Рішення

від 13.12.2013 по справі 914/4465/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2013 р. Справа № 914/4465/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкербуд», м. Львів;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів;

про: визнання права власності.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Гапон Н.Г. - представник на підставі довіреності;

відповідача: ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності від 29.05.2012 року.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 26.11.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкербуд» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій. Розгляд справи призначено на 17.12.2013 року.

Ухвалою від 03.12.2013 року виправлено описку в ухвалі від 26.11.2013 року, вказавши датою розгляду справи в судовому засіданні 10.12.2013 року.

У судове засідання 10.12.2013 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, докази надіслання відповідачу копії вказаної заяви з додатками та докази сплати судового збору. Судом прийнято до провадження заяву про зміну предмета позову та відкладено розгляд справи на 13.12.2013 року.

У судовому засіданні 13.12.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти позову не заперечив, додаткових доказів не подав.

У відповідності до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.12.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.

Представникам сторін, що брали участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Суть спору. Спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов попереднього договору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкербуд» (надалі по тексту рішення - позивач, сторона 1 згідно з попереднім договором) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач, сторона 2 згідно з попереднім договором) про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до попереднього договору сторони домовились укласти договір оренди нерухомого майна - КПП, загальною площею 36,40 м. кв., та гараж-стоянку Виробничо-складської бази, загальною площею 336, 80 м. кв., що знаходиться по вул. Надійна - проектованій вулиці у м. Львові та розміщене на земельній ділянці, кадастровий номер № 4610136800:06:004:0029, на умовах, визначених цим попереднім договором. Листом відповідач відмовився укладати договір оренди з тих підстав, що позивач не є власником майна, що передається в оренду. Позивач вважає відмову від укладення договору безпідставною та необґрунтованою.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 04.12.2007 року між позивачем (орендар) та Львівською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі від 04.12.2007 року, що зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2008 року №04:08:438:00001 кн. 04-6. За умовами вказаного договору, згідно з п. п. 1, 2, 8 останнього, орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,7 га, кадастровий номер №4610136800:06:004:0029, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Надійна - проектована вулиця, для будівництва і обслуговування виробничої бази. Вказаний договір укладено на 10 років до 25 жовтня 2017 року. Пунктом 30 вказаного договору передбачено, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

У період дії договору оренди землі від 04.12.2007 року позивач, у відповідності до проекту (Містобудівний розрахунок Виробничо-складська база ТзОВ «Анкербуд» на вул. Надійна в м. Львові. Будівництво КПП та гаража-стояни 1-черга), розробленого сертифікованим архітектором ПП ОСОБА_4, господарським способом за власні кошти на орендованій ним земельній ділянці збудував об'єкт нерухомості. Крім цього, на вказаний об'єкт погодив наявність мереж каналізації, теплових та телефонних мереж, електромереж.

Документ, який надавав позивачу право виконувати будівельні роботи по будівництву згаданого вище нерухомого майна, в матеріалах справи відсутній.

Згідно з висновком про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій і інженерних мереж КПП та гаража-стоянки на вул. Надійна у м. Львові, затвердженого начальником управління з інжинірингу в Західних регіонах Підприємства об'єднання громадян Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури «Укрбудінжиніринг» від 25.09.2013 року, технічний стан КПП та гаража-стоянки на вул. Надійна у м. Львові добрий і відповідає чинним будівельним нормам і правилам.

Відповідно до звіту про вартість майна від 11.10.2013 року, виготовленого ТзОВ «Периментр», станом на 30.09.2013 року ринкова вартість вказаного вище нерухомого майна становить 195 550,00 грн.

Судом також встановлено, що 25.09.2013 року між позивачем та відповідачем укладено попередній договір №1, згідно з п. 1. якого сторони зобов'язались у строк до 01.12.2013 року укласти договір оренди нерухомого майна (основний договір), згідно з яким позивач зобов'язується передати в строкове платне користування (в оренду) відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти в строкове платне користування (в оренду), належне позивачу на праві власності нерухоме майно, а саме: КПП, загальною площею 36,40 м. кв., та гараж-стоянку Виробничо-складської бази, загальною площею 336,80 м. кв., що знаходиться по вул. Надійна - проектованій вулиці у м. Львові та розміщене на орендованій позивачем земельній ділянці, кадастровий номер №4610136800:06:004:0029, на умовах, визначених цим попереднім договором.

У пункті 2 попереднього договору від 25.09.2013 року №1 сторони погодили істотні умови основного договору. Зокрема, предметом основного договору є оренда (строкове платне користування) належного позивачу на праві власності нерухомого майна, а саме: КПП, загальною площею 36,40 м. кв., та гараж-стоянка Виробничо-складської бази, загальною площею 336,80 м. кв., що знаходиться по вул. Надійна - проектованій вулиці у м. Львові та розміщене на орендованій позивачем земельній ділянці, кадастровий номер №4610136800:06:004:0029 (надалі - об'єкт договору); розмір орендної плати за користування об'єктом оренди становить 10 000,00 грн. в місяць; розрахунки по основному договору здійснюватимуться в безготівковій формі через банківські установи або в готівковій формі через касу підприємства; строк сплати орендної плати - до п'ятого числа місяця наступного за звітним; строк дії основного договору - 2 роки та 11 місяців з моменту підписання основного договору; штрафні санкції за несвоєчасну сплату відповідачем чергових платежів (орендної плати) становлять 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення; право володіння та користування відповідача (оренди) виникає/припиняється з моменту фактичної передачі об'єкта оренди в оренду/з оренди, відповідно, на підставі акта приймання-передачі; об'єкт оренди знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер №4610136800:06:004:0029, яка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 04.12.2007року, зареєстрованого в Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК (запис у Державному реєстрі земель від 30.01.2008 року за №04:08:438:0001 кн 04-6), що укладений з Львівською міською радою.

Пунктом 8 попереднього договору від 25.09.2013 року №1 сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Зобов'язання, що встановлене цим договором, припиняються, якщо основний договір не буде укладено протягом року з моменту укладення вказаного договору (п. 7 попереднього договору).

Листом-повідомленням від 01.10.2013 року вих. №01/10-1 відповідач повідомив позивача про припинення попереднього договору від 25.09.2013 року № 1, відмову від укладення з позивачем основного договору з підстав того, що, як йому стало відомо, позивач не є власником об'єкта договору, а відтак такий не наділений правом, визначеним ст. 761 Цивільного кодексу України, на передання майна в оренду, що мало бути предметом основного договору (п. 2 попереднього договору).

Вказані дії відповідача по ухиленню від укладення основного договору та по відмові останнього від попереднього договору від 25.09.2013 року №1 позивачем розцінюються як безпідставні та необґрунтовані, є такими, що порушують законні права позивача та унеможливлюють досягнення ним мети, якою останній керувався на момент укладення попереднього договору від 25.09.2013 року №1 - отримання доходу від передання свого майна в оренду строком 2 роки та 11 місяців.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд приходить до висновку, що заявлений у даному спорі позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, сторони спору (позивач та відповідач) уклали попередній договір від 25.09.2013 року №1, предметом якого є укладення основного договору - договору оренди нерухомого майна, належного позивачу на праві власності нерухоме майно, а саме: КПП, загальною площею 36,40 м. кв., та гараж-стоянку Виробничо-складської бази, загальною площею 336,80 м. кв., що знаходиться по вул. Надійна - проектованій вулиці у м. Львові та розміщене на орендованій позивачем земельній ділянці, кадастровий номер №4610136800:06:004:0029.

Судом враховано доводи позивача про те, що відмова відповідача від укладення основного договору, викладена у листі-повідомленні від 01.10.2013 року № 01/10-1, підтверджує факт оспорювання та невизнання за позивачем права власності на об'єкт договору.

При цьому, з матеріалів та дійсних обставин справи судом не встановлено факту державної реєстрації за позивачем права власності на об'єкт договору, належні та допустимі докази чого в матеріалах справи відсутні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 3 статті 375 Цивільного кодексу України, право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. При цьому, самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

З матеріалів та дійсних обставин справи судом встановлено, що позивач на орендованій на підставі договору оренди землі від 04.12.2007 року без отримання дозволу на проведення будівельних робіт за власні кошти господарським способом здійснив будівництво об'єкта договору у відповідності до проекту (Містобудівний розрахунок Виробничо-складська база ТзОВ «Анкербуд» на вул. Надійна в м. Львові. Будівництво КПП та гаража-стояни 1-черга), розробленого сертифікованим архітектором ПП ОСОБА_4, погодив наявність мереж каналізації, теплових та телефонних мереж, електромереж. При цьому, судом не встановлено порушення прав третіх осіб таким будівництвом. З матеріалів справи вбачається, що технічний стан КПП та гаража-стоянки на вул. Надійна у м. Львові добрий і відповідає чинним будівельним нормам і правилам, ринкова вартість об'єкту договору станом на 30.09.2013 року становить 195 550,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Наведені вище обставини дають підстави вважати обґрунтованими доводи позивача та визнати за ним право власності на збудоване ним нерухоме майно, а саме: КПП, загальною площею 36,40 м. кв., та гараж-стоянку Виробничо-складської бази, загальною площею 336,80 м. кв., що знаходиться по вул. Надійна - проектованій вулиці у м. Львові та розміщене на орендованій позивачем земельній ділянці, кадастровий номер №4610136800:06:004:0029. Тому заявлений позов підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами попереднього договору від 25.09.2013 року № 1 не передбачено односторонньої відмови від вказаного договору. Тому, за обставин обґрунтованості заявленого позову та визнання за позивачем права власності на об'єкт договору, враховуючи положення п. п. 7-8 попереднього договору від 25.09.2013 року № 1, такий договір підлягає до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Анкербуд» (79055, Львівська обл., місто Львів, Залізничний район, вул. Суботівська, будинок 9, квартира 56, код ЄДРПОУ 31362811) право власності на нерухоме майно, а саме: КПП, загальною площею 36,40 м. кв., та гараж-стоянку Виробничо-складської бази, загальною площею 336,80 м. кв., що знаходиться по вул. Надійна - проектованій вулиці у м. Львові та розміщене на земельній ділянці, кадастровий номер №4610136800:06:004:0029.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкербуд» (79055, Львівська обл., місто Львів, Залізничний район, вул. Суботівська, будинок 9, квартира 56, код ЄДРПОУ 31362811) 3 911 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 17.12.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв