Рішення

від 23.12.2013 по справі 910/22123/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22123/13 23.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ка-Трансбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грантис"

про стягнення 13 570 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача: Коваль О.Ю. (дов. від 28.11.2013)

Гапоненко Р.І (дов. від 10.012012)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

15.11.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від 14.11.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ка-Трансбуд" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грантис" (надалі - відповідач) про стягнення 13 570 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором щодо надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №1302 від 01.03.2013 належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22123/13, розгляд справи призначено на 02.12.2013.

29.11.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 02.12.2013, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 02.12.2013, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду у зв'язку із неявкою представник відповідача, враховуючи клопотання про відкладення, розгляд справи було відкладено на 23.12.2013.

11.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

17.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 23.12.2013, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 23.12.2013, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (далі по тексту - замовник) (разом - сторони), було укладено договір щодо надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №1302 від 01.03.2013 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - договір).

Пунктом 1.1. вищевказаного договору передбачено, що виконавець надає послуги з організації перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом (надалі - автотранспорт), а замовник зобов'язується оплатити вказані послуги (надалі - автопослуги).

Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що вартість робіт за надані послуги встановлюється для кожного випадку окремо.

У пункті 4.1.1 Договору зазначено, що замовник зобов'язаний проводити своєчасну оплату наданих послуг.

Відповідно до пункту 5.2 на підставі двосторонньо підписаних актів виконаних робіт замовник проводить розрахунок не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяцем.

Доказом виконання позивачем взятих на себе зобов'язань є акт виконаних робіт № 1302-02 від 04.04.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи, надалі - акт).

За твердженням позивача, відповідач порушив порядок і строки розрахунків за договором, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за перевезення вантажу у розмірі 13 700,00 (тринадцять тисяч сімсот) гривень.

Отже, спір виник внаслідок того, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість отриманих послуг.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Проте 17.12.2013 відповідачем було надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду було оплачено заборгованість за послуги з організації перевезення згідно рахунку-фактури № 1302-01 від 29.03.2013 в розмірі 13 700,00 (тринадцять тисяч сімсот) гривень, на підтвердження чого відповідачем до відзиву долучено оригінал платіжного доручення № 1205 від 25.11.2013.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 13 700,00 гривень суми основного боргу за надані послуги підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору

Крім того, позивач, у зв'язку з порушенням строків оплати за надані послуги, на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України нарахував та просить суд стягнути з відповідача на свою користь, 200,00 грн. три відсотки річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням 3 відсотків річних за весь час прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 відсотків річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 відсотків річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 200,00 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Отже, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами частково було врегульовано внаслідок часткової сплати відповідачем суми боргу, проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, оскільки сплату заборгованості було здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження в частині стягнення 13 700,00 (тринадцять тисяч сімсот) гривень основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантис» (місцезнаходження : 04116, м. Київ, вул. В. Василевської, буд. 13, корп.. 1А; код ЄДРПОУ 37615008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КА-Трансбуд» (місцезнаходження: 02222, м. Київ, вул. Сабурова, буд. 9/61, оф. 165; код ЄДРПОУ 35618709) 200,00 (двісті) гривень - 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2013 р.

Суддя М.О. Лиськов