Постанова

від 09.12.2013 по справі 827/2882/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 рокуСправа №827/2882/13-а м. Севастополь

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Мінько О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 11.11.2011 по 10.01.2012 в сумі 559,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не здійснив сплату нарахованих страхових внесків за період з 11.11.2011 по 10.01.2012 в сумі 559,17 грн.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с.16-17).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав (а.с. 18-23).

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат не значиться" і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно з частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя 03.09.1999 р. як фізична особа-підприємець (а.с. 6).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію. Зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (далі УПФУ у Нахімовському районі м. Севастополя) 07.09.1999 р. Відповідач підлягає загальнообов'язковому пенсійному страхуванню та є страхувальником.

Відповідно до статей 58, 63 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі Закон № 1058), що діяв на момент виникнення правовідносин, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управлінню солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійсню контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономні; Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464) на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Статтею 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону № 1058 визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно статті 20 Закону № 1058 та розділу 5 Інструкції № 21-1 встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (абзац перший частини шостої статті 20 Закону № 1058).

Відповідно вимог статті 106 Закону № 1058, суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) по сплаті страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені із застосуванням фінансових санкцій.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.

Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2012 року УПФУ у Нахімовському районі м. Севастополя на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийнято рішення № 100Ф про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків у розмірі 348,45 грн. та пені - 210,72 грн.

Розмір пені та фінансових санкцій підтверджується відповідними розрахунками.

Рішення від 25.12.2012 року № 100Ф відповідачем не узгоджено, у зв'язку з поверненням поштової кореспонденції (а.с. 7-10).

Таким чином, сума недоїмки складає 559,17 грн.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

В рахунок сплати заборгованості вказаної суми, від боржника грошових коштів не надходило.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 559,17 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя, задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99022; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Дзігунського 19, м. Севастополь, 99001; ЄДРПОУ 22274979, р/р 25601304351735 в ТВБВ № 10011/0267 філії Кримське республіканське управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 324805) заборгованість в сумі 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько