Рішення

від 24.12.2013 по справі 927/1587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

24 грудня 2013 року справа №927/1587/13

За позовом: публічного акціонерного товариства „Козелецьке автотранспортне підприємство 17440", вул. Чапаєва, буд. 13, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, до відповідача: Козелецької селищної ради, вул. Сидорука, буд. 9, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, про стягнення 3500,00 грн. Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача : Хропата В.М., довіреність б/н від 17.09.2013 року,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством „Козелецьке автотранспортне підприємство 17440" подано позов до Козелецької селищної ради про стягнення 3500,00 грн. боргу з оплати наданих послуг згідно договору на виділення автобусів №24Д від 20.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши представника позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2011 року між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) укладено договір №24 Д про виділення автобусів.

Згідно п. 1.1 договору перевізник зобов'язується виділяти автобус БАЗ АО 7923 СВ0947АА, ПАЗ 32054 СПГ СВ2602АІ для перевезення пасажирів замовника по маршруту Козелець - Київ - Козелець. Автобус подати 20 травня 2011 року на 09:30 год. до Будинку творчості, на 21 травня 2011 року на 17:00 год. Майдан Незалежності.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна даного замовлення складає 3500,00 грн.

Замовник проводить оплату роботи автобусів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника (п. 3.2 договору).

Відповідачем оформлені 2 замовлення на 20.05.2011 року та 2 замовлення на 21.05.2011 року на перевезення пасажирів маршрутом Козелець - Київ - Козелець на загальну суму 3500,00 грн.

25 травня 2011 року між позивачем та відповідачем складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг №24 на загальну суму 3500,00 грн. за надані автопослуги автобусів. Згідно даного акту послуги виконані якісно та у повному обсязі. Сторони не мають претензій одна до одної.

Позивачем передано відповідачу рахунок №24 від 25.05.2011 року на оплату наданих послуг на суму 3500,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист №200 від 25.06.2013 року, яким позивач просить підписати акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.06.2013 року та перерахувати кошти за надані послуги.

05.07.2013 року відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків із зазначенням того, що заборгованість перед позивачем відсутня.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №216 від 15.07.2013 року з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги в сумі 3500,00 грн.

На день вирішення спору, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів оплати наданих йому послуг в повному обсязі.

З аналізу укладеного між сторонами договору вбачається, що даний договір поєднує в собі умови договору з надання послуг та договору перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно статті 910 Цивільного кодексу України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору, відповідач не виконав вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання по оплаті вартості наданих йому послуг на суму 3500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі 1827,00 грн., то поверненню підлягає сума судового збору в розмірі 106,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Козелецької селищної ради (вул. Сидорука, буд. 9, смт. Козелець, Чернігівська область, ідентифікаційний код 04412419, інформація про рахунок відсутня) на користь публічного акціонерного товариства „Козелецьке автотранспортне підприємство 17440" (вул. Чапаєва, буд. 13, смт. Козелець, Чернігівська область, ідентифікаційний код 03119629, р/р 26005301102591 ф-я ЧОУ „Ощадбанк" м. Чернігів ТВБВ 10024/0212, МФО 353553) 3500,00 грн. боргу та 1720,50 грн . судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути публічному акціонерному товариству „Козелецьке автотранспортне підприємство 17440" (вул. Чапаєва, буд. 13, смт. Козелець, Чернігівська область, ідентифікаційний код 03119629, р/р 26005301102591 ф-я ЧОУ „Ощадбанк" м. Чернігів ТВБВ 10024/0212, МФО 353553) з державного бюджету (отримувач коштів УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054398, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській обл., код банку отримувача (МФО) 853592, рахунок отримувача 31217206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001) 106,50 грн. зайво сплаченого судового збору, перерахованого за платіжним дорученням №498 від 06.12.2013 року, яке знаходиться в матеріалах справи господарського суду Чернігівської області №927/1587/13.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.

Суддя Ж.В. Блохіна