Рішення

від 19.12.2013 по справі 917/2074/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 р. Справа №917/2074/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія", вул. Вахтангова, 16, м. Луцьк, 43016

до Фермерського господарства "Остап"євський патріот", с. Остап"є, Великобагачанський район, Полтавська область, 38354

про стягнення грошових коштів у сумі 10078,87 грн.

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє Підприємство "Євроферма", м.Луцьк

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні

від третьої особи: відсутні

Суть спору: розглядається позовна заява про зобов'язання відповідача повернути з оренди позивачу подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у №083 та стягнення заборгованості за договором оренди №26 від 27.09.2012р. в розмірі 10078,87 грн., з яких: 444,67 грн. - прострочена орендна плата за період з 16.09.2013р. по 31.10.2013р. та 9634,20 грн. - штраф за прострочення понад 30 днів передачі майна з оренди (в редакції заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду згідно ухвали від 12.11.2013р.).

Представники позивача і третьої особи в засідання суду не з'явилися, їх явка судом обов"язковою не визнавалася.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення попередньої ухвали суду явку представника у засідання не забезпечив, хоча явка представника відповідача визнавалася обов'язковою (п. 2 ухвали суду від 05.12.2013 р.), вимог ухвал суду не виконав, причин цього з обґрунтуванням їх поважності не повідомив.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Враховуючи викладене, а також те, що строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України, закінчився, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

27 вересня 2012 p. між Дочірнім підприємством «Євроферма» (орендодавець, третя особа) та відповідачем був укладений Договір оренди № 26 (а.с. - 8) (надалі - Договір оренди), згідно якого сторони досягли домовленості про передачу орендодавцем відповідачу у зворотне (обов'язкове до повернення), строкове, платне користування подрібнювача універсального KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у (надалі - майно), який належить орендодавцеві на праві власності, загальною вартістю 48 171, 40 грн., з врахуванням індексації. Фактична передача даного майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 05.10.2012 року (а.с.-9) (п. 1.1 Договору оренди).

Пунктом 1.2 Договору оренди передбачено, що орендна плата з урахуванням індексації становить 145,00 грн. за п'ятнадцять календарних днів оренди, в тому числі і ПДВ - 20%.

Згідно з п. 1.3. Договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцю протягом 3 днів з моменту передачі майна за Актом приймання-передачі, у випадку пролонгації дії Договору, орендна плата сплачується протягом 3 днів з дня пролонгації дії даного Договору.

Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за весь час користування майном до моменту його передачі Орендодавцеві за актом приймання-передачі, незалежно від строку дії даного Договору (п. 1.4 Договору).

Пунктом 6.5. Договору оренди встановлено, що за прострочення передачі майна з оренди, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в наступних розмірах: 1) при порушенні зобов'язання на строк до 10 календарних днів - 5 процентів від вартості майна, повернення якого прострочене; 2) при порушенні зобов'язання на строк від 10 до 30 календарних днів - 10 процентів від вартості майна, повернення якого прострочене; 3) при порушенні зобов'язання на строк понад 30 днів - 20 процентів від вартості майна, повернення якого прострочене.

Згідно п. 7.1 договору оренди, після закінчення строку оренди у відповідності до п. 4.1 даного договору, майно повертається орендодавцеві в справному стані з урахуванням нормального зносу, який виник внаслідок його експлуатації.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренди, договір вступає в дію з моменту підписання та передачі майна в оренду за актом прийому-передачі і діє протягом 15 календарних днів з моменту передачі майна за актом прийому-передачі. У випадку, якщо за 3 дні до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін письмово (в т.ч. по факсу) не заявить про своє бажання розірвати даний договір або внести в нього зміни, договір вважається пролонгованим на такий же термін та на тих же умовах, проте даний договір може бути пролонгований лише до 31.10.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2013 року ДП «Євроферма» було направлено відповідачу лист з вимогою повернути майно з оренди. Даний лист було отримано відповідачем 19.03.2013 року, проте останній на нього не відреагував та не здійснив повернення майна з оренди (а.с. - 10-11).

Згідно матеріалів справи, 16 вересня 2013 року між Дочірнім підприємством «Євроферма» та позивачем було укладено договір поставки №594 (а.с. - 12), згідно з яким продавець - ДП «Євроферма» зобов'язується передати у власність, а покупець - ПрАТ «ВФК» прийняти і оплатити подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у № 083.

На виконання даного Договору по видатковій накладній №00Ф/0000023 від 16.09.2013 року, на підставі довіреності №000000819 від 16.09.2013 року, подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у № 083 був переданий продавцем у власність позивача (а.с. - 13-14).

Таким чином, як зазначає позивач у позовній заяві, він має право пред'являти до відповідача такі ж вимоги, право на пред'явлення яких було у попереднього власника майна -ДП «Євроферма», тобто стягувати орендну плату та вимагати повернення майна з оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 17.09.2013 року №680 позивач повідомив відповідача про набуття ПрАТ «ВФК» права власності на подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у № 083 та про необхідність негайного повернення даного агрегату з оренди. Даний лист було отримано відповідачем 01.10.2013 року (а.с. 15-17). Проте, як зазначає позивач, станом на день пред'явлення позову подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у №083 так і не був йому повернутий.

Таким чином, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача повернути йому подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у №083 та стягнути на його користь з відповідача 444,67 грн. орендної плати за період з 16.09.2013р. по 31.10.2013р. та на підставі п. 6.5 договору оренди стягнути з відповідача 9634,20 грн. штрафу за прострочення передачі майна з оренди понад 30 днів (в редакції заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята до розгляду судом ухвалою від 12.11.2013р.).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між відповідачем та третьою особою був укладений Договір оренди № 26 (а.с. - 8), згідно якого відповідачу було передано у зворотне (обов'язкове до повернення), строкове, платне користування подрібнювача універсального KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у №083.

Пізніше, 16.09.2013 р. між позивачем та третьою особою був підписаний договір поставки №594 (а.с. - 12), згідно з яким продавець - ДП «Євроферма» зобов'язується передати у власність, а покупець - ПрАТ «ВФК» прийняти і оплатити подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у № 083.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця. Таким чином позивач має право пред'являти до відповідача такі ж вимоги, право на пред'явлення яких були у попереднього власника - ДП "Євроферма".

Так, змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Обов'язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений також ст. 759 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається пролонгованим на тих самих умовах на той самий строк, які були передбачені договором.

Статтею 785 цього Кодексу встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Матеріалами справи доведено, що своїх зобов'язань за договором в частині повернення об'єкту оренди з оренди та сплати орендної плати відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді, за розрахунком позивача, становить 10078,87 грн., з них 444,67 грн. орендної плати за період з 16.09.2013р. по 31.10.2013р. та 9634,20 грн. штрафу за прострочення передачі майна з оренди понад 30 днів (в редакції заяви про збільшення позовних вимог). За даних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Викладені обставини підтверджуються також письмовими поясненнями третьої особи (арк. справи 22-23).

Усні заперечення відповідача (надані у засіданні 12.11.2013р.) стосовно того, що насправді між ним і третьою особою укладався не договір оренди подрібнювача, а договір його купівлі-продажу, суд оцінює критично, оскільки жодних доказів у підтвердження цього не надано. Відповідач даного договору суду не надав.

З пояснень третьої особи, наданих на виконання вимог ухвали від 12.11.2013р., вбачається, що такий договір укладався з умовою про розстрочку оплати, однак відповідач повної оплати не здійснив, у зв'язку з чим на підставі п.2.3 даного договору, ДП "Євроферма" відмовилася від нього (а.с. - 77-78).

У зв'язку з тим, що даний договір станом на час прийняття даного рішення не був наданий суду ні відповідачем, ні третьою особою (в порушення вимог ухвали від 05.12.2013р.), суд позбавлений можливості надати йому правову оцінку.

Однак суд звертає увагу на те, що договір оренди №26 від 27.09.2012р. є чинним, недійсним не визнавався. Отже, з огляду на презумпцію правомірності правочину, яка задекларована чинним законодавством, відповідач не вправі відмовлятися в односторонньому порядку від виконання його умов.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог в частині стягнення основного боргу та пені. Відповідач жодних обгрунтованих заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження не надав. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Остап"євський патріот" (с. Остап"є, Великобагачанський район, Полтавська область, 38354, ідентифікаційний код 35799800, інші реквізити невідомі) на користь Приватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія" (вул. Вахтангова, 16, м. Луцьк, 43016, ідентифікаційний код 13356951, р/р 2600830188 у Волинському обл. управлінні ВАТ "Державний Ощадний банк України, МФО 303398) 444,67 грн. орендної плати, 9634,20 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

3. Зобов'язати Фермерське господарство "Остап"євський патріот" (с. Остап"є, Великобагачанський район, Полтавська область, 38354, ідентифікаційний код 35799800) повернути Приватному акціонерному товариству "Волинська фондова компанія" (вул. Вахтангова, 16, м. Луцьк, 43016, ідентифікаційний код 13356951) подрібнювач універсальний KORNIK 2,8 м, з привідним валом б/у № 083.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя Мацко О.С.