Рішення

від 16.12.2013 по справі 911/4147/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа № 911/4147/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова

до Військової частини А4533

про стягнення 90503,66 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Стрижак К.М. (довіреність № 12/1553 від 13.12.2013 р.)

від відповідача : Васильєв А.М., довір. № 24 від 11.12.2013 р.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Меридіан» ім. С.П. Корольова (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини А2309 про стягнення 90572,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору № 124-НТЦ про постачання технічних засобів спецтехніки від 01.08.2012 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 90572,70 грн., у тому числі - 84000,00 грн. основного боргу, 5419,71 грн. пені, 1083,95 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

Слід зазначити, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.

Водночас, як передбачено ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач. У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

З урахуванням викладеного, ціна позову у даній справі складає 90503,66 грн. (84000,00 грн. + 5419,71 грн. + 1083,95 грн.).

Розгляд справи відкладався.

До господарського суду Київської області 02.12.2013 р. ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова було подано клопотання № 12/1514 від 02.12.2013 р. про залучення співвідповідачем у даній справі Військової частини А4533, мотивоване тим, що на адресу ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова 18.11.2013 р. від Військової частини А4533 надійшов лист № 51 від 08.11.2013 р., в якому остання повідомляє позивача про те, що вона є правонаступником Військової частини А2309, а також що заборгованість перед позивачем виникла з вини Білоцерківського управління Державної казначейської служби України Київської області.

Окрім того, до господарського суду Київської області 02.12.2013 р. Військовою частиною А4533 було подано письмові заперечення стосовно позовної заяви у даній справі, відповідно до яких Військова частина А4533 зазначає, що вона є правонаступником Військової частини А2309. Водночас, Військова частина А4533 зазначила про те, що нею було зареєстровано фінансові зобов'язання в Білоцерківській Державній казначейській службі України Київської області, проте у зв'язку з відсутністю грошових коштів в казначействі виникла заборгованість перед ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Військову частину А4533.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. представники позивача та третьої особи наголошували на необхідності залучення до участі у справі Військової частини А4533 в якості відповідача, оскільки остання є правонаступником покупця за договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013 р. було здійснено заміну відповідача у даній справі № 911/4147/13 - Військової частини А2309 її правонаступником - Військовою частиною А4533 та виключено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військову частину А4533 зі складу учасників процесу.

У судових засіданнях 18.11.2013 р., 02.12.2013 р. та 16.12.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримував.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.08.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством «Меридіан» ім. С.П. Корольова (постачальник) та Військовою частиною А2309 (покупець) було укладено договір № 124-НТЦ про постачання технічних засобів спецтехніки, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується продати в установлений договором строк генератор сигналів UA Г4-301 (засіб вимірювальної техніки спеціального призначення) (продукція) у кількості 1 штука.

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість продукції становить 84000,00 грн.

Оплата вартості робіт здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.1 договору).

У відповідності з п. 4.2 договору постачальник поставляє покупцю товар не пізніше 10 календарних днів після отримання грошей на власний рахунок.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що за порушення взятих на себе грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (чинної у період прострочення) за кожний день затримання платежів відповідно до суми згідно з п. 3.1 договору.

Військовою частиною А2309 було направлено на адресу ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова лист № 1272 від 29.10.2012 р., відповідно до якого покупець просив постачальника здійснити поставку до Військової частини А2309 генератора сигналів UA Г4-301 в термін до 10.11.2012 р. При цьому, покупець зазначив, що надходження коштів на рахунок Військової частини А2309 для оплати вищезазначеної продукції планується до кінця грудня 2012 року.

ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова було поставлено Військовій частині А2309 продукцію на суму 84000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 39730 від 29.11.2012 р.

Факт отримання товару підтверджується також довіреністю № 336197 від 29.11.2013 р., виданою Військовою частиною А2309 на ім'я Балюри О.М., на отримання товару від ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (копію довіреності долучено до матеріалів справи).

Проте Військова частина А2309 не розрахувалась з ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова за поставлену продукцію за договором № 124-НТЦ про постачання технічних засобів спецтехніки від 01.08.2012 р.

У зв'язку з неналежним виконанням покупцем умов договору № 124-НТЦ від 01.08.2012 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі створення Об'єднаного центру метрологічного забезпечення Збройних Сил України (В/ч А4355), який є правонаступником 351 Центральної бази вимірювальної техніки (В/ч А2309), на підставі акту приймання-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості, Військова частина А4533 прийняла від Військової частини А2309 дебіторську та кредиторську заборгованість станом на 01.10.2013 р. До складу кредиторської заборгованості, прийнятої В/ч А4533, входить і заборгованість перед ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова у загальній сумі 97200,00 грн.

Зазначену суму заборгованості, у тому числі - 84000,00 грн. за договором № 124-НТЦ від 01.08.2012 р. було включено В/ч А4533 до реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25 жовтня 2013 року № 1.

Наведені вище обставини підтверджуються Витягом із наказу начальника Озброєння Збройних Сил України № 189 від 24.07.2013 р. «Про призначення комісії щодо формування Об'єднаного центру метрологічного забезпечення Збройних Сил України», Положенням «Про Об'єднаний центр метрологічного забезпечення Збройних Сил України» від 30.09.2013 р., довідкою В/ч А2309 № 229 від 11.09.2013 р. про правонаступництво Військової частини А4533, актом прийому-передачі дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.10.2013 р., Реєстром бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 1 від 25.10.2013 р., листом В/ч А4533 № 51 від 08.11.2013 р., адресованим ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, довідкою В/ч А4533 № 103 від 11.12.2013 р. про правонаступництво Військової частини А4533.

29.10.2013 р. В/ч А4533, за твердженням останньої, було виставлено платіжне доручення № 4 на погашення 84000,00 грн. кредиторської заборгованості за договором № 124-НТЦ від 01.08.2012 р., яке, як стверджує відповідач, не було виконане органом Державної казначейської служби.

Факт ненадходження позивачеві на момент вирішення спору зазначеної суми заборгованості представниками сторін у засіданні суду не заперечувався.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із заперечень № 138 від 29.11.2013 р., адресованих суду, відповідач факту наявності заборгованості перед ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова за поставлену продукцію за договором № 124-НТЦ про постачання технічних засобів спецтехніки від 01.08.2012 р. не заперечив, проте зазначив, що дана заборгованість виникла з вини Білоцерківської Державної казначейської служби України Київської області у зв'язку з відсутністю грошових підкріплень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Водночас, згідно з приписами ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами, не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Окрім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність грошових підкріплень у Білоцерківській Державній казначейській службі України Київської області не звільняє відповідача як правонаступника покупця від виконання зобов'язань щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 і відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для врахування господарським судом.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 124-НТЦ про постачання технічних засобів спецтехніки від 01.08.2012 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості у сумі 84000,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 5419,71 грн. пені, керуючись приписами п. 8.3 договору № 124-НТЦ від 01.08.2012 р.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно 8.3 договору за порушення взятих на себе грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (чинної у період прострочення) за кожний день затримання платежів відповідно до суми згідно з п. 3.1 договору.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 5419,71 грн. за період з 01.01.2013 р. до 06.06.2013 р. на суму 84000,00 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 1083,95 грн. за період 01.01.2013 р. до 06.06.2013 р. на суму 84000,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А4533 (09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 188, код 26613094) на користь Відкритого акціонерного товариства «Меридіан» ім. С.П. Корольова (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, код 14312973) - 84000 (вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 5419 (п'ять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 71 коп. пені, 1083 (одну тисячу вісімдесят три) грн. 95 коп. 3% річних, 1810 (одну тисячу вісімсот десять) грн. 07 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 23.12.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна