Рішення

від 12.12.2013 по справі 911/4273/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа № 911/4273/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка»

до Приватного підприємства «Техноінтер»

про стягнення 137634,70 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Ратушний О.А., довір. б/н від 01.10.2013 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Техноінтер» (далі - відповідач) про стягнення 137634,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 25.05.2012 р. з ПП «Техноінтер» договору поставки № 25-05-12П, згідно з яким ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» зобов'язувалось передавати у власність відповідача товар, а ПП «Техноінтер» зобов'язувалось приймати і оплачувати його.

Згідно умов договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 348123,82 грн., який ПП «Техноінтер» був частково оплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 137634,70 грн. основного боргу, а також судові витрати покласти на відповідача.

У судових засіданнях 28.11.2013 р. та 12.12.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 28.11.2013 р. та 12.12.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.12.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка» (постачальник) та Приватним підприємством «Техноінтер» (покупець) було укладено договір поставки № 25-05-12П, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, передбачений даним договором (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та вчасно оплатити вартість товару на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.8 договору товар вважається поставленим з моменту підписання сторонами документів про прийом-передачу товару, передбаченого цим договором.

У відповідності з п. 3.2 договору оплата здійснюється наступним чином: пп. 3.2.1) попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару відповідно до додатку (Специфікації) - протягом 5 банківських днів з дати підписання цього додатку; пп. 3.2.2) остаточна оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару по відповідному додатку - протягом 5 банківських днів з дати настання відкладальної обставини відповідно до п. 3.3 договору.

Пунктом 3.3 договору було передбачено, що постачальник розуміє і погоджується, що джерелом фінансування закупівель товару за цим договором є бюджетні кошти, що отримуються покупцем по договору субпідряду № 13.04-12 від 13.04.2012 р. (договір субпідряду), що укладений між покупцем та ЗАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство «Укрреставрація» (генпідрядник). Постачальник розуміє і погоджується, що повнота та своєчасність оплат в цьому випадку залежить від наявності та меж відповідних бюджетних асигнувань. Враховуючи наведене сторони погодили, що відкладальною обставиною для цього договору є підписання генпідрядником актів виконаних робіт за договором субпідряду, якими генпідрядник приймає у покупця товари за цим договором, та факт (дата) фактичного розрахунку генпідрядника за договором субпідряду перед покупцем в частині відповідних актів виконаних робіт.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору оплата вважається здійсненою з моменту списання відповідної суми з поточного рахунку покупця.

Згідно з п. 8.2 договору даний договір діє з моменту набрання ним чинності до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань.

ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» було поставлено ПП «Техноінтер» на виконання умов договору поставки № 25-05-12П від 25.05.2012 р. товар, що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № 3526 від 31.05.2012 р. на суму 17424,29 грн., № 3525 від 31.05.2012 р. на суму 4725,00 грн., № 3522 від 31.05.2012 р. на суму 217470,53 грн., № 4421 від 04.07.2012 р. на суму 108504,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом.

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями № 074 від 31.05.2012 р., № 075 від 31.05.2012 р., № 073 від 31.05.2012 р., № 050 від 04.07.2012 р., виданими ПП «Техноінтер» на ім'я Фатєєва В.О., на отримання товару від ТОВ «Асоціація «Світлотехніка», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (копії довіреностей долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

ПП «Техноінтер» частково розрахувалось з ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» за отриманий товар в сумі 210489,12 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, у тому числі - від 17.05.2012 р. на суму 70000,00 грн., від 01.06.2012 р. на суму 90000,00 грн., від 12.06.2012 р. на суму 50489,12 грн.

ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» та ПП «Техноінтер» було підписано акт звіряння розрахунків станом на 10.06.2013 р. на суму 137634,69 грн.

ТОВ «Асоціація «Світлотехніка» було направлено на адресу ПП «Техноінтер» вимогу-претензію б/н від 17.10.2013 р. на суму 137634,70 грн.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не оплачено.

Оскільки відповідач у повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар за договором поставки № 25-05-12П від 25.05.2012 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором поставки № 25-05-12П від 25.05.2012 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

При цьому, з приводу відкладальної умови щодо розрахунків за договором поставки № 25-05-12П від 25.05.2012 р. суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Як зазначалось вище, згідно з пп. 3.2.2 п. 3.2 договору остаточна оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару по відповідному додатку здійснюється протягом 5 банківських днів з дати настання відкладальної обставини відповідно до п. 3.3 договору.

У свою чергу, п. 3.3 договору сторони передбачили, що відкладальною обставиною для цього договору є підписання генпідрядником актів виконаних робіт за договором субпідряду № 13.04-12 від 13.04.2012 р., укладеного між ПП «Техноінтер» та ЗАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство «Укрреставрація», якими генпідрядник приймає у покупця товари за цим договором, та факт (дата) фактичного розрахунку генпідрядника за договором субпідряду перед покупцем в частині відповідних актів виконаних робіт. Постачальник розуміє і погоджується, що повнота та своєчасність оплат в цьому випадку залежить від наявності та меж відповідних бюджетних асигнувань.

Між тим, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак вказана вище умова п. 3.3 договору в розумінні приписів ст.ст. 212, 251, 252, 530 ЦК України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати.

Таким чином, зазначені умови п. 3.3 договору не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від фактичного розрахунку генпідрядника, строк виконання зобов'язань з оплати поставленого позивачем відповідачеві товару.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 25-05-12П від 25.05.2012 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 137634,70 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Техноінтер» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 6/2, код 35046363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка» (02121, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Харківське шосе, 201-203, 2А, код 23739268) - 137634 (сто тридцять сім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 70 коп. основного боргу, 2752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 17.12.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна