоекономічні контракти укладалися позивачем - ТОВ «ВБФ «Берест», то вказаний суб'єкт господарювання правомірно зазначений у графі 9 ВМД як особа, відповідальна за фінансове врегулювання, а експедитори - ТОВ «Аграрна приватна фірма «Ранок» та ТОВ «Компанія-Агроінвест» - як відправники товару, що не спростовує факту здійснення позивачем експортних операцій. Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідач, на якого законом покладено обов'язок доведення, не надав належних доказів та підтверджень того, що ціна експортованого товару - гороху, сої, крупи кукурудзяної - не відповідала рівню звичайної ціни, не надав до суду інформацію про укладені на момент здійснення експорту товарів договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, а наявніми у справі доказами підтверджується здійснення позивачем експортних операцій, таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України та, відповідно, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 628 222,00 грн.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при прийнятті Відповідачем спірного повідомлення-рішення ним не було дотримано вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що крім податкового повідомлення-рішення № 0008142260 від 26 грудня 2012 р., яким ПрАТ «ВБФ «БЕРЕСТ» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 628 222,00 грн., на підставі цього ж Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008152260 від 26 грудня 2012 р., яким за ПрАТ «ВБФ «БЕРЕСТ» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 607 204,00 грн.

Обґрунтування винесення податкових повідомлень-рішень № 0008142260 від 26 грудня 2012 р. та № 0008152260 від 26 грудня 2012 р., що наведені в Акті перевірки є тотожними та взаємопов'язаними, і полягають, на думку ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, в порушенні ПрАТ «ВБФ «БЕРЕСТ» положень п. 187.1, ст. 187, п.188.1. ст.188, п.195.1. ст.195 розділу V Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями).

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 р. у справі № 826/8639/13-а, залишеної без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 p., податкове повідомлення-рішення № 0008152260 від 26 грудня 2012 р. визнане протиправним та скасоване.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 17 грудня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.