Рішення

від 16.12.2013 по справі 913/2797/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 грудня 2013 року Справа №913/2797/13

Провадження №32пд/913/2797/13

за позовом: Прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 32864625

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

прокурор: Голоденко К.О. - за посв.

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва

з 27.11.2013р. до 16.12.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 14.11.2007р., державна реєстрація №040740200262 від 15.11.2007р., який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд», відносно земельної ділянки площею 0,1556 га, терміном на 49 років, за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонная (біля перехрестя з вул.Пєрєяславская), під будівництво та розміщення будівель та споруд торговельного комплексу та благоустрій прилеглої території, а саме: викладення п.8 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на законодавчу зміну мінімального річного розміру орендної плати, внаслідок чого договір від 14.11.2007р. має бути приведено у відповідність до вимог діючого законодавства.

06.11.2013р. до господарського суду Луганської області надійшла заява без номеру та дати Луганської міської ради про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив викласти п.8 розділу «Орендна плата» договору у наступній редакції: «8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5».

У судових засіданнях 06.11.2013р., 27.11.2013р. позивач просив задовольнити позов прокурора з урахуванням зави про зміну предмету позову. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 14.11.2007р. у відповідність до вимог діючого законодавства в частині зміни розміру орендної плати за землю, проте, не вчинив дій, спрямованих на підписання відповідної додаткової угоди.

За приписами постанови №7 від 23.02.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» якщо позивач за поданим прокурором позовом звертається до господарського суду із заявою про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, то суд має з'ясувати думку прокурора з відповідного питання, і в разі якщо останній не підтримує зазначених дій позивача, - відмовити в задоволені такої заяви. У подальшому такий позивач за необхідності не позбавлений права самостійно звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Наразі, прокурор у судових засіданнях 06.11.2013р., 27.11.2013р., 16.12.2013р. та у письмових поясненнях №116-9764 вих-13 від 16.12.2013р. проти заяви позивача про зміну предмету позову заперечив та підтримав позовні вимоги, які були викладені у позовній заяві.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, заява без номеру та дати Луганської міської ради про зміну предмету позову не підлягає задоволенню, а судом розглядаються позовні вимоги, які викладені у позові прокурора.

Відповідач у відзиві №07 від 31.10.2013р. та у судових засіданнях 06.11.2013р., 27.11.2013р. зазначив про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд» умов договору оренди землі від 14.11.2007р., проти задоволення позову заперечив з огляду на те, що нормами закону та укладеного між сторонами договору не передбачено право орендодавця змінювати відсоткову ставку орендної плати в односторонньому порядку.

Одночасно, за твердженням відповідача, норми Податкового кодексу, який набрав чинності 01.01.2011р., не розповсюджують свою дію на правовідносини сторін стосовно оренди землі, що виникли у 2007 році.

У судове засідання 16.12.2013р. представники позивача та відповідача не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 27.11.2013р. та підписи Полякової О.В., Стороженко М.В. у листі-записі про оголошення перерви (а.с.89).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання 16.12.2013р. на виклик суду не з'явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

При цьому, судом враховано, що строк розгляду справи №913/2797/13 закінчувався 16.12.2013р. (з урахуванням того, що 15.12.2013р. є вихідним днем), внаслідок чого відкладення розгляду справи на іншу дату за умови відсутності клопотання прокурора або сторін про продовження строку розгляду спору було неможливим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 зазначеного Кодексу зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

В силу норм ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, 14.11.2007р. між Луганською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд» (орендар) було укладено договір оренди землі, про що 15.11.2007р. у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м.Луганська вчинено запис за №040740200262.

За змістом п.п.1, 2 вказаного договору орендодавець на підставі рішень №27/204 від 30.11.2004р., №12/26 від 27.12.2006р., №18/2 від 15.05.2007р. Луганської міської ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення будівель та споруд торговельного комплексу та благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонная (біля перехрестя з вул.Пєрєяславская). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1556 га.

За приписами п.4 договору від 14.11.2007р. на момент укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 417112,25 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки (без застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки) становить 166845,21 грн.

Відповідно до п.8 договору від 14.11.2007р. річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід'ємною частиною), тобто 250 відсотків земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, у гривнях.

Згідно із п.7 вказаної угоди договір укладено на 49 років.

Наразі, 16.11.2007р. між сторонами було підписано акт, у відповідності до якого орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,1556 га, яка розташована за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонная (біля перехрестя з вул.Пєрєяславская).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про внесення змін до договору від 14.11.2007р. підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651, ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В силу норм ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За приписами п.34 договору від 14.11.2007р. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Тобто, нормами чинного законодавства, а також умовами укладеного сторонами правочину передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

При цьому, зміна положень договору від 14.11.2007р. можлива на умовах та з підстав, які передбачені договором, або якщо законом прямо встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За правилами ч.1 ст.632 вказаного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктом 13 договору від 14.11.2007р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: настання випадку(ів), встановленого(их) законами України.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено, зокрема, мінімальний розмір орендної плати.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136, 14.1.147, ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно із п.п.288.5, 288.5.1 ст.288 вказаного нормативно-правового акту розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель міськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За змістом п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з огляду на приписи п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14, п.274.1 ст.274, п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, річний розмір орендної плати за договором від 14.11.2007р. не може бути меньшим трикратного розміру земельного податку.

Згідно із ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вказує позивач, відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 14.11.2007р. у відповідність до вимог діючого законодавства в частині зміни розміру орендної плати за землю.

В обґрунтування вказаного твердження позивачем надано лист №01/03-13/5681/0/2-11 від 13.09.2011р. Луганської міської ради про надання відповідачем згоди в частині зміни розміру орендної плати за землю.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2013р. позивача було зобов'язано надати докази направлення листа №01/03-13/5681/0/2-11 від 13.09.2011р. Луганської міської ради на адресу відповідача, письмові пояснення у разі відсутності вказаних доказів.

За змістом письмових пояснень позивача, які надійшли до господарського суду 11.12.2013р., лист №01/03-13/5681/0/2-11 від 13.09.2011р. Луганської міської ради був направлений відповідачу поштою (простою кореспонденцією).

Як зазначив відповідач у письмових поясненнях №09 від 27.11.2013р., Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд» лист №01/03-13/5681/0/2-11 від 13.09.2011р. позивача не отримувало.

За таких обставин, за висновками суду, Луганською міською радою всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено факту звернення позивача до відповідача з пропозицію внести зміни до договору від 14.11.2007р. в порядку норм ч.2 ст.188 Господарського кодексу України.

При цьому, з урахуванням того, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до договору оренди є виключним правом, а не обов'язком орендодавця, недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки у будь-якому разі не позбавляє прокурора права звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування до відповідача про зміну умов договору.

Таким чином, враховуючи, що сторонами в договорі оренди передбачено можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для зміни розміру орендної плати, встановленої умовами договору, внаслідок чого позов прокурора про внесення змін до договору оренди землі від 14.11.2007р. шляхом викладення п.8 розділу «Орендна плата» договору у редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3» підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору у цій справі суд виходить з того, що відповідач заперечує проти внесення змін до договору оренди землі від 14.11.2007р. Тобто, у разі звернення позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд» з пропозицією про внесення відповідних змін до спірного договору оренди в порядку норм ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, такі зміни не були внесені. Крім того, судом враховано, що відповідач також не ініціював процес приведення договору від 14.11.2007р. у відповідність до норм діючого законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі.

Внести зміни до договору оренди землі від 14.11.2007р., державна реєстрація №040740200262 від 15.11.2007р., який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд», відносно земельної ділянки площею 0,1556 га, терміном на 49 років, за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонная (біля перехрестя з вул.Пєрєяславская), під будівництво та розміщення будівель та споруд торговельного комплексу та благоустрій прилеглої території, а саме: викласти п.8 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкспоБуд» (91055, м.Луганськ, Ленінський район, вул.Шевченко, буд.4, кв.107, код ЄДРПОУ 32864625) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1147 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Суддя Ю.О. Паляниця