Рішення

від 16.12.2013 по справі 922/4788/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р.Справа № 922/4788/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" (м. Київ) до Приватного підприємства "Айді Юніон" (м. Київ) , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Харків) про стягнення 18491,56 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мельник О.В. (довіреність від 27.05.2013 р.);

відповідача (ПП "Айді Юніон") - не з'явився;

відповідача (ФОП ОСОБА_2.) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш", звернувся з позовом до відповідачів Приватного підприємства "Айді Юніон" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів суму заборгованості за договором оренди №97 від 14.03.2013 р. в розмірі 18491,56 грн., з яких 18220,00 грн. - основний борг, 50,92 грн. - 3% річних, 220,64 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Також до стягнення заявлені судові витрати. Позов мотивовано неналежним виконанням Приватним підприємством "Айді Юніон" своїх обов'язків за договором оренди №97 від 14.03.2013 р. та порушенням ФОП ОСОБА_2 умов договору поруки від 14.03.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач (ФОП ОСОБА_2.) в судове засідання 16.12.2013 р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлявся судом за адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №491433 від 22.05.2013 р.

Представник відповідача (ПП "Айді Юніон") в судове засідання 16.12.2013 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлявся судом за адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №572912 від 04.11.2013 р. Ухвала про відкладення розгляду справи від 02.12.2013 р., що була направлена відповідачу (ПП "Айді Юніон") рекомендованим листом за його поштовою адресою, повернулась до господарського суду з довідкою Укрпошти з причиною повернення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" (орендодавець) та Приватним підприємством "Айді Юніон" (орендар) було укладено договір оренди за №97 (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору, орендодавець надає орендареві у тимчасове користування обладнання, а орендар зобов'язується виплачувати орендодавцю орендну плату та, по закінченню терміну оренди повернути йому зазначене обладнання.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування обладнання, залогова вартість обладнання та ціна оренди зазначаються у протоколі погодження договірної ціни, залогова вартість та кількість елементів обладнання, що надається в оренду, зазначається в акту приймання-передачі обладнання в оренду, вищезазначені документи є невід'ємною частиною договору та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 2.1 договору, орендна плата за користування орендованим обладнанням нараховується на підставі розцінок орендодавця із розрахунку за одну добу і зазначається у додатку до даного договору, який узгоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Розділом 3 договору сторони передбачили, що орендар здійснює попередню плату за обладнання, яке передається в оренду у розмірі 100% на підставі акту прийому-передачі. Додатково орендатором сплачується страховий завдаток, на випадок поломки обладнання, у розмірі 3000,00 грн. Завдаток повертається орендатору в повному обсязі після підписання обома сторонами акту повернення обладнання орендодавцю.

Розділом 4 договору сторони передбачили, що орендоване обладнання, зазначене в додатку, передається в оренду подобово. Мінімальний термін оренди складає сорок п'ять діб. Доба починається з часу передачі обладнання в оренду і закінчується в той час по закінченні сорока п'яти діб. Термін оренди обладнання розраховується, як різниця між датою прийому-передачі обладнання з оренди і датою прийому-передачі обладнання в оренду, при 100% поверненні обладнання, в технічно справному та незабрудненому стані.

П. 5.1. договору передбачено, що з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок орендодавця або будь яким іншим способом, за оренду окремих одиниць техніки, на підставі виставленого рахунку, орендодавець протягом 5-ти днів зобов'язується передати, а орендар - прийняти обладнання, зазначене у рахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що свої обов'язки перед відповідачем ПП "Айді Юніон" позивач виконав у повному обсязі, надав обладнання у тимчасове платне користування.

15.032013 р. позивач надав в оренду відповідачу ПП "Айді Юніон" обладнання, а саме - вежу "вертикальну" у кількості двох штук, залогова вартість та ціна оренди якого вказана у додатку №1 до договору №97 від березня 2013 року - протоколі погодження цін та акті передачі обладнання у тимчасове користування.

Відповідно до акту передачі обладнання у тимчасове користування час початку оренди 15 березня 2013 року, час закінчення оренди - 29 квітня 2013 року.

Відповідно до додатку №2 до договору за №97 від 14.03.2013 року позивач надав в оренду відповідачу обладнання, а саме - вежу "вертикальну" у кількості 1 (одна) штука, залогова вартість та ціна оренди якого вказана у додатку №2 - протоколі погодження цін та акті передачі обладнання у тимчасове користування.

Відповідно до акту передачі обладнання у тимчасове користування час початку оренди 08 квітня 2013 року , час закінчення оренди - 08 травня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що з 30 квітня 2013 року (з моменту закінчення строку оренди відповідно до додатку №1) та з 09 травня 2013 року (з моменту закінчення строку оренди відповідно до додатку №1) відповідач ПП "Айді Юніон" продовжував користуватися орендованим обладнанням (відсутні докази його повернення).

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача ПП "Айді Юніон" було надіслано 24.09.2013 р. лист-вимогу про погашення заборгованості з орендної плати, яка залишились без відповіді та задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку-договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ПП "Айді Юніон" в рамках дії договору оренди №97 від 14.03.2013 р. зобов'язаний перерахувати на користь ТОВ "ВКП Южтехмаш" орендну плату в сумі 18220,00 грн., в якості погашення обов'язку з перерахування оренди обладнання.

Крім того, 14.03.2013 р. між ТОВ "ВКП ЮЖТЕХМАШ" та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір поруки № б/н від 14.03.2013 р.

Відповідно до п. 1.1. договору поруки, ФОП ОСОБА_2 поручається перед ТОВ "ВКП Южтехмаш" за виконання зобов'язань Боржника (ПП "Айді Юніон"), що виникли з договору оренди №97 від 14.03.2013 р.

Відповідно до п.1.2. договору поруки № б/н від 14.03.2013 р., сторони домовились, що ФОП ОСОБА_2 не несе відповідальності перед ТОВ "ВКП Южтехмаш" за збитки, що можуть бути спричинені порушенням ПП "Айді Юніон", своїх зобов'язань за Договором оренди № б/н від 14.03.2013 р.

Пунктом 1.3. договору поруки № б/н від 14.03.2013 р. встановлено, що сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника, що виникли з договору оренди №97 від 14.03.2013 р., забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 2000,00 грн.

П. 4.2. договору поруки б/н від 14.03.2013 р. встановлено, що поручительство припиняється в наступних випадках: з припиненням строку дії даного договору; з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у випадку зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; у випадку переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; якщо строк зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явленням вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.2 ст. 553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, - Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2013 р. між ТОВ "ВКП Южтехмаш" та ФОП ОСОБА_2 була укладена додаткова угода про розірвання договору поруки №б/н від 14.03.2013 р.

Відповідно п.1 додаткової угоди від 30.09.2013 р., сторони дійшли згоди достроково розірвати договір поруки №б/н від 14.03.2013 р., укладеного на забезпечення виконання Приватним підприємством "Айді Юніон" (код ЄДРПОУ 37534233) умов договору оренди №97 від 14.03.2013 р., укладеного між ТОВ "ВКП Южтехмаш" та ПП "Айді Юніон".

Відповідно п.2 додаткової угоди від 30.09.2013 р., договір поруки №б/н від 14.03.2013 р. вважається розірваним, а порука припиняється з дня укладення цієї додаткової угоди.

У зв'язку з тим, що порука ФОП ОСОБА_2 за зобов'язаннями припинилась 30.09.2013 р. і на час звернення позивача із позовом до суду вже не була дійсною, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди №97 від 14.03.2013 р. в розмірі 18491,56 грн. на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач ПП "Айді Юніон" не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з ПП "Айді Юніон" заборгованості з орендної плати за оренду обладнання за договором оренди №97 від 14.03.2013 р. в розмірі 18220,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем ПП "Айді Юніон", тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.3. договору оренди №97 від 14.03.2013 р., за несвоєчасне внесення орендної плати у випадках продовження терміну оренди орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача ПП "Айді Юніон" пені в сумі 220,64 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача ПП "Айді Юніон" 3% річних в сумі 50,92 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача ПП "Айді Юніон" витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 712, 759, 762-764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Айді Юніон" (01025, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Володимирська буд. 7, оф.1; Код ЄДРПОУ 37534233; р/р №26009000816171 у ПАТ "Універсальний Банк" в м. Киві, МФО 322001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" (03124, м. Київ, Солом'янський р-н., бульвар Івана Лепсе, б. 19-А; код ЄДРПОУ 37514950; р/р 26003009100427 в банк АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658) 18491,56 грн., з яких 18220,00 грн. - основний борг, 50,92 грн. - 3% річних, 220,64 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а також судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.