Постанова

від 23.12.2013 по справі 803/2550/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 803/2550/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до командитного товариства «Волиньбудкомплект» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області звернулося в суд з адміністративним позовом (далі - УПФУ в Луцькому районі, позивач) до командитного товариства «Волиньбудкомплект» (далі - КТ «Волиньбудкомплект», відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2013 року в сумі 3706,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач зобов'язаний до 25-го числа кожного місяця вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини другої розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». УПФ України в Луцькому районі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які перебували в трудових відносинах з відповідачем та вийшли на пенсію.

Відповідач свій обов'язок у встановлений строк не виконав. Заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2013 року становить 3706,37 грн., яку позивач і просить стягнути.

Відповідач заперечень проти адміністративного позову не подав.

У судове засідання представник позивача не прибув; позивач у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника (а.с.19).

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (а.с.18). Про причини неприбуття представника відповідач не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки сторони у судове засідання не прибули, при цьому позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника, перешкоди для розгляду справи відсутні і її можливо вирішити на підставі письмових доказів, то розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що КТ «Волиньбудкомплект» 06 липня 1994 року зареєстроване як юридична особа Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної серія А00 № 390498 та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22 грудня 2004 року № 2371 (а.с.13-14).

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в Луцькому районі, що підтверджується листом управління від 14 січня 2013 року №392/03-14 (а.с.9).

Згідно з частиною другою розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій встановлено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 цього Закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у такому випадку становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року, передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

УПФУ в Луцькому районі проведено та надіслано КП Волиньбудкомплект» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерах, які вийшли на пенсію, працюючи на підприємстві (а.с.8-12). Як вбачається з графи 16 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, КТ «Волиньбудкомплект» було зобов'язано у листопаді 2013 року відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по громадянах ОСОБА_1 у розмірі 770,10 грн., по ОСОБА_2 - 1 569,90 грн., по ОСОБА_3 - 1 366,67 грн. При цьому, пільгова пенсія по громадянину ОСОБА_4 не стягується, оскільки з 05 березня 2013 року він досяг пенсійного віку (а.с.10-12).

Згідно з цими розрахунками розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за листопад 2013 року пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 становить 3706,37 грн.

Відповідач витрати Пенсійному фонду не відшкодував. Наявність заборгованості у сумі 3706,37 грн. підтверджується також карткою особового рахунку відповідача (а.с.7, 21-22).

Як передбачено частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3706,37 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень, не надано доказів її сплати, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості слід задовольнити.

Керуючись статями 11, 122, 128, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з командитного товариства «Волиньбудкомплект» (45605, Волинська область, Луцький район, с. Голишів, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 01355426) на користь управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 68, ідентифікаційний код 20130414) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2013 року у сумі 3706,37 грн. (три тисячі сімсот шість грн. 37 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк