Рішення
від 17.12.2013 по справі 910/21561/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21561/13 17.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-МК»

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

про стягнення 112 508,18 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Садовець О.О. (представник за довіреністю від 09.10.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-МК» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (надалі також - відповідач) 107 855,00 грн. основного боргу, 855,69 грн. 3% річних та 3 797,49 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2013р., в справі було порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №910/21561/13, розгляд було призначено на 10.12.2013р.

В судовому засіданні 10.12.2013р. розгляд справи було відкладено до 17.12.2013р.

В судове засідання 17.12.2013р. представник від відповідача не з'явився.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 17 грудня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2013 року між позивачем (продавець за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір постачання №2204 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товари медичного призначення та інших товарних груп в асортименті (надалі - товар), а відповідач прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у термін, що визначений цим Договором.

Товар передається відповідачу партіями на його замовлення. Асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом поставки за цим Договором, узгоджуються сторонами на кожну окрему партію та вказуються у відповідній видатковій накладній. Ціна Договору визначається, як сума вартості всіх партій товару, поставлених відповідачу протягом дії цього Договору. (п.п. 1.2., 1.3. Договору).

Ціна окремої партії та одиниці товару встановлюється за погодженням сторін в гривнях, без ПДВ і вказується в накладних, що додаються до кожної партії товару. Про згоду покупця з ціною окремої партії та одиниці товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в накладній. (п. 3.1. Договору).

Позивачем згідно умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 107 855,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:

- №РН-1 від 24.04.2013р. на суму 39 600,00 грн.;

- №РН-2 від 13.05.2012р. на суму 15 625,00 грн.;

- №РН-3 від 22.05.2013р. на суму 24 500,00 грн.;

- №РН-4 від 06.06.2013р. на суму 11 600,00 грн.;

- №РН-5 від 20.06.2013р. на суму 16 530,00 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується відбитком печатки товариства у зазначених видаткових накладних та підписами уповноважених згідно довіреностей осіб (копії довіреностей №000373 від 20.06.2013р., №000354 від 06.06.2013р., №000307 від 22.05.2013р., №000292 від 13.05.2013р., №000270 від 24.04.2013р. знаходяться в матеріалах справи).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що сторони за взаємною згодою визначають для кожної партії товару найбільш зручні та вигідні умови оплати, що впливають на ціну товару. Умови оплати друкованим способом вказуються в замовленні відповідача та накладній позивача і можуть бути наступними: 3.2.1. відстрочка оплати 60 календарних днів з дати поставки.

Всі платежі здійснюються відповідачем у гривнях, шляхом банківського переказу на рахунок позивача. Датою оплати вважається день зарахування перерахованих коштів на поточний рахунок позивача. (п.п. 3.3., 3.4. Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору даний Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2013р. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, Договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

Як встановлюється матеріалами справи, вартість поставленого позивачем товару на суму 107 855,00 грн. відповідачем оплачено не було, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не була здійснена оплата вартості отриманого за Договором товару, позивачем було направлено відповідачу досудове попередження, яке останнім було отримано 27.08.2013р., відповідно до відомостей рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0408018762772.

Відповідачем повної оплати вартості продукції на рахунок позивача в сумі 107 855,00 грн. проведено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням п. 3.2. Договору обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленої позивачем продукції сплив, а саме:

- за видатковою накладною №РН-1 від 24.04.2013р. строк оплати сплив 23.06.2012р.;

- за видатковою накладною №РН-2 від 13.05.2012р. строк оплати сплив 12.07.2012р.;

- за видатковою накладною №РН-3 від 22.05.2013р. строк оплати сплив 21.07.2012р.;

- за видатковою накладною №РН-4 від 06.06.2013р. строк оплати сплив 05.08.2012р.;

- за видатковою накладною №РН-5 від 20.06.2013р. строк оплати сплив 19.08.2012р.

Отже, з урахуванням викладеного, обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару настав та відповідачем не виконаний.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Договором щодо повної оплати вартості товару в строк визначений умовами Договору не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості товару складає 107 855,00 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 107 855,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 3 797,49 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що у разі порушення строків оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Окрім того, відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені, судом визнано його не обґрунтованим, оскільки нарахування позивачем було здійснено за період більший ніж у відповідача виник обов'язок по оплаті вартості поставленого товару.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем строків оплати вартості товару за Договором, до стягнення з останнього підлягає сума пені, нарахована наступним чином:

- за видатковою накладною №РН-1 від 24.04.2013р. сума пені дорівнює 759,45 грн. = 39 600,00 грн. (сума бору) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 50 (кількість днів прострочки за період з 24.06.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-1 від 24.04.2013р. сума пені дорівнює 944,97 грн. = 39 600,00 грн. (сума бору) х 13% (подвійна облікова ставка НБУ) х 67 (кількість днів прострочки за період з 13.08.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-2 від 13.05.2012р. сума пені дорівнює 185,78 грн. = 15 625,00 грн. (сума бору) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 31 (кількість днів прострочки за період з 13.07.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-2 від 13.05.2012р. сума пені дорівнює 372,85 грн. = 15 625,00 грн. (сума бору) х 13% (подвійна облікова ставка НБУ) х 67 (кількість днів прострочки за період з 13.08.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-3 від 22.05.2013р. сума пені дорівнює 206,73 грн. = 24 500,00 грн. (сума бору) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 22 (кількість днів прострочки за період з 22.07.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-3 від 22.05.2013р. сума пені дорівнює 584,64 грн. = 24 500,00 грн. (сума бору) х 13% (подвійна облікова ставка НБУ) х 67 (кількість днів прострочки за період з 13.08.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-4 від 06.06.2013р. сума пені дорівнює 31,14 грн. = 11 600,00 грн. (сума бору) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 7 (кількість днів прострочки за період з 06.08.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-4 від 06.06.2013р. сума пені дорівнює 276,81 грн. = 11 600,00 грн. (сума бору) х 13% (подвійна облікова ставка НБУ) х 67 (кількість днів прострочки за період з 13.08.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-5 від 20.06.2013р. сума пені дорівнює 353,24 грн. = 16 530,00 грн. (сума бору) х 13% (подвійна облікова ставка НБУ) х 60 (кількість днів прострочки за період з 20.08.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365.

Отже, загальна сума пені, згідно вищевикладених розрахунків, складає 3 715,61 грн., а тому, позовні вимоги в справі №910/21561/13 про стягнення з відповідача суми пені підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 3 715,61 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 855,69 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок 3% річних, судом визнаного його не обґрунтованим, оскільки нарахування було здійснено позивачем за період більший ніж у відповідача виник обов'язок по оплаті вартості поставленого товару.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем строків оплати вартості товару за Договором, до стягнення з останнього підлягає сума 3% річних, нараховані наступним чином:

- за видатковою накладною №РН-1 від 24.04.2013р. сума 3% річних дорівнює 380,81 грн. = 39 600,00 грн. (сума бору) х 3% х 117 (кількість днів прострочки за період з 24.06.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-2 від 13.05.2012р. сума 3% річних дорівнює 125,85 грн. = 15 625,00 грн. (сума бору) х 3% х 98 (кількість днів прострочки за період з 13.07.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-3 від 22.05.2013р. сума 3% річних дорівнює 179,21 грн. = 24 500,00 грн. (сума бору) х 3% х 89 (кількість днів прострочки за період з 22.07.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-4 від 06.06.2013р. сума 3% річних дорівнює 70,55 грн. = 11 600,00 грн. (сума бору) х 3% х 74 (кількість днів прострочки за період з 06.08.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365;

- за видатковою накладною №РН-5 від 20.06.2013р. сума 3% річних дорівнює 40,75 грн. = 16 530,00 грн. (сума бору) х 3% х 60 (кількість днів прострочки за період з 20.08.2013р. по 18.10.2013р.)/ 365.

Отже, загальна сума 3% річних, згідно вищевикладених розрахунків, складає 797,17 грн., а тому, позовні вимоги в справі №910/21561/13 про стягнення з відповідача суми 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 797,17 грн.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/21561/13 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 107 855,00 грн., суми пені в розмірі 3 715,61 грн., суми 3% річних в розмірі 797,17 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 2 247,35 грн., пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (код ЄДРПОУ 21568905, адреса: 03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Тулузи, 3-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-МК» (код ЄДРПОУ 38203331, адреса: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139) основний борг в розмірі 107 855,00 грн. (сто сім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок), пеню в розмірі 3 715,61 грн. (три тисячі сімсот п'ятнадцять гривень 61 копійка), 3% річних в розмірі 797,17 грн. (сімсот дев'яносто сім гривень 17 копійок) та судовий збір в розмірі 2 247,35 грн. (дві тисячі двісті сорок сім гривень 35 копійок).

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Суддя С.М. Морозов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.12.2013
Оприлюднено25.12.2013
Номер документу36278274
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/21561/13

Рішення від 17.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 11.11.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні