Рішення

від 19.12.2013 по справі 910/21135/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21135/13 19.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/21135/13

за позовом державної установи «Держгідрографія»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт»;

про стягнення 1744,51 дол. США, що еквівалентно 13 938,63 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кірілкова С.М., довіреність № 121 від 21.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось державної установи «Держгідрографія» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» (надалі - відповідач) про стягнення 1744,51 дол. США.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 709-МЗ від 11.08.2008р. у визначений строк не перерахував позивачу маяковий збір, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1626,87 дол. США, за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 117,64 дол. США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/21135/13 та призначено її розгляд на 05.12.2013р.

Ухвалою суду від 05.12.2013р. розгляд справи відкладено на 19.12.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Присутнім у судовому засіданні 19.12.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 05.12.2013р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 05.11.2013р. та ухвалу від 05.12.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2008р. між позивачем (за договором - Держгідрографія) та відповідачем (за договором - морський агент), у відповідності до Положення про портові збори,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544, було укладено договір № 709-МЗ, у відповідності до п.1.2 якого відповідач від імені та за дорученням судновласника перераховує позивачу маяковий збір і здійснює інші дії, пов'язані зі сплатою маякового збору. Маяковий збір згідно з п.3.1 договору, справляється із суден, визначених пунктом 21 Положення про портові збори, при кожному заходженні судна у порт або проходженні його транзитом, крім проходження Керч-Єнікальського каналу транзитом (в редакції, яка діяла станом на момент укладення спірного договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору, позивач зобов'язується на підставі діючих тарифів здійснювати розрахунок суми маякового збору на підставі наданої відповідачем заявки. Рахунки для сплати маякового збору направляються відповідачу поштою, вручаються під розписку або передаються засобами факсимільного чи електронного зв'язку.

Умовами п.2.2.1 договору встановлено обов'язок відповідача не пізніше дати заходження судна у порт подавати уповноваженому представнику позивача інформацію про захід судна за формою, що наведена у додатку, та інші документи, необхідні для нарахування маякового збору і виписки рахунку на сплату маякового збору. Відповідач відповідає за достовірність наданої інформації.

Згідно з п.2.2.3 договору відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати маяковий збір в порядку та розмірі, визначених чинним законодавством України, зокрема, по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, під прапором України - у національний валюті України.

Відповідно до п.21 Положення про портові збори (в редакції, яка діяла станом на момент укладення спірного договору), маяковий збір у повному обсязі сплачується безпосередньо державній установі «Держгідрографія».

Розмір маякового збору, згідно з п.3.1 договору, визначається відповідно до нормативних документів стосовно маякового збору, затверджених Кабінетом Міністрів України і Міністерством транспорту та зв'язку України.

Відповідно до п.3.4 договору, маяковий збір в повному обсязі сплачується до виходу судна з порту, а у разі неможливості з об'єктивних причин - не пізніше 5 банківських днів після дати виписки рахунку.

Умовами п.3.7 договору визначено, що виконані позивачем роботи згідно з даним договором підтверджується двостороннім актом виконаних робіт.

Так, як вбачається з додатку № 1 від 12.02.2013р., відповідачем було надано позивачу інформацію щодо судозаходу парому «Conro Trader» (прапор Федерації Сент-Кітс і Невіс) до порту «Керченська паромна переправа», копія якого знаходиться в матеріалах справи.

На підставі наданої відповідачем інформації, позивачем було виставлено на оплату рахунки загалом на суму 1626,87 дол. США.

Також, судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем за актами прийому-передачі робіт (надання послуг) № 131-КРР-13 від 12.02.2013р., № 150-КРР-13 від 14.02.2013р. та № 175-КРР-13 від 26.02.2013р., копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали були оглянуті в судовому засіданні, надано відповідачу послуги загалом на суму 1626,87 дол. США.

Факт отримання відповідачем рахунків на оплату послуг підтверджується вищезазначеними актами, в яких є посилання на виставлені рахунки, та які підписані уповноваженим представником відповідача без жодних зауважень чи заперечень щодо обсягу та вартості отриманих послуг.

Відтак, датою виставлення рахунків на оплату є відповідна дата підписання акта про надання послуг.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань у визначений п. 3.4 договору строк не здійснив оплати отриманих послуг.

Оскільки отримані послуги відповідач не оплатив у повному обсязі, позивач 11.06.2013р. направив відповідачу претензію вих. № 1/13.1.6/989 від 11.06.2013р., в якій просив сплатити борг. У відповіді на претензію за вих. № 2106 від 21.06.2013р. відповідач зазначив про неможливість оплатити заборгованість за отримані послуги, в зв'язку з несплатою маякового збору судновласником.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 1626,87 дол. США.

Відповідно до ч. 1 п. 4 статті 55 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення іноземної валюти - визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого національним банком України на день подання позову.

Таким чином, за курсом НБУ станом на 29.10.2013р. (штамп поштової установи на конверті направлення позову на адресу Господарського суду міста Києва) 1 долар США становив 7,9930 грн., відповідно, у перерахунку 1626,87 доларів США становить 13 003,57 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг за представленими актами та не надано доказів оплати отриманих послуг, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1626,87 дол. США (що еквівалентно 13 003,57грн.) є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 117,64 дол. США (що еквівалентно 940,30 грн.) пені, яка розрахована за кожне судозаходження окремо.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.4.3 договору, відповідач несе повну фінансову відповідальність перед позивачем і Державою за несвоєчасне перерахування коштів, як у національній валюті, так і ВКВ.

Умовами пункту 4.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату маякового збору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, який доданий до позовної заяви, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 117,64 дол. США, що еквівалентно 940,30 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» (02081, м. Київ, вул. Канальна, 2; 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б; код ЄДРПОУ 33227562) на користь державної установи «Держгідрографія» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; поштова адреса: 02660, м. Київ, пр. Гагаріна, 23; код ЄДРПОУ 21720000) борг у сумі 1626 доларів 87 центів США, що еквівалентно 13 003 грн. 57 коп.; пеню в сумі 117 доларів 64 цента США, що еквівалентно 940 грн. 30 коп., та 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов