Рішення

від 10.12.2013 по справі 905/7076/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2013 Справа № 905/7076/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремінський завод «РИТМ», м.Кремінна, Луганська область

до Відповідача: Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 188520,00грн., пені у розмірі 61457,52грн. та штрафу у розмірі 13196,40грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Дмитрієв М.М. - який діє на підставі посвідчення №186 від 22.10.2013р.

від відповідача: Герасимова Н.О., яка діє на підставі довіреності №9/64 від 01.07.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кремінський завод «РИТМ», м.Кремінна, Луганська область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 188520,00грн., пені у розмірі 61457,52грн. та штрафу у розмірі 13196,40грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №1701 від 26.09.2012р. у частині оплати вартості прийнятої ним продукції, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 188520,00грн., що стало підставою для нарахування пені у розмірі 61457,52грн. та штрафу у розмірі 13196,40грн.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору поставки №1701 від 26.09.2012р., видаткової накладної №1-245 від 09.10.2012р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №2659 від 08.10.2012р., податкової накладної №13 від 26.09.2012р., претензії №54 від 04.02.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 530, 599 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 222, 224, 225, 229, 265 Господарського Кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи Позивач здійснив перерахунок пені з урахуванням вимог п.6 ст.232 Господарського Кодексу України, у зв»язку з чим зменшив позовні вимоги в частині заявленої суми пені та просив стягнути 34112,12грн.

Відповідач у своєму відзиві №1904 від 01.11.2013р. заборгованість у сумі 188520,00грн. визнав в повному об'ємі та просив відмовити Позивачу у задоволенні вимог, щодо стягнення пені та штрафу.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено договір поставки №1701 від 26.09.2012р. (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Продукція), а Покупець зобов`язується прийняти Продукцію, що постачається у його власність, та своєчасно оплатити її вартість, відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що номенклатура, кількість та ціна Продукції оговорюються у Специфікаціях/Додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

За умовами п.3.1. договору поставка продукції здійснюється на умовах CPT (склади відокремлених підрозділів ГП «ДУЭК», м.Донецьк), згідно «Інкотермс-2000», протягом 20 (двадцяти) днів після отримання заявки отримувача, якщо інше не оговорено у відповідних специфікаціях/додатках до Договору.

Згідно п.3.3 договору датою поставки вважається дата, вказана у товарно-транспортній накладній, яка підписана Покупцем.

Відповідно до пункту 4.2. договору розрахунки за Продукцію, що поставляється Постачальником по даному Договору, здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки Продукції.

Пунктом 5.4. договору визначено, що сторона, яка прострочила грошове зобов'язання за Договором, виплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від вартості поставленої Продукції за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочку більш як 30-ти днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Договір вступає в силу з моменту (дати) його підписання Сторонами і діє до 31.12.2012р., а в частині виконання зобов'язань - до повного і належного їх виконання (п.8.1. договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача Продукцію, що підтверджується видатковою накладною №1-245 від 09.10.2012р. на суму 188520,00грн. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом представника відповідача у вказаній накладній та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №2659 від 08.10.2012р.

Як встановлено матеріалами справи, Відповідач отриманий товар у передбачені умовами договором строки не оплатив.

Претензією №54 від 04.02.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість та сплати пеню та штраф за прострочення платежу понад тридцять днів. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отриману Продукцію не виконав у зв'язку з чим за відповідачем виникла сума боргу у розмірі 188520,00грн.

В судовому засіданні Відповідач підтвердив факт отримання спірного товару та визнав заборгованість у розмірі 188520,00грн.

На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 188520,00грн. за спірним Договором.

Позивач керуючись приписами п.5.4. Договору здійснив нарахування пені на суму боргу за період з 09.11.12р. по 09.05.13р. у сумі 34112,12грн., яку заявив до стягнення.

Згідно з приписами ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 ГК України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його не вірним, оскільки при розрахунку позивачем не було прийнято до уваги, що пеня не може бути нарахована у розмірі більш, ніж подвійна облікова ставка НБУ, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково у сумі 14011,78грн.

Керуючись п.5.3. договору Позивачем був нарахований штраф у розмірі 7% від простроченої суми та заявлено до стягнення 13196,40грн.

Відповідно до ч.1. ст.627 та ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням того, що положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань, а умовами договору сторони передбачили можливість стягнення штрафу, та беручи до уваги прострочення виконання боржником грошового зобов»язання понад 30 днів, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 13196,40грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремінський завод «РИТМ», м.Кремінна, Луганська область до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 188520,00грн., пені у розмірі 34112,12грн. та штрафу у розмірі 13196,40грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Донецьк (83001, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Артема, буд.63, ЄДРПОУ 33161769, іпн 331617605090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремінський завод «РИТМ», м.Кремінна, Луганська область (92900, Луганська область, м.Кремінна, вул.Вокзальна, 2, ЄДРПОУ 02969099, іпн 029690912190) заборгованість у сумі 188520,00грн., пеню у розмірі 14011,78грн. та штраф у розмірі 13196,40грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Донецьк (83001, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Артема, буд.63, ЄДРПОУ 33161769, іпн 331617605090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремінський завод «РИТМ», м.Кремінна, Луганська область (92900, Луганська область, м.Кремінна, вул.Вокзальна, 2, ЄДРПОУ 02969099, іпн 029690912190) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4814,86грн.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. У судовому засіданні 10.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення підписано 16.12.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко