Рішення

від 18.12.2013 по справі 914/4356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 р. Справа № 914/4356/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Х.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Панавтос", м.Суми

до відповідача Приватного підприємства "Імексопттранс", смт.Брюховичі, Львівська область

про стягнення 8 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Пеленська Н.Т. - представник ( довіреність №б/н від 26.11.2013р.)

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Панавтос" подало на розгляд господарського суду Львівської області позов до Приватного підприємства "Імексопттранс" про стягнення 8 000,00 грн. заборгованості за послуги перевезення.

Ухвалою суду від 21.11.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.12.2013р.

Ухвалою суду від 04.12.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.12.2013р. з підстав, викладених в ухвалі суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві, зокрема стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 8000,00 грн., яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору №120139 на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.08.2012р. До того ж, клопотанням (вх.№54485/13 від 18.12.2013р.) долучив до матеріалів справи копію фіскального чеку від 06.09.2012р. №1503 та списку про відправку рекомендованого листа.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7949100433899 від 12.12.2013р. - вручено 16.12.2013р.

Як вбачається із матеріалів справи, адреса відповідача, вказана позивачем у позовній заяві співпадає з адресою місцезнаходження відповідача згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 17476070 станом на 30.10.2013, зокрема: 79491, Львівська область, м.Львів, смт. Брюховичі, вул. Курортна, буд. 2.

Крім того, ухвала суду про відкладення розгляду справи надсилалась відповідачу на поштову адресу вказану в договорі, а саме: 79041, м.Львів, вул.Городоцька, 221 кв.3, що копією реєстру суду від за 12.12.2013р. № 1669.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Станом на 18.12.2013р. відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, інші документи, які витребовувались ухвалами суду, через канцелярію господарського суду від відповідача не надходили.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 22 ГПК сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Беручи до уваги той факт, що відповідач не реалізував, надані йому законом права та не надав суду докази на обґрунтування своїх заперечень на позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

09.08.2012р. між ПП «Імексопттранс» (замовник/експедитор) та ТзОВ «Панавтос» (виконавець/перевізник) було укладено договір №120139 на транспортно-експедиційне обслуговування.

За умовами даного договору виконавець зобов'язується надати послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні на основі даного договору. Конкретні умови кожного перевезення обговорюються додатково. Умови перевезення регулюються статутами автомобільного транспорту України, Росії, Правилами перевезення вантажів, Законом України Про «транспортно-експедиційну діяльність», Конвенцією про договори міжнародного перевезення вантажів по дорогах 1956р., із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05.07.1978р., Митною конвенцією міжнародного перевезення вантажів з1975 р. та іншими міжнародними договорами, чинними на момент дії даного договору (п.п.1.1.-1.3.).

Як випливає із договору та матеріалів справи сторони обумовили, що ПП «Імексопттранс» доручає організувати перевезення вантажів виконавцеві/парвізнику, а ТзОВ «Панавтос» надає послуги з виконання міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом згідно заявок замовника, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

На виконання даного договору між сторонами було укладено та підписано договір-заявку №139 від 09.08.2013р., яким було передбачено маршрут перевезення: Польща-Україна, кінцеву дату доставки - 14.08.2012р.; адреси завантаження та розвантаження вантажу, а також суму та форму оплати, зокрема 15 000,00 грн. до 7 днів з моменту розвантаження згідно копій CMR.

Як випливає з даного договору замовлення перевезення згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування відбувалося за маршрутом: м.Тжциана, Польща, ТзОВ «БлукКосметикс» - м. Дніпропетровськ, Україна, ТзОВ «Пром-снаб».

Договором №120139 на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.08.2012р. передбачено основні обов'язки замовника та виконавця за даним договором. Так, замовник в силу п.п. 2.1.1., 2.1.2. та 2.1.7 зобов'язаний своєчасно інформувати виконавця про готовність вантажу до відправки, забезпечити завантаження-відвантаження транспортного засобу, митне оформлення, а також надання усіх необхідних документів у наступні строки: 48 годин з моменту прибуття автомобіля на завантаження; 72 годин з моменту прибуття автомобіля на розвантаження, а також оплатити рахунки виконавця по транспортним послугам в погоджені строки.

У відповідності до 3.1 договору ціни по даному договору за транспортні послуги є договірними і визначаються в залежності від ситуації, яка склалася на транспортному ринку.

Разом з тим, п.4.1 договору передбачає, що платежі за надання послуг по даному договору здійснюються шляхом банківського переказу засобів, у відповідності до інвойса виконавця. Із закінченням робіт разом із рахунком виконавець надає замовнику транспортну документацію з відміткою вантажоодержувача, акт виконаних робіт.

Договором-заявкою № 139 від 09.08.2012р. було чітко передбачено суму, яка підлягає до оплати за надання транспортно-експедиторських послуг, а саме 15 000,00 грн. Умовами замовлення встановлено, що оплата здійснюється до 7-ми днів після розвантаження по копії CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної). В замовленні також було визначено дату завантаження та доставки вантажу, найменування вантажу, тип і номер автомобіля, прізвище водія та інша інформація.

Відповідно до п.2.2.7 договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.08.2012р. №120139 вантаж вважається доставленим, якщо зроблене митне очищення і поставлені всі печатки вантажоодержувачем у транспортних документах з відміткою про отримання вантажу без зауважень.

Підтвердженням виконання зобов'язання за договором на транспортно-експедиційне обслуговування та договором-замовлення є наявна у матеріалах справи міжнародно товарно-транспортна накладна (CMR) №102285 між відправником ТзОВ «Блукс-Косметикс», Польща 36-071, м.Тжциана 243 Б та одержувачем ТзОВ «Пром-снаб», Україна, м.Дніпропетровськ та перевізником ТзОВ «Панавтос».

У зв'язку із виконання передбачених договором зобов?язань ТзОВ «Панавтос» було складено акт наданих послуг від 22 серпня 2012 року №688 та виставлено рахунок від 22 серпня 2012 року №688 на загальну суму 15 000,00 грн.

Згідно умов договору відповідачу 06.09.2012 року надіслано міжнародну товарно-транспортну накладна, рахунок, акт надання послуг та податкову накладну.

Однак, відповідач після отримання усіх супровідних документів по перевезенню частково оплати за наданні послуги. Зокрема ним було сплачено 5000,00 грн. згідно платіжного доручення №314 від 08.11.2013р. та 2000,00 грн. згідно платіжного доручення №370 від 18 грудня 2012р.

04.07.2013р. відповідачу була надіслана претензія про сплату боргу за транспортні послуги на суму 8 000,00 грн. яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Слід зазначити, що будь-яких претензій по наданим позивачем послугам по перевезенню вантажу відповідач ніяким чином не висловлював.

На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. заборгованості за послуги перевезення.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При здійсненні міжнародних автомобільних перевезень сторони керуються Конвенцією про договори міжнародного перевезення вантажів (далі - КДМПВ), митною Конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - Конвенція МДП), Європейською угодою про режим праці і відпочинку водіїв (далі - ЄУПОВ), "Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", Статутом автомобільного транспорту України, чинним законодавством України.

Статтею 3 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), що підписана в м. Женеві 19 травня 1956 р. до якої Україна приєдналася згідно Закону України "Про Приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006р., передбачено, що при застосуванні Конвенції перевізник відповідає як за свої власні дії і упущення, так і за дії і упущення своїх агентів і всіх інших осіб, послугами яких він користувався в рамках покладених на них обов'язків.

Статтями 4, 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, в трьох примірниках, підписаних відправником і перевізником, при цьому ці підписи можуть бути надруковані типографським способом або замінені штампами відправника і перевізника, якщо таке допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Статтею 6 Конвенції передбачено реквізити, які повинна містити міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», згідно ст.1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Між сторонами укладено договір №120139 на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.08.2012р. та договір-замовлення на перевезення вантажу № 139 від 09.08.2012р.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №102285 з відмітками відправника вантажу, перевізника та вантажоодержувача про отримання вантажу.

Актом надання послуг №688 від 22.08.2012 р. на загальну суму 15 000,00 грн., підписаний та скріплений печаткою лише позивача, оскільки відповідач вказаний акт не підписав, будь-яких зауважень до нього не надав. Зауважень та заперечень щодо наданих послуг зі сторони відповідача висловлено не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень, договору-заявки експедитор/замовник оплачує надані послуги у сумі 15000,00 грн. до 7 днів після розвантаження по копії CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної).

Окрім того, відповідачу виставлено рахунок на оплату №688 від 22.08.2012р. на суму 15000,00 грн.

Позивач надіслав відповідачу пакет документів, в підтвердження виконання ним перевезення (міжнародну товарно-транспортну накладну, акт надання послуг, рахунок, податкову накладну).

Факт надсилання підтверджується фіскальним чеком №1505 від 06.09.2012р. та списком №819 відправлених рекомендованих листів від 06.09.2012р.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом здійснив лише частково, зокрема платіжним дорученням №314 від 08.11.2013р. сплатив 5 000,00грн.; платіжним дорученням №370 від 18 грудня 2012р. сплатив 2 000,00 грн.

04.07.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією з вимогою протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналу даної претензії оплатити вартість наданих послуг на загальну суму 8 000,00 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що факт часткової оплати відповідачем наданих експедиційних послуг з посиланням у підставах платежу на виставлений позивачем рахунок № 688 від 22.08.2012р., свідчить про отримання надісланих документів на підтвердження виконання перевезення та про визнання відповідачем факту виконання позивачем зобов?язань за договором.

Відтак, суд дійшов висновку про прострочення виконання відповідачем, зобов'язання, що в свою чергу є підставою для задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу в сумі 8 000,00 грн.

Статтею 4 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №438 від 01.11.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України який слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.3 - 6 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 908, 909 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Імексопттранс» (юридична адреса: 79491, Львівська область, м.Львів, смт.Брюховичі, вул.Курортна, буд.2; поштова адреса: 79041, м.Львів, вул.Городоцька, 221 кв.3, код ЄДРПОУ 30388084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Панавтос» (40030, м.Суми, вул. Пролетарська, буд.31; код ЄДРПОУ 35068188) 8 000,00 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 23.12.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.