Постанова

від 18.12.2013 по справі 816/6690/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/6690/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Марченка О.Є.,

та представників сторін:

від позивача - Недбайло Л.А., Редколес В.В., Макрушенко М.А.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-4" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-4" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Інвестшляхбуд-4") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено права та інтереси ТОВ "Інвестшляхбуд-4" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податків. Стверджував про хибність та безпідставність доводів контролюючого органу про безтоварний характер господарських операцій з Приватним підприємством "Сатурн-СВ" (далі по тексту - ПП "Сатурн-СВ"), Підприємством "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та Приватним підприємством "Кас-Капітал" (далі по тексту - ПП "Кас-Капітал").

Відповідачем 16 грудня 2013 року через канцелярію суду подано письмові заперечення на позов, в яких останній, посилаючись на відомості, встановлені позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Інвестшляхбуд-4" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року, викладені в акті перевірки від 21 січня 2013 року №347/22.4-08/30613706, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, наведених у письмовому запереченні, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Інвестшляхбуд-4" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30613706, з 19 жовтня 1999 року перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 19 лютого 2003 року №23700231 /т. І, а.с. 9, 220-221/.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (43.22); інші будівельно-монтажні роботи (43.29); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (43.99); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); організація будівництва будівель (41.10); будівництво доріг і автострад (основний, 42.11).

Фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 08 січня 2013 року по 14 січня 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інвестшляхбуд-4" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 21 січня 2013 року №347/22.4-08/30613706 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому, окрім іншого, вказано на порушення платником податків вимог:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 54.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого, за твердження ревізорів, позивачем занижено податок на прибуток загалом в розмірі 38963 грн. (в т.ч., за ІІІ квартал 2010 року - 26735 грн., за ІІ квартал 2011 року - 12228 грн.);

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 187.1 статті 187, статей 198, 201 Податкового кодексу України, що стало підставою для твердження про заниження ТОВ "Інвестшляхбуд-4" податку на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) загалом в розмірі 60 986 грн. (в т.ч., за березень 2009 року - 16711 грн., травень 2009 року - 1210 грн., жовтень 2009 року - 4260 грн., червень 2010 року - 8962 грн., липень 2010 року - 3188 грн., серпень 2010 року - 6534 грн., квітень 2011 року - 6929 грн., червень 2011 року - 10610 грн., жовтень 2011 року - 1115 грн., листопад 2011 року - 1467 грн.) /т. І, а.с. 37-48/.

На підставі даних висновків Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 22 липня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0005052301/132, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на прибуток приватних підприємства, 11021000" загалом в розмірі 45646 грн. 75 коп. (в т.ч., 38963 грн. - основний платіж, 6683 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 12-13/;

- №0005062301/133, відповідно до якого ТОВ "Інвестшляхбуд-4" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах), 14010100" загалом в розмірі 44768 грн. (в т.ч., 38805 грн. - основний платіж, 5963 грн. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 14-15/.

Грошове зобов'язання зі сплати ПДВ за результатами визнання безтоварними господарських операцій у березні, травні, жовтні 2009 року не донараховувалось з огляду на строки давності, визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Полтавській області /а.с. 21-26/.

Рішенням контролюючого органу від 18 жовтня 2013 року вих. №1232/10/16-31-10-04-06 скаргу платника податків задоволено частково, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 22 липня 2013 року №0005052301/132 (щодо податку на прибуток), а податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 22 липня 2013 року №0005062301/133 скасовано в частині визначення грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 18448 грн. 50 коп. (в т.ч., 14917 грн. - основний платіж, 3531 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 29-36/.

Частково скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 22 липня 2013 року №0005062301/133 Головне управління Міндоходів у Полтавській області виходило з того, що встановлення факту завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 14917 грн., задекларованого за результатами відображення у податковому обліку фінансового результату господарських операцій ТОВ "Інвестшляхбуд-4" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали", Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд-транс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчук-інжиніринг", Приватним підприємством "ДІН", Приватним підприємством "Сталь-маш" лише на підставі розбіжностей в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України без дослідження фактичних взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами є протиправним.

Враховуючи висновки Головного управління Міндоходів у Полтавській області, викладені у рішенні від 18 жовтня 2013 року вих. №1232/10/16-31-10-04-06, Кременчуцькою ОДПІ 31 жовтня 2013 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0012862301/704 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах), 14010100" загалом в розмірі 26319 грн. 50 коп. (в т.ч., 23888 грн. - основний платіж, 2431 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 16-17/.

Наведені вище податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року №00005062301/133, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначено судом вище, рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 жовтня 2013 року вих. №1232/10/16-31-10-04-06 дане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 18448 грн. 50 коп.

Згідно з підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

При цьому, в силу положень пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що на зменшену за результатами адміністративного оскарження суму грошового зобов'язання податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2013 року №0012862301/704.

Викладене є підставою для висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 22 липня 2013 року №00005062301/133 станом на дату розгляду справи судом є відкликаним.

А відтак, підстави для задоволення позову ТОВ "Інвестшляхбуд-4" в даній частині -відсутні.

З приводу позовних вимог про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 22 липня 2013 року №0005052301/132 та від 31 жовтня 2013 року №0012862301/704, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, спірне донарахування ТОВ "Інвестшляхбуд-4" грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток та ПДВ контролюючим органом здійснено з огляду на доводи про безтоварний характер господарських операцій позивача з ПП "Сатурн-СВ", Підприємством "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал".

При цьому, вказані доводи відповідач мотивував посиланням на відсутність у контрагентів позивача основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів, що необхідні для фактичного ведення господарської діяльності. Також, звертав увагу на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2013 року у кримінальному провадженні №120121131009007 стосовно гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, за змістом якого вказаних громадян визнано винними у тому, що вони, діючи прямим умислом, підробили офіційні документи від імені ПП "Сатурн-СВ", Підприємством "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал". З урахуванням викладеного, Кременчуцькою ОДПІ зроблено висновок про те, що ТОВ "Інвестшляхбуд-4" використовується службовими особами останнього для незаконного формування витрат та податкового кредиту з метою ухилення від сплати податків шляхом відображення в податковій звітності підприємства безтоварних операцій.

Однак, суд не погоджується із наведеними вище твердженнями контролюючого органу з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникали у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат виробництва та обігу до 01 квітня 2011 року та податкового кредиту до 01 січня 2011 року регулювалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР) та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР відповідно.

З 01 січня 2011 року правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, з 01 квітня 2011 року врегульовано статтями 138 - 139 Податкового кодексу України.

Зокрема, пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначалося, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У свою чергу, як передбачено пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, за приписами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так само, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, валові витрати (витрати) для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, суд досліджує факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Судом встановлено, що господарські правовідносини позивача з ПП "Сатурн-СВ", Підприємством "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" ґрунтувалися на усних домовленостях про придбання ТОВ "Інвестшляхбуд-4" у вказаних контрагентів товарів (послуг).

Зокрема, як пояснили в судовому засіданні представники позивача, протягом липня-серпня 2010 року ТОВ "Інвестшляхбуд-4" придбало у ПП "Сатурн-СВ" будівельні матеріали загальною вартістю 58330 грн., в т.ч. ПДВ - 9721 грн. 67 коп.

У квітні 2011 року позивачем у Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" придбано трубу залізобетонну д. 500 мм вартістю 29000 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 4833 грн. 40 коп.

Крім того, за твердженням представників позивача, у червні 2011 року ТОВ "Інвестшляхбуд-4" придбало у ПП "Кас-Капітал" послуги з ремонту автомобіля КрАЗ-256 вартістю 56000 грн., в т.ч. ПДВ - 9333 грн. 33 коп.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів сум ПДВ по спірним господарським операціям позивач надав копії податкових накладних:

- ПП "Сатурн-СВ": від 12 липня 2010 року №50 /т. І, а.с. 71/, від 12 липня 2010 року №51 /т. І, а.с. 74/, від 12 липня 2010 року №51а /т. І, а.с. 77/, від 20 серпня 2010 року №208.1 /т. І, а.с. 219/, від 27 серпня 2010 року №278.1 /т. І, а.с. 181/;

- Підприємство "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода": від 25 квітня 2011 року №24 /т. І, а.с. 102/;

- ПП "Кас-Капітал": від 30 червня 2011 року №85 /т. І, а.с. 152/.

Дослідивши в судовому засіданні перелічені вище копії податкових накладних, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог закону, чинного на дату їх складення (підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України відповідно).

Зауваження щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмових запереченнях відповідача на позов відсутні.

Відповідачем не оспорюється той факт, що на момент виписування вищенаведених податкових накладних ПП "Сатурн-СВ", Підприємство "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстрованими як юридичні особи у встановленому законом порядку.

Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем товарів (послуг) загальною вартістю 143 330 грн. 40 коп. (в т.ч. ПДВ - 23888 грн. 40 коп.), є підставою для віднесення спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належні докази у справі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підтвердження реальності (товарності) спірних господарських операцій позивачем надано та судом долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних:

- ПП "Сатурн-СВ": від 12 липня 2010 року №45 /т. І, а.с. 70/, від 12 липня 2010 року №46 /т. І, а.с. 73/, від 12 липня 2010 року №47 /т. І, а.с. 76/, від 20 серпня 2010 року №208.1 /т. І, а.с. 217/, від 27 серпня 2010 року №278.2 /т. І, а.с. 179/;

- Підприємство "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода": від 25 квітня 2011 року №2541 /т. І, а.с. 100/;

- ПП "Кас-Капітал": від 30 червня 2011 року №85 /т. І, а.с. 150/.

Також, до матеріалів справи долучено копію акта здачі-прийняття виконаних робіт від 30 червня 2011 року (стосовно послуг з ремонту автомобіля) /т. І, а.с. 153а/ та акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів /т. І, а.с. 155/ .

Дослідивши зазначені вище копії документів, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто вони є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом в якості належних доказів у справі.

Оплату придбаних у ПП "Сатурн-СВ", Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" товарів (послуг) позивачем проведено шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів в установах банків, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії банківських виписок /т. І, а.с. 78-79, 103, 156-157, 182, 183, 216/.

Як пояснили представник позивача, доставку придбаних у ПП "Сатурн-СВ" та Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" товарів здійснено на умовах самовивозу, орендованим автотранспортом. Суд погоджується з даними доводами, оскільки їх підтверджено долученими до матеріалів справи копіями договорів найму (оренди) автомобіля, реєстраційних талонів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, товарно-транспортних накладних та подорожніх листів /т. І, а.с. 80-83, 105-114, 176-178, 184-195/.

При цьому, у судовому засіданні 18 грудня 2013 року представник позивача заявлено клопотання про виклик до суду та допит свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки вказані особи можуть надати пояснення щодо того, яким чином здійснювалося транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальників до позивача.

Протокольною ухвалою суду у задоволенні даного клопотання відмовлено у зв'язку з його невідповідністю вимогам статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, судом враховано, що відповідачем в ході проведення перевірки питання транспортування не досліджувалося, зауваження щодо порядку доставки товарно-матеріальних цінностей від продавців до покупця в Акті перевірки і письмових запереченнях відповідача на позов відсутні.

Придбані у ПП "Сатурн-СВ" та Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" товари позивачем оприбутковано, що відображено кореспонденцією бухгалтерських проводок в Журналах-ордерах і оборотних відомостях та підтверджено матеріалами справи /т. І, а.с. 84-87, 104, 115-117, 126-128, 137-139, 158-160, 196-204/.

Вказані товарно-матеріальні цінності ТОВ "Інвестшляхбуд-4" використано у власній господарській діяльності в ході виконання зобов'язань генпідрядника за договорами підряду, а також, частково реалізовано третім особам, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії актів списання, накладних на внутрішнє переміщення, матеріальних звітів, актів приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 /т. І, а.с. 86-96, 115-148, 158-166, 198-215/.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з придбання позивачем у ПП "Сатурн-СВ", Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" товарів (послуг), встановлено факт понесення ТОВ "Інвестшляхбуд-4" витрат на придбання таких (послуг) товарів в розмірі 119 442 грн. та сплати у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість в розмірі 23 888 грн. 40 коп., а також підтверджено рух активів (товарів) під час здійснення господарської діяльності.

З приводу посилань відповідача на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2013 року у справі №1601/11479/2012 р., суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, вказаним вище вироком суду, що набрав законної сили 06 червня 2013 року, гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 212, частинами третьою, четвертою статті 358 Кримінального кодексу України. При цьому, за змістом даного вироку, зазначених громадян, окрім іншого, визнано винними у тому, що протягом 2010-2012 років вони безпідставно, фактично не здійснюючи господарської діяльності складали від імені Приватного підприємства "Нафтобудком", Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Украгропродукт", Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" податкові накладні про нібито поставлені товари в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста Торг" /т. ІІ, а.с. 24-36/.

Фактів складення гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 первинних документів податкового та бухгалтерського обліку від імені ПП "Сатурн-СВ", Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" в адресу ТОВ "Інвестшляхбуд-4" зазначеним вироком суду не встановлено.

Суд зазначає, що вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2013 року не містить висновків, що мали б преюдиційне значення при розгляді даної адміністративної справи, а відтак, жодним чином не впливає на висновок суду про реальний характер спірних господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок податкової інспекції про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Виходячи з визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що контролюючим органом також неправомірно застосовано до ТОВ "Інвестшляхбуд-4" штрафні (фінансові) санкції загалом в розмірі 9115 грн. 25 коп.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржених повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність (товарність) господарських операцій з придбання позивачем у ПП "Сатурн-СВ", Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" товарів (послуг), встановлено факт понесення ТОВ "Інвестшляхбуд-4" витрат на придбання таких (послуг) товарів в розмірі 119 442 грн. та сплати у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість в розмірі 23 888 грн. 40 коп., а також підтверджено рух активів під час здійснення господарської діяльності..

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2013 року №0005052301/132 та від 31 жовтня 2013 року №0012862301/704 суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 22 липня 2013 року №0005052301/132, від 31 жовтня 2013 року №0012862301/704.

Відтак, позов в даній частині належить задовольнити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ "Інвестшляхбуд-4" частково.

Судові витрати судом розподілено відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-4" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 липня 2013 року №0005052301/132, від 31 жовтня 2013 року №0012862301/704.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-4" (код ЄДРПОУ 30613706) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1439 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) гривень 33 (тридцять три) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба