Постанова

від 19.12.2013 по справі 826/19414/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2013 року 11:59 № 826/19414/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дії, за участю:

представника позивача -Гончарова О.О.

представника відповідача - Ярошинський І.М., Бондар І.П.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання неправомірними дії відповідача, вчинені під час проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками за період з 01.06.2012р. по 30.06.2013р. та визнання протиправними дії відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки позивача у формі Акту №86/26-53-22/01-15/37936180 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Продальянс Центрум» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками за період з 01.06.2012р. по 30.06.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем з порушенням норм податкового законодавства проведено зустрічну звірку підприємства.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що зустрічна звірка проведена правомірно та з дотриманням норм податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З урахуванням матеріалів отриманих від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (Висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності №05/07-13/121 від 24.07.2013р.) відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Продальянс Центрум» за результатами яких 08.08.2013р. складено акт №86/26-53-22-01-15/37936180 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками за період з 01.06.2012р. по 31.06.2013р.

Вказаним актом встановлено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі здійснено виїзд за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання 21, кім. 4. За вказаною адресою знаходиться приміщення, яке орендує позивач, громадянка ОСОБА_4 представилась секретарем товариства, однак не надала жодного документу, який би це підтвердив, пояснити чим займається підприємство, де фактично знаходяться посадові особи, фінансово-господарські документи та печатка їй не відомо.

На підставі чого відповідач дійшов висновку, що даний факт свідчить про відсутність реального здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Відповідно до приписів п. 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі - Постанова №1232), якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

З зазначеного акту судом вбачається, що Товариство не знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання 21, кім. 4.

В судовому засіданні представник позивача надав Виписку з ЄДР від 28.08.2013р., Довідку АА №875995 з ЄДРПОУ від 20.09.2013р., Витяг з інформаційно - ресурсного центру щодо підприємства та опис документів, що надаються товариством державному реєстраторові для проведення реєстраційної дії від 02.07.2013р.

Крім того, в самому Акті звірки вказано, що «за результатами виїзду за адресою реєстрації позивача, було встановлено, що в орендованому підприємством приміщенні знаходився представник ОСОБА_4

Суд звертає увагу, що в акті зустрічної звірки не має посилання відповідача на джерело, що стало підставою для висновків про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Також, як зазначено в Акті, перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме встановлено відсутність формування податкових зобов'язань на суму 4 922 034грн. та податкового кредиту на суму 4 811 979грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належить до сфери дії Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Статтею 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1232 (далі - Порядок №1232).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У відповідності до п. 2 Порядку № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 4 Порядку №1232 встановлено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Із аналізу наведених норм вбачається, що проведення зустрічних звірок здійснюється податковими органами з метою отримання інформації, при цьому, обов'язковою передумовою проведення таких звірок є надсилання запиту до суб'єкта господарювання про надання інформації та документального її підтвердження за податковою адресою або надання під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Як встановлено судом та не заперечується самими відповідачем, останнім не направлявся запит до ТОВ «Продальянс Центрум» про надання інформації та її документального підтвердження.

Відтак, суд дійшов висновку, що під час проведення зустрічної звірки відповідачем не було дотримано порядку отримання податкової інформації від позивача у спосіб встановлений законодавством.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236, якими встановлено два види оформлення результатів зустрічних звірок, а саме, результати оформляються у формі "Довідки про результати проведення зустрічної звірки" або у формі "Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання".

Відповідно до п.п.4.4.розділу 4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Суд звертає увагу, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається посадовими особами податкового органу у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою).

Встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби та інші питання щодо обліку платників податків та зборів визначаються Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, яким затверджено Порядок обліку платників податків і зборів.

Відповідно до п. 12.3 розділу ХІІ вказаного Порядку у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності).

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Пунктом 12.4 цього Порядку зазначено, що стосовно кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо податковою міліцією буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП.

Отже, з наведених положень вбачається, що для встановлення даної обставини передує відповідна процедура, вищезазначене фактично свідчить про відсутність у відповідача підстав для проведення зустрічної звірки позивача, а також про невиконання відповідачем чітко встановлених законодавчих вимог, виконання яких є передумовою для проведення зустрічної звірки.

Натомість, актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача зафіксовано інформацію про відсутність позивача за місцезнаходженням, у зв'язку з чим відповідачем складено акт саме про неможливість проведення зустрічної звірки.

В той же час, відповідачем не подано суду в якості доказу твердження про відсутність позивача за місцезнаходженням, повідомлення державного реєстратора про відповідний факт для внесення відомостей до ЄДРПОУ, як того вимагають діючі норми податкового законодавства.

Крім того, відповідачем не подані суду докази наявності в ЄДРПОУ записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про стан " 9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, у суду немає підстав вважати законними висновки відповідача щодо відсутності позивача за місцезнаходженням.

Крім того, суд зазначає, що відповідач за будь-яких обставин повинен був документально оформити дію (результат) по проведенню зустрічної звірки відповідно до приписів чинного законодавства з посиланням на відповідні докази.

При цьому, суд критично ставиться до висновків відповідача за результатами проведеної перевірки, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

В п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У відповідності до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з Акту перевірки від 08.08.2013р. №86/26-53-22-01-15/37936180, його висновки складені на підставі акту перевірки інших органів державної податкової служби: акт №200 від 16.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Норд Вуд" (код ЄДРПОУ 37015143).

Окрім цього, відповідач під час проведення перевірки взагалі не досліджував первинні документи позивача, як того вимагають відповідні норми Податкового кодексу України. Проте, ним в акті зроблено висновок про відсутність реального здійснення фінансово - господарської діяльності позивача, у зв'язку з чим у останнього не було підстав для податкового обліку.

Також, суд зазначає, що на підтвердження правомірності своїх дій та висновків, відповідачем не надано жодного доказу, окрім письмових заперечень по справі, а висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок та перевірок контрагентів також не ґрунтувалися на досліджені первинних документів.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що листом від 01.11.2013р. №01/11-02 підприємство звернулось до відповідача з пропозицією провести зустрічну звірку.

Запитом від 12.11.2013р. №9837/10/26-53-22-01-11 відповідач запропонував позивачу надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин позивача з підприємствами постачальниками та покупцями за період з 01.06.2012р. по 31.06.2013р.

25, 26 та 27 листопада 2013 року позивачем були надані податковому органу всі запитуванні ним документи.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на якого покладається Кодексом адміністративного судочинства України обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, дії чи бездіяльності не надано суду доказів, які підтверджують не реальність здійснення господарських операцій та правомірності проведення зустрічної звірки ТОВ «Продальянс Центрум», а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення з бюджету судового збору, суд не присуджує понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум», за результатами якої складено Акт від 08.08.2013р. №86/26-53-22-01-15/37936180, які полягають в порушені вимог п. 73.3 статті 73, п. 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та зазначені в Акті інформації у вигляді висновків щодо не підтвердження господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» із платниками податків покупцями та постачальниками за період з 01.06.2012р. по 31.06.2013р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 20.12.2013р.

Суддя В.В. Амельохін