Постанова

від 17.12.2013 по справі 804/15963/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/15963/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9538,87 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2013 року Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 коштів за податковим боргом у сумі 9538, 87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг зі сплати орендної плати за землю, який на момент розгляду справи не погашений.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду було надано клопотання зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги визнаються в повному обсязі, про те у зв'язку з тим, що вона є пенсіонеркою просить розстрочити сплату податкового боргу в розмірі 9538,87 грн. строком на 10 місяців. Будь-яких інших доказів чи пояснень на підтвердження обґрунтованості клопотання про розстрочення сплати податкового боргу не надано.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Криворізької міської ради 26.04.2001 року та з 03.06.2001 року перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній ОДПІ.

21.02.2006 року між Криворізькою міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Предметом вказаного договору є оренда земельної ділянки для реконструкції комплексу нежитлових будівель під розміщення комплексу з технічного обслуговування автомобілів «Авто ЗАЗ-ДЕУ». В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4403 кв.м., кадастровий номер - 1211000000:03:160:0054.

05.02.2013 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в які визначено суму орендної плати за 2013 рік в розмірі 93123,45 грн., зі сплатою помісячно в розмірі 7760,29 грн.

22.03.2013 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в які визначено суму орендної плати за 2013 рік в розмірі 38128,31 грн., зі сплатою помісячно в розмірі 3177,36 грн.

Згідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.47, 14.1.73, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не було сплачено визначені податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за червень, липень та серпень 2013 року, що з урахуванням часткової сплати, яка відображена в картці особового рахунку платника податків, призвело до виникнення податкового боргу зі сплати вказаного податку в сумі 9350,62 грн. За червень 2013 року не сплачено 2995,90 грн., за липень 2013 року - 3177,36 грн. та за серпень 2013 року - 3177,36 грн.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань, відповідачеві нарахована пеня у розмірі 188,25 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем 22.11.2012 року було направлено податкову вимогу № Ю 750 на суму 9335,54 грн.

Вказана вимога була направлені відповідачу, та отримана останнім, що підтверджується матеріалами справи.

Податкова вимога не є відкликаною, що також підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками платника податків, в яких відображена заборгованість.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення сплати податкового боргу в розмірі 9538,87 грн. на 10 місяців суд зазначає наступне.

Порядок та умови відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення передбачені статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно частини 2 якої встановлено, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

У своєму клопотання про розстрочення сплати податкового боргу відповідач зазначає, що вона є пенсіонеркою та утримує себе самотужки, та просить розстрочити сплату податкового боргу в розмірі 9538,87 грн. на 10 місяців. Будь-яких інших доказів чи пояснень на підтвердження обставин, що можуть ускладнювати виконання судового рішення відповідачем не надано.

Здійснивши аналіз наданих суду документів та вивчивши зазначені в клопотання про розстрочення обставини, суд зазначає, що вказаних обставин не достатньо для того, щоб дійти висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), оскільки вказані обставини не дають уяви про фінансовий стан відповідача, про склад її сім'ї та сукупний дохід, отриманий членами сім'ї, а також про наявність труднощів щодо сплати податкового боргу.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що клопотання ФОП ОСОБА_1 про розстрочення сплати податкового боргу в розмірі 9538,87 грн. є необґрунтованою, та таким, що не підлягає задоволенню.

Окремо суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про вирішення питання щодо відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з належним обґрунтуванням вищевказаних обставин.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9538,87 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 (українська гривня) АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) до бюджету (р/р 33217815700021, код платежу 13050500, одержувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) загальну суму податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 9538,87 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 87 коп.).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський