Постанова

від 19.12.2013 по справі 824/2439/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12:30год. 19 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2439/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Бурковської Ю.Т.

за участю:

представника позивача - Коубіш А.П.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекціїдо товариства з обмеженою відповідальністю «Тіро-буд» про стягнення коштів за податковим боргом, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Кіцманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (позивач) звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тіро-буд» (відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на прибуток підприємств (штрафні санкції) в сумі 1006,47 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 04 квітня 2013 року позивач провів камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, в ході якої встановлено, що відповідач в порушення п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України не подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік граничний строк подання якої до 11 лютого 2013 року та яка станом на 04.04.13р. так подана і не була.

За наслідками розгляду акту 12 квітня 2013 року позивач прийняв податкове повідомлення-рішення яким відповідачу нараховані штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.

05 серпня 2013 року на адресу відповідача було направлено податкову вимогу на суму 1006,47 грн. Станом на день звернення до суду за відповідачем рахується узгоджена заборгованість по штрафних санкціях в розмірі 1006,47 грн.

У зв'язку із тим, що позивач добровільно не сплатив штрафні санкції позивач змушений звернутися із позовом до суду про стягнення зазначених коштів з рахунків відповідача. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з заявленим позовом, подав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік не була подана у встановлений строк у зв'язку із тим, що єдина відповідальна особа за подачу звітності є директор підприємства. У звітній період за який були нараховані штрафні санкції відповідальна особа знаходилася під ватрою в Івано-Франківському слідчому ізоляторі, а тому у відповідача не було можливості подати податкову звітність та оскаржити податкові повідомлення-рішення якими відповідачу нараховані штрафні санкції .

У зв'язку із наведеним відповідач просить в задоволені позову відмовити за безпідставністю.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, представник відповідача наполягав на відмові у задоволені позову з мотивів наведених у запереченнях.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як суб'єкт підприємництва з 26.01.08р. (а.с.17-18) та з 26.01.08р. взятий на облік як платник податків (а.с.16).

20 грудня 2012р. податковим повідомленням - рішенням №00031015000 були застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн. за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2012 року на підставі Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 11 грудня 2012 року №001673/1500-35654910 (долучено в судовому засіданні).

04 квітня 2013 року позивач провів камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, в ході якої було встановлено, що в порушення п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України відповідач несвоєчасно подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік граничний строк подання якої 11 лютого 2013 року та яка станом на 04.04.13р. є не поданою, про що 04.04.13р. складено Акт №000288/46/1500-35654910 (а.с.14-15).

За наслідками розгляду акту 12 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000341500, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання в розмірі 1020,00 грн. (а.с.12).

05 серпня 2013 року на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №28-15 на суму 1006,47 грн., яка було отримана відповідачем 25.08.13р., що підтверджується підписом керівника (а.с.10).

Заборгованість відповідача в сумі 1006,47грн. підтверджується довідкою про суми недоїмки платника податків, щодо якого подається заява станом на 06.10.13р. зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.4, долучено в судовому засіданні).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Згідно п.п.1-2 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Підпункт 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2. ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо заперечень представника відповідача суд вважає їх безпідставними у зв'язку з наступним.

Згідно п.49.3. ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не був позбавлений права уповноважити будь-яку іншу особу, окрім керівника, на подання податкової звітності.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 72, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти за податковим боргом в сумі 1006 (одна тисяча шість) грн. 47 коп. з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Тіро-буд" (с.м.т. Неполоківці, Кіцманський р-н, Чернівецька обл., іден.код 35654910) до державного бюджету України.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 24 грудня 2013 р.

Суддя Ковтюк В.О.