Постанова

від 19.12.2013 по справі 2-а/1570/2807/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 р.Справа № 2-а/1570/2807/11

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Дубини Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року в адміністративні справі за позовом приватного підприємства «Трансарт» до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452301 від 28.03.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року приватне підприємство «Трансарт» звернулось Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452301 від 28.03.2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що викладені в акті перевірки висновки ДПІ щодо наявності порушень є неправомірними, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Автотранс Груп Південь» були отримані позивачем в порядку, встановленому законодавством та були надані під час проведення перевірки разом з іншими документами. Посилання в Акті перевірки на те, що посадові особи ПП «Трансарт» відмовились надати відповідні податкові накладні та пояснення не відповідає дійсності. Письмові запити від ДПІ щодо надання додаткових документів не надходило. Правомірність віднесення сум до податкового кредиту підтверджена всіма необхідними документами.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що проведеною перевіркою було встановлено, що в порушення вимог пп. 7.2.6, п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» ПП «Трансарт» включил до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Автотранс Груп Південь» без наявності податкових накладних.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року адміністративний позов ПП «Трансарт» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області № 0000452301 від 28.03.2011 року.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 2 КАС України, завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як вбачається з матеріалів справи що ПП «Трансарт» зареєстровано Овідіопольською райдержадміністрацією Одеської області 23.03.2007 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 113685 (а.с. 9), є платником ПДВ та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ Овідіопольського раону Одеської області з 23 квітня 2007 року, що підтверджується копією свідоцтва № 100036858 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.04.2007 року.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області, в період з 31 січня 2011 року по 25 лютого 2011 року, було проведено планову виїзну перевірку ПП «Трансарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 348/23-3/35038588 від 14 березня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем пп. 7.2.6, п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 99.017,00 грн., у тому числі у лютому 2010 року у сумі 43.550,00 грн., у квітні 2010 року у сумі 55.467,00 грн.

Висновок податкового органу обґрунтований тим, що в порушення вимог вказаних норм позивач відніс до свого податкового кредиту в перевіряємому періоді ПДВ в сумі 99.017,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Автотранс Груп Південь» без її підтвердження належними податковими накладними з ПДВ.

На підставі акту перевірки № 348/23-3/35038588 від 14 березня 2011 року, ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452301 від 28.03.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 123.771,00 грн., з яких 99.017,00 грн. за основним платежем, 24.754,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2007р. по ВО.09.2010р. встановлено його завищення всього у сумі 99017,0 грн., у тому числі за лютий 2010 соку в сумі 43550,0 грн., квітень 2010 в сумі 55467,0 грн.

Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на подану вартість (рядки 10.1-16.3) за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій по придбанню послуг з організації ТЕО порожніх контейнерів, послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку, оренди приміщень, придбання сировини та матеріалів, інших матеріалів, МШП, товарів, послуг зв'язку, Інтернету, автотранспортних послуг, на підставі складених договорів придбання та додатків до договорів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. у рядку 10,1 Декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» сума ПДВ у сумі 1745363,0грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рах. 644, 631, 201, 209, 112, 221, 281, 311, 92, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, накладні на придбання, рахунки, договори, акти виконаних робіт, банківські виписки, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій сума ПДВ «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» всього у сумі 99016,67 грн., у тому числі за лютий 2010 року в сумі 43550,0 грн., квітень 2010 року в сумі 55466,67 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що на порушення пп.7.2.6, п.7.2, пп.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Трансарт» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ - 99016,67рн., в тому числі у лютому 2010 року - 43550,0 грн., у квітні 2010 року -55466,67 грн., без наявності податкових накладних.

Так, ПП «Трансарт» включило в реєстр отриманих та виданих податкових накладних: за лютий 2010 року податкові накладні отримані від ТОВ «Автотранс Груп Південь» (код ЄДРПОУ 35697052) без наявності податкових накладних:

- від 01.02.10 року №525 за організацію комплексу сюрвейерських послуг на суму ПДВ 38290,0 грн.,

- від 28.02.10 року №533 за транспортно - експедиційні послуги на суму ПДВ 880,0грн.,

- від 28.02.10 року №534 за транспортно - експедиційні послуги на суму ПДВ 3795,0грн.,

- від 28.02.10 року №535 за транспортно - експедиційні послуги на суму ПДВ 585,0грн.,

- за квітень 2010 року податкові накладні:

- від 30.04.10 року №б/н за орг. експедиційного обслуговування на суму ПДВ 4170,0 грн.,

- від 30.04.10 року №б/н за орг. комплексу сюрвейерських послуг на суму ПДВ 51296.67 грн.

Як вбачається з матеріалів ату перевірки, дійсно на момент перевірки перевіряючим не було надано вищевказаних податкових накладних, що підтверджується підписом директора на останньому аркуші Акта перевірки ( а.с. 164).

Відповідно до пп. 7.5.1. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, повну або скорочену назву (продавця та покупця), податковий номер платника податку (продавця і покупця), місце розташування юридичної особи (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг), ціну поставки без врахування ПДВ. ставку податку та відповідну суму податку, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з врахуванням податку».

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно пп.7.2.6, п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого.

Якщо постачальник товарів (послуг) відмовився надати отримувачу цих товарів (послуг) податкову накладну або порушив порядок її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період (у якому повинна бути видана податкова накладна) заяву зі скаргою на такого постачальника.

До заяви платник зобов'язаний додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Вказана заява є підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки не надано заяви до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області, від ПП «Трансарт» про відсутність податкових накладних.

Таким чином, на порушення пп.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 99016,67 грн., в тому числі у лютому 2010 року в сумі 43550,0 грн., у квітні 2010 року в сумі 55466,67 грн.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Як вже зазначено, з акту перевірки № 348/23-3/35038588 від 14 березня 2011 року вбачається, що підписом директора ПП «Трансарт» засвідчено відсутність документів, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за перевіряє мий період ( а.с.164).

Таким чином, апеляційний вважає, що податкове рішення №0000452301 від 28.03.2011 року, яким ПГІ «ТРАНАРТ» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 123 771 грн. винесене на підставі акту перевірки від 14.03.2011 № 348/23-3/35038588 правомірне та відповідає вимогам діючого законодавства.

Наведене обумовлює неправильність висновку суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги та також спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Трансарт» відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.