Постанова

від 29.11.2013 по справі 813/7601/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 29 листопада 2013 року                              м. Львів                                     № 813/7601/13-а   Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М. В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Комунального підприємства «Аптека №90» про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:       Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі – Городоцька ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Аптека №90»  (далі – КП «Аптека №90») про стягнення заборгованості в сумі 5100,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що відповідач має податкову заборгованість в сумі 5100,00 грн, яка виникла внаслідок несплати у передбачений законом строк узгодженої суми зобов'язання з податку на прибуток. Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. На адресу суду повернувся направлений відповідачу, за адресою зазначеною у позовній заяві, поштовий конверт з причиною повернення  «за зазначеною адресою не проживає». Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив: Відповідач – КП «Аптека № 90» зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру від 23.07.2013 року. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 30.09.2013 року №  1313161400024 відповідач взятий на податковий облік у Городоцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 25.02.2000 року за № 1369. Як вбачається з матеріалів справи позивачем було проведено камеральні перевірки своєчасності подання податкової звітності та складено наступні акти: акт №00012/1541/30765955 від 05.03.2012 року, за неподання податкової декларації, боржнику винесено податкове повідомлення – рішення № 000141541 від 05.03.2012 року в сумі 2040,00 грн.; акт №00044/1541/30765955 від 20.07.2012 року, за неподання податкової декларації, боржнику винесено податкове повідомлення – рішення №0001191541 від 20.07.2012 року в сумі 1020,00 грн.; акт №60/151 від 22.08.2012 року, за неподання податкової декларації, боржнику винесено податкове повідомлення – рішення №0001491541 від 22.08.2012 року в сумі 1020,00 грн.; акт №00126/1541/30765955 від 22.11.2012 року, за неподання податкової декларації, боржнику винесено податкове повідомлення – рішення №0002691541 від 22.11.2012 року в сумі 1020,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, довідки про заборгованість № 2704/10-19 від 13.09.2013 року за КП «Аптека № 90» станом на 01.09.2013 року сума заборгованості по податку на прибуток складає 6289,25 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року у справі № 2а-12093/11/1370 позовні вимоги ДПІ у Городоцькому р-ні про стягнення податкової заборгованості до бюджету у сумі 1189,25 грн задоволено в повному обсязі. Таким чином сума податкового боргу складає 5100 грн.   Дана заборгованість відповідача виникла на підставі несплати узгодженого грошового зобов'язання за неподання податкової звітності згідно вищезазначених податкових повідомлень-рішень. Як вбачається з матеріалів справи та стверджується копією поштового відправлення, відповідачу було скеровано податкову вимогу № 45 від 29.04.2011 року. Зазначені податкові повідомлення-рішення та вимога надіслані відповідачу у встановленому законом порядку. Докази, які б підтверджували, що згадані податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно п. 19-1.1.2 п. 91-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків і зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків і зборів. Відповідно до п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.    Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків. Згідно п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до п. 58.3 ст. 58 цього ж Кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що виник після надіслання йому податкової вимоги. Згідно ст. 120 цього ж Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.           Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України  передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.     Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень. З врахування вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Городоцької об'єднаної державної подакової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до комунального підприємства «Аптека №90» про стягнення податкового боргу на суму 5100,00 грн є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами і підлягають до задоволення. У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача. Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд,-                                                           П О С Т А Н О В И В:    1.   Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з комунального підприємства «Аптека № 90» (81555, Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 12, ЄДРПОУ 30765955) до Державного бюджету кошти в сумі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 коп. 3. Зобов'язати комунальне підприємство «Аптека № 90» виконати постанову негайно. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.         Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст.  254 КАС України. Постанова складена у повному обсязі 29.11.2013 року.                  Суддя                                                                                                 Кедик М.В.