Ухвала

від 05.12.2013 по справі 810/3315/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3315/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - Башту Миколу Івановича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд» до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що дії відповідача щодо складання оскаржуваного Акту перевірки та відображена в ньому інформація є протиправними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд», за результатами якої складено Акт від 30.05.2013 року № 335/22-2/37440093 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Світ Агро Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Престиж строй 2012» за весь період фінансово-господарської діяльності». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС щодо формування висновків, викладених в Акті перевірки від 30.05.2013 року № 335/22-2/37440093. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд» з податку на додану вартість за весь період діяльності. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області поновити відкориговані показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд» податку на додану вартість за весь період діяльності.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - Башта Микола Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Крім цього, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні у справі докази колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідачем подано вчасно.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Світ Агро Буд» зареєстроване як юридична особа 16.12.2010 року, ідентифікаційний код 37440093, станом на час складення оскаржуваного Акту як платник податків перебувало на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області.

Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Світ Агро Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Престиж строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778) за весь період фінансово-господарської діяльності, за наслідками якої складено Акт від 30.05.2013 року № № 335/22-2/37440093 (т. 1, а.с. 12 - 33).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення: ч. 2. ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Світ Агро Буд» (код ЄДРПОУ 37440093) при придбанні та продажу товарів у ТОВ «Престиж строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778) за весь період фінансово-господарської діяльності.

На думку податкового органу, товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України, тому встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), придбаних у ТОВ «Престиж строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778) за весь період фінансово-господарської діяльності, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України від 02 грудня 2010 року (т. 1, а.с. 33).

Висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що документальну позапланову невиїзну перевірку позивача провести неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за податковою адресою.

Вважаючи дії податкового органу щодо проведення перевірки, за результатами якої складено Акт, та відображену в ньому інформацію протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме: зазначено, що цей термін слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу ТОВ «Світ Агро Буд» полягає у встановленні конкретних фактів у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також формуванні висновків вказаного Акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Тому дії відповідача підлягають оцінці з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби під час здійснення функцій з контролю за правильністю і повнотою справляння зобов'язань визначається Податковим Кодексом України.

Положення пп. 75.1.2, п. 75.1, ст. 75 ПК України є загальними і визначають поняття перевірки платника податку як такої.

Згідно п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, право податкового органу на проведення перевірки платника податків не є абсолютним і обмежується необхідністю наявності певних правових підстав для її проведення, визначених статтями 77 та 78 Податкового Кодексу. Разом з цим, зі змісту акту перевірки не вбачається, які ж підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки були у відповідача.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що 30.05.2013 року на позивачу було відправлено наказ і повідомлення про проведення перевірки. Сама ж перевірка відбулась у цей же день і за її наслідками складено Акт перевірки.

Пунктами 17.1.6 п. 17.1. ст. 17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що податковим органом направлено на адресу позивача запит про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Престиж Строй 2012». Вихідний номер та дату запиту не вказано. При цьому в Акті зазначено про те, що на вказаний запит позивачем було надано копії податкових накладних.

Згідно частин 1 та 2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів направлення ТОВ «Світ Агро Буд» запиту для отримання податкової інформації та її документального підтвердження.

Також податковим органом на вимогу суду не було надано жодних підтверджуючих документів щодо встановлення місцезнаходження позивача, а також підтвердження його відсутності за податковою адресою.

Оскільки проведення документальної перевірки полягає у дослідженні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою саме документального підтвердження господарських відносин, таку перевірку може бути проведено виключно в разі наявності у податкового органу саме первинних бухгалтерських документів.

У той же час, висновки оскаржуваного Акту перевірки ґрунтуються виключно на підставі відомостей про зобов'язання позивача, які містяться в його податковій звітності та інформації бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань в розрізі контрагентів».

З викладеного слідує, що висновки відповідача про неможливість підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Світ Агро Буд» з контрагентами, відсутність об'єктів оподаткування з придбання товарів, робіт, послуг за перевіряємий період є протиправними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимоги щодо визнання протиправними дій ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та складання за результатами її проведення Акту № 335/22-2/37440093 від 30.05.2013 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість доводів позивача про те, що його права та законні інтереси були порушені сформульованими в Акті перевірки висновками.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 ЦК України).

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Частиною 3 ст. 228 ЦК України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зі змісту ст. 228 ЦК України слідує, що законодавець з 01 січня 2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства з кола нікчемних правочинів, і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01 січня 2011 року повноваження на встановлення законності правочину належать до виключної прерогативи суду.

З наявних у матеріалах справи доказів судом першої інстанції було встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у перевіряємому періоді договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними суду не надано.

Отже, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення податковим органом змісту вказаної норми матеріального права.

Відповідна правова позиція відображена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Також позивачем надано суду всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження реальності господарських відносин. описаних в Акті. Їх достовірність і повнота представником відповідача не спростовані.

Зі змісту Акту від 18.05.2013 року слідує, що його висновки ґрунтуються, зокрема, на висновках Акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 22.03.2013 року № 164/22-2/38182778 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Престиж Строй 2012».

Посилання на відомості, зазначені в даному акті, є необґрунтованими, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2013 року (т. 1, а.с. 55 - 57) ТОВ «Престиж Строй 2012» ліквідовано, про що 01.03.2013 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність висновків відповідача про порушення позивачем ст.ст. 185, 187, 188, 198 ПК України та визнання фіктивними господарських операцій у перевіряємому періоді зі вказаними контрагентами, оскільки такі висновки вчинені поза межами повноважень відповідача і поза межами порядку проведення зустрічних звірок.

Отже, дії відповідача щодо формування висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій між зазначеними платниками податків порушують права позивача та підлягають визнанню протиправними.

Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за весь період фінансово-господарської діяльності та зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вказаний період, колегія суддів зазначає наступне.

В ході розгляду справи представником відповідача не заперечувалось використання податковим органом відомостей Акту перевірки та коригування на їх підставі показників податкової звітності позивача, яка міститься в електронних базах органів ДПС з одночасним підтвердженням сплати ТОВ «СВІТ АГРО БУД» зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем вимог закону при проведенні перевірки, складанні відповідного Акту та формуванні його висновків, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що коригування показників податкової звітності позивача на підставі висновків Акту є неправомірним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за весь період фінансово-господарської діяльності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою відновлення порушених прав позивача, на виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 КАС України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за вказаний період.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - Башту Миколу Івановича - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.