Рішення

від 23.12.2013 по справі 910/21756/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 р. Справа № 910/21756/13

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-онлайн», м. Київ; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бевер Альянс», м. Львів; про:стягнення заборгованості Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.11.2013р. справу № 910/21756/13 за позовом ТОВ «Аутдор-онлайн» до ТОВ «Бевер Альянс» про стягнення заборгованості передано за підсудністю господарському суду Львівської області.

Внаслідок автоматичного розподілу справ, справу № 910/21756/13 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.11.2013р. порушено провадження у даній справі, сам розгляд справи призначено на 02.12.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 02.12.2013р. представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 23.12.2013р., про що судом винесено відповідну ухвалу.

В судове засідання 23.12.2013р. представник позивача не з'явився, на адресу суду направив довідку про стан заборгованості відповідача за Договором станом на 11.12.2013р., докази відправки відповідачу акту звірки взаєморозрахунків, а також клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 17.01.2012р. між ТОВ «Аутдор-онлайн» та відповідачем було укладено Договір на розміщення зовнішньої реклами № 110. За умовами вказаного Договору, виконавець (позивач) за дорученням замовника (відповідача) взяв на себе зобов'язання провести рекламну кампанію на користь замовника у встановлені в адресній програмі строки, за умови дотримання замовником своїх зобов'язань за Договором. На виконання умов Договору, позивачем були надані відповідачу послуги по проведенню рекламної кампанії, шляхом розміщення рекламних матеріалів, наданих замовником, на об'єктах зовнішньої реклами в м. Львові в період з 01.02.2013р. до 30.06.2013р. Відповідач в свою чергу зобов'язувався сплатити надані послуги виконавця в строк і на умовах, вказаних в Договорі і Додатках до нього. Однак, взятих на себе зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати послуг, відповідач не виконав, зокрема, оплатив надані послуги лише частково, до сплати залишилось 20 160,00 грн.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 23.12.2013р. не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав. Причин неявки повноважного представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 7904406590137, вручено - 17.12.2013р.

Станом на 23.12.2013р., від відповідача відзив, докази сплати боргу, а також інші витребувані судом документи на адресу суду не надходили.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аутдор-онлайн» (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бевер Альянс» було укладено Договір на розміщення зовнішньої реклами № 110 (надалі - Договір).

Як вбачається з положень п.п. 1.1., 1.2. Договору, замовник (відповідач) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести рекламну кампанію на користь замовника у встановлені в адресній програмі строки, за умови дотримання замовником своїх зобов'язань за Договором. Адресна програма затверджується сторонами у вигляді Додатків до цього Договору і додатково включає: міста, конкретне місцерозташування рекламоносіїв, їх кількість, формат, сюжет реклами, відомості про освітлення або не освітлення реклами, термін проведення рекламної кампанії по кожному рекламоносію.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. (п. 8.1. Договору).

Положеннями п. 1. Додатку № 1 до Договору передбачено, що на виконання п.п. 1.1., 1.2. Договору виконавець за дорученням замовника зобов'язується надати послуги по проведенню рекламної кампанії, шляхом розміщення рекламних матеріалів, наданих замовником, на об'єктах зовнішньої реклами в м. Львові в період з 01.02.2013р. до 30.06.2013р., згідно із затвердженою сторонами адресною програмою: № оо30772 вул. Липинського, 3 бігборд/щит, сторона освітлення «А»; № оо773 вул. Липинського, 3 бігборд/щит, сторона освітлення «Б».

Відповідно до п. 4 Додатку № 1 до Договору цей Додаток стає чинним з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору.

Пунктом 3.1.-3.3. Договору встановлено, що вартість послуг виконавця і умови платежу обумовлюється сторонами в Додатках до цього Договору, на підставі яких, виконавцем на адресу замовника виставляються рахунки-фактури. Оплата послуг проводиться замовником на підставі виставлених рахунків-фактур, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення. Після закінчення терміну дії рекламної кампанії або її припинення, сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг.

Вартість рекламної кампанії за рік згідно пункту 2 Додатку № 1 до Договору складає 31 320,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 220,00 грн.

На виконання зобов'язань за Договором, а саме, в період з 01.02.2013р. по 30.06.2013р., позивачем за дорученням відповідача було розміщено зовнішню рекламу за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 3.

Факт належного виконання зобов'язань за Договором позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОО-0000048 від 28.02.2013р., № ОО-0000077 від 01.04.2013р., № ОО-0000128 від 07.05.2013р., № ОО-0000129 від 31.05.2013р., № ОО-0000130 від 30.06.2013р. Вказані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані та скріплені печатками сторін Договору.

В зв'язку з тим, що надані відповідачу послуги з розміщення зовнішньої реклами були оплачені останнім лише частково, у розмірі 11 160,00 грн., позивач двічі звертався до відповідача з претензіями, якими вимагав погасити існуючу заборгованість у розмірі 20 160,00 грн. Проте, відповіді на претензії позивачем одержані не були, грошових коштів у розмірі 20 160,00 грн. відповідачем сплачено не було. Докази відправлення претензій відповідачу знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач розрахувався за надані послуги лише частково, зокрема, оплатив надані послуги за лютий 2013р. (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОО-0000048 від 28.05.2013р.) та березень 2013р. (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОО-0000077 від 01.04.2013р.). Відповідно, неоплаченими залишаються надані послуги за квітень 2013р. (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОО-0000128 від 07.05.2013р.), травень 2013р. (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОО-0000129 від 31.05.2013р.) та червень 2013р. (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОО-0000130 від 30.06.2013р.) на загальну суму 20 160,00 грн.

Докази сплати заборгованості у розмірі 20 160,00 грн., станом на 23.12.2013р. в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Як вбачається з Договору на розміщення зовнішньої реклами № 110 від 17.01.2013р., такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Нормами ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 3.2. Договору термін кошти в розмірі 20 160,00 грн. сплачено не було, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати на відрядження представника позивача в судове засідання 02.12.2013р. у розмірі 1 109,19 грн., котрі включають 688,20 грн. добові з 01.12.2013р. по 03.12.2013р. та 420,99 грн. вартості квитків (за маршрутом м. Київ - м. Львів та в зворотньому напрямку) для проїзду залізничним транспортом та витрати на правову допомогу у розмірі 2 600,00 грн.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» 21.02.2013 № 7 (надалі - Постанови №7 від 21.02.2013р.) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються, зокрема, з судового збору, оплати послуг адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Як вбачається з ухвали про порушення провадження у справі від 19.11.2013р., господарський суд зобов'язував позивача забезпечити явку повноважного представника в судове засідання 02.12.2013р.

Вимоги ухвали суду щодо забезпечення явки представника в судове засідання були виконані, повноважний представник ТОВ «Аутдор-онлайн» - Слєпоморий А.Р. з'явився в судове засідання 02.12.2013р., що підтверджується протоколом судового засідання від 02.12.2013р. у справі № 910/21756/13.

На підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних із службовим відрядженням представника для участі у судовому засіданні 02.12.2013Р. по даній справі надано довіреність на представництво інтересів позивача на представника Слєпоморого Андрія Романовича, наказ від 26.11.2013р. № 9 про направлення Слєпоморого А.Р. у відрядження до господарського суду Львівської області, належним чином завіреними копіями проїзних документів серії АЄ № 329724 та серії АЄ № 329723 на загальну суму 420,99 грн.

Відповідно до абзацу 4, 7 пункту 140.1.7 ст. 140 Податкового кодексу України до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Сума добових визначається в разі відрядження у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.

Станом на день слухання справи судом, 0,2 розміру мінімальної заробітної плати за підрахунком суду дорівнює 229,40 грн. Отже, добові витрати за 3 доби відрядження (з 01.12.2013р. по 03.12.2013р.) складають 688,20 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що витрати позивача, пов'язані з явкою його повноважного представника у засідання господарського суду є обгрунтованими, документально підтвердженими, а відтак, підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі, в розмірі 1 109,19 грн.

З приводу вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2 600,00 грн., суд відзначає наступне.

Згідно пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Приватного малого підприємства-фірми «Максима» про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві від 11.07.2013р. № 6-рп/2013 положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Положеннями п. 6.3. Постанови №7 від 21.02.2013р. передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу, позивач надав Договір про надання юридичних послуг №06-1/54/СЗ від 20.09.2013р., укладений між ТОВ «Аутдор-Онлайн» та ТОВ «Сила закону», згідно якого ТОВ «Сила Закону» зобов'язується надати позивачу юридичні послуги щодо підготовки матеріалів, консультування та написання позовної заяви до господарського суду, а замовник (позивач), зі свого боку, зобов'язаний прийняти та оплатити зазначені послуги виконавця.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи долучено Квитанцію до прибуткового касового ордеру №32 від 20.09.2013р. про сплату ТОВ «Сила закону» 2 600,00 грн., а також Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Бурлаці В.І. - директору ТОВ «Сила закону».

Ознайомившись з поданими документами, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача судових витрати, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 2 600,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки Договір про надання юридичних послуг від 20.09.2013р. № 06-1/54/С3 всупереч вимогам п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» укладався не з адвокатом чи адвокатським об'єднанням, а з товариством з обмеженою відповідальністю; кошти за цим договором позивачем було сплачено за послуги товариства з обмеженою відповідальністю, яке не належить ні до адвокатських бюро, ні до інших адвокатських об'єднань, передбачених ст.ст. 14, 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому вказані витрати не вважаються витратами пов'язаними за послуги адвоката.

При цьому, наявність в директора ТОВ «Сила закону» свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю при вирішенні питання про стягнення судових витрат не має правового значення, так як стороною договору та одержувачем коштів виступає саме товариство, а не Бурлака В.І. Докази того, що послуги надавалися чи кошти отримувалися адвокатом Бурлакою В.І. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бевер Альянс» (79044, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5В; код ЄДРПОУ38456895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-онлайн» (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 16/335; код ЄДРПОУ 35736473) 20 160,00 грн. боргу,

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бевер Альянс» (79044, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5В; код ЄДРПОУ 38456895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-онлайн» (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 16/335; код ЄДРПОУ 35736473) 1 720,50 грн. судового збору та 1 109,19 грн. інших судових витрат.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2013 р.

Суддя Крупник Р.В.