Рішення

від 19.12.2013 по справі 901/3882/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2013 Справа № 901/3882/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл», м. Сімферополь

до відповідача Фізичної особи - підприємця Костюк Олени Михайлівни, Бахчисарайський район, с. Ароматне

про визнання договору недійсним.

Суддя С.О. Лукачов

Представники:

Від позивача - Лєбєдєва Н.М., довіреність від 11.10.2013, представник, Джелдубаєв Е.Р., довіреність від 22.11.2013, представник, Терещенко К.В., довіреність від 11.10.2013, представник.

Від відповідача - Рибак В.С., довіреність № 8382 від 29.11.2013.

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Костюк Олени Михайлівни про визнання недійсним договору про надання послуг № 3 від 26.06.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» (95051, АР Крим, пров. Елеваторний, буд. 16 А, корпус «В», каб. 16, ЄДРПОУ 38207336, п/р 26008601358597, АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) та Фізичною особою - підприємцем Костюк Оленою Михайлівною (98400, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Ароматне, вул. Скальна, б. 1, кв. 6, ІПН 3153809408, п/р 26008602359551, к/р 26055031359551, АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) та просить застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Фізичної особи - підприємця Костюк Олени Михайлівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» суму у розмірі 376 860,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 203, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач за договором про надання послуг № 3 від 26.06.2012 не надавав послуги та не мав можливості їх надавати, а отже під час укладання договору №3 не мав на меті реального отримання зазначених у ньому результатів, у зв'язку з чим позивач просить визнати недійсним вищевказаний договір.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що договір про надання послуг № 3 від 26.06.2012 відповідає вимогам законодавства і містить всі істотні умови, та зазначає, що виконання робіт підтверджується належними доказами.

В судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

встановив:

18 травня 2012 рок між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега - Инвест» (замовник) укладений договір № 01-01/12 управління додатками Oracle Retail (а.с. 76-89).

Відповідно до цього договору, замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надати замовнику послуги у сфері інформатизації, а також обробки даних з використанням програм по управлінню додатками та іншими об'єктами, які входять у склад системи управління роздрібної торгівлі на базі рішення Oracle Retail.

Надання послуг по даному договору виконавець проводить у вигляді регулярного виконання організаційних та технологічних процедур управління додатками, а також у вигляді надання замовнику служби технічної підтримки другого рівня (пункт 1.3).

Як зазначено у пункті 2.11.1 договору виконавець вправі за свій рахунок залучати до надання послуг по даному договору третіх сторін на підставі договорів, укладених між виконавцем та такими сторонами. Якщо виконавець залучає третіх сторін для виконання своїх зобов'язань по даному договору, виконавець відповідає за їх дії як за свої власні.

Так, 26 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Костюк Оленою Михайлівною (виконавець) був укладений договір про надання послуг № 3 (а.с. 11-13).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: на базі Oracle Retail спостереження і прийом, реєстрація звернень користувачів системи управління роздрібної торгівлі ТОВ «Мега - Инвест». А замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Виконавець зобов'язаний:

- за письмовим завданням замовника особисто надавати останньому визначені цим договором послуги в строк не пізніше 3 днів з дня отримання завдання;

- при неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно повідомити про це замовника письмово (пункт 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору виконавець має право:

- отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором;

- отримати від замовника інформацію про всі службові реєстраційні імена і паролі, які використовуються для доступу до керованих систем в рамках виконання своїх зобов'язань за цим договором.

У пунктах 2.3 та 2.4 договору визначено, що замовник зобов'язаний:

- приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання актом приймання - передачі наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим договором;

- забезпечувати виконавця інформацією, необхідною для надання послуг.

Замовник має право:

- відмовитись від прийнятих результатів надання послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору, і вимагати від виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем взятих на себе обов'язків за цим договором.

Розділом 3 договору передбачена оплата послуг і порядок їх приймання, відповідно до якого за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю винагороду протягом 30 днів з дня підписання акта приймання - передачі наданих послуг. А також авансом, але не більше подвійного розміру суми в підписаному акті виконаних робіт за попередній місяць. Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання - передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акту приймання - передачі наданих послуг сторонами є підтвердженням відсутності претензій з їх боку.

18 червня 2013 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 3 від 26.06.2012, відповідно до якої сторони погодилися продовжити термін дії договору № 3 від 26.06.2012 з 26 червня 2013 року по 25 червня 2014 року (включно) (а.с. 14).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони при укладенні договору не мали на меті реального отримання зазначених у ньому результатів, з огляду на те, що жодного письмового доказу на підтвердження реального виконання зазначених у договорі послуг відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до актів приймання передачі виконання послуг від 21.04.2012, від 31.08.2012, від 30.09.2012, від 31.10.2012, від 30.11.2012, від 31.12.2012, від 31.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2013, від 30.04.2013, від 31.05.2013, від 30.06.2013, від 31.07.2013 та від 31.08.2013 (а.с. 15-28) виконав та передав наступні послуги: на базі Oracle Retail спостереження і прийом, реєстрація звернень користувачів системи управління роздрібної торгівлі ТОВ «Мега - Инвест». Загальна вартість робіт по вказаним актам склала 376 860,00 грн.

Тобто з наведених актів вбачається, що в них зазначений один і той самий вид наданих послуг, який обумовлений п. 1.1 спірного договору, у них не зазначені часові рамки роботи та об'єм виконаних робіт, який має співпадати з письмовим завданням замовника.

Також у звітах відповідача про фактично відпрацьовані години, зазначено лише загальну кількість годин, які затратив відповідач.

Враховуючи те, що надання послуг за спірним договором є спостереження і прийом, реєстрація звернень користувачів системи управління роздрібної торгівлі ТОВ «Мега - Инвест» на базі Oracle Retail, то докази мають бути відображенні у електронному вигляді, оскільки виконання даних робіт передбачає роботу з програмним забезпеченням комп'ютера.

Під час розгляду справи, суд встановив (а.с. 60-70), що система роздрібної торгівлі «ТОВ «Мега-Инвест» на базі Oracle Retail включає до себе набір програм, розташованих на боці ТОВ «Мега-Инвест», доступ до яких здійснюється за допомогою захищеного з'єднання Internet. Для того щоб виконавець мав можливість виконувати послуги, передбачені умовами спірного договору, необхідно мати певні навички роботи в програмі Oracle Retail та обладнання (комп'ютер або ноутбук), на якому встановлені спеціальні програми та ключі доступу за допомогою яких, виконавець підключається до системи на базі Oracle Retail.

Ключі доступу створюються замовником - ТОВ «ЕФОС РІТЕЙЛ» і особисто передаються виконавцю за допомогою електронної пошти.

Сфера надання послуг відповідачем для позивача за договором № 3 від 26.06.2012 року є специфічною, а отже докази надання послуг мають бути як у письмовій, так і в електронній формі (наявність електронних листів, листування в програмах, електронні звітів та документи).

У даному випадку йде мова про 2 окремі послуги, що є предметом договору № 3 від 26.06.2012, а саме: послузі спостереження за системою роздрібної торгівлі «ТОВ «Мега-Инвест» на базі Oracle Retail і послузі прийому та реєстрації звернень користувачів «ТОВ «Мега-Инвест». Кожна послуга являє собою ряд окремих процедур, які дозволяють виявити або спростувати наявність виконаної роботи виконавцем для замовника.

Послуга спостереження надається щоденно в період з 19-00 до 05-00 по Україні. Містить наступні етапи - початок спостереження, період спостереження, завершення спостереження.

Приступаючи до початку спостереження, виконавець - ФОП Костюк О.М. повинен відправити електронною поштою повідомлення на відповідальних співробітників замовника - ТОВ "ЕФОС РІТЕЙЛ" про початок надання їм даної послуги.

Протягом періоду спостереження, виконавець виконує процедури аналізу системи, фіксує всі помилки в системі і виправляє їх, керуючись власними знаннями та інструкцією нічного чергового.

Після закінченні спостереження, виконавець відправляє на відповідальних співробітників замовника електронною поштою звіт, де зазначає всі помилки, які були виправлені за поточний період спостереження, а також відправляє звіт за станом системи на 9-00 ранку за часом основного замовника. Після того, як виконавець завершив спостереження, він зобов'язаний у внутрішній системі реєстрації ТОВ "ЕФОС РІТЕЙЛ" заповнити фактичний час, витрачений на надання послуги спостереження.

Послуга прийому та реєстрації звернень користувачів «ТОВ «Мега-Инвест» надається протягом робочого дня згідно зі зверненнями користувачів «ТОВ «Мега-Инвест». Містить наступні етапи - реєстрація звернення, фіксація звернення, виконання звернення.

Користувачі «ТОВ «Мега-Инвест» створюють і реєструють звернення у своїй власній системі обліку звернень і надсилають його на ТОВ "ЕФОС РІТЕЙЛ".

Відповідальні співробітники ТОВ "ЕФОС РІТЕЙЛ" фіксують дане звернення і призначають його виконання третій особі за договором надання послуг - ФОП. Кожне звернення має свій унікальний номер. При цьому ФОП отримує завдання, що містить опис звернення та повідомлення про кожному новому зверненні за допомогою електронної пошти.

ФОП виконує завдання зі звернення і повідомляє співробітників ТОВ "ЕФОС РІТЕЙЛ" про виконання завдання. При цьому всі відомості про запит заносяться ФОП в систему реєстрації ТОВ "ЕФОС РІТЕЙЛ". Також ФОП зобов'язаний по завершенні виконання звернення зафіксувати у внутрішній системі реєстрації ТОВ "ЕФОС РІТЕЙЛ" фактичний час, витрачений на виконання запиту.

Відповідачем не надані належні докази надання послуг, не були пред'явлені письмові чи електронні докази, які свідчили б про факт надання послуг з спостереження та прийому і реєстрації звернень користувачів, крім звіту про сумарно витрачений час за місяць.

Під час розгляду справи, представник відповідача надав суду скріншоти (фотографії) (а.с.) робочого столу ноутбуку з ярликами та скріншоти з програм, які знаходяться у вільному доступі в мережі Internet і можуть бути встановлені на ноутбук будь-якою особою, однак це не є належним доказом надання послуг у програмі Oracle Retail.

Крім того, вказані скріншоти не можуть бути належними доказами, які підтверджують виконання послуг по договору № 3 від 26.06.2012, оскільки на них не відображено поетапне виконання предмету договору № 3 від 26.06.2012 - від підключення до системи на базі Oracle Retail (відкриття програми) до надсилання звіту на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл».

Також суд не приймає доводи відповідача відносно того, що виконання спірного договору підтверджується договором суборенди нежитлового приміщення № 04/02-12 від 20.06.2012 (а.с. 154-155), оскільки цей договір не підтверджує факт того, що відповідачем воно використовувалось саме для виконання робіт по договору № 3 від 26.06.2012.

Докази придбання відповідачем у ПП «Парус-Софт» програмного забезпечення (а.с. 156-157) також не є доказами, які підтверджують виконання спірного договору.

Суд враховує, що державна реєстрація фізичної особи - підприємця Костюк Олени Михайлівна була здійснена - 20.06.2012, що підтверджується реєстраційною карткою (а.с. 115), тоді як спірний договір № 3 був укладений - 26.06.2012, а відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.12.2013 фізична особа - підприємець Костюк Олена Михайлівна станом на 18.11.2013 перебуває в стані припинення.

В матеріалах справи також знаходиться засвідчена копія витягу з кримінального провадження відкритого по ст. 357 КК України (а.с. 168)

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Враховуючи, що відповідно до наведених норм правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то завідомо на момент вчинення правочину об'єктивна неможливість настання правового результату не породжує у сторін тих чи інших прав та обов'язків. Отже правочин, який вчиняється без наміру створити будь-які наслідки, є недійсним.

Приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Оскільки спірний договір не відповідає вимогам, встановленим у статті 203 ЦК України через те, що при його укладанні сторони не мали на меті отримання зазначених у договорі № 3 від 26.06.2012 результатів, суд вважає вимогу позивача про визнання договору недійсним такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 10 пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

З огляду на те, що позивачем були сплачені кошти у розмірі 376 860,00 грн., за роботи, які фактично не були виконанні та враховуючи визнання судом недійсним договору № 3 від 26.06.2013, суд вважає, що вимоги позивача щодо застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача вищезазначеної суми обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним договору про надання послуг № 3 від 26.06.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» та Фізичною особою - підприємцем Костюк Оленою Михайлівною та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача суми у розмірі 376 860,00 грн. - підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 684,20 грн., покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про надання послуг № 3 від 26.06.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» (95051, АР Крим, пров. Елеваторний, буд. 16 А, корпус «В», каб. 16, ЄДРПОУ 38207336, п/р 26008601358597, АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) та Фізичною особою - підприємцем Костюк Оленою Михайлівною (98400, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Ароматне, вул. Скальна, б. 1, кв. 6, ІПН 3153809408, п/р 26008602359551, к/р 26055031359551, АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528).

3. Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Фізичної особи - підприємця Костюк Олени Михайлівни (ідентифікаційний номер 3153809408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» (код ЄДРПО України 38207336) суму у розмірі 376 860,00 грн.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Костюк Олени Михайлівни (ідентифікаційний номер 3153809408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефос Рітейл» (код ЄДРПО України 38207336) судовий збір у розмірі 8 684,20 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 19.12.2013.

Повне рішення складено - 24.12.2013.

Суддя С.О. Лукачов