Постанова

від 12.12.2013 по справі 801/10409/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 р. (10:40) Справа №801/10409/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим

про стягнення 3560,97 грн.

Сторони явку представників не забезпечили.

Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (далі-позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим (далі-відповідач) про стягнення 3560,97 грн. заборгованості за період з 01.07.2013р. по 30.09.2013р. по відшкодуванню витрат на виплату пенсій 11 особам, а саме: ОСОБА_1 в розмірі 450,00 грн.; ОСОБА_9 в розмірі 279,69 грн.; ОСОБА_2 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_3 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_10 в розмірі 161,04грн.; ОСОБА_11 в розмірі 215,91грн.; ОСОБА_4 в розмірі 319,17 грн.; ОСОБА_5 в розмірі 386,25грн.; ОСОБА_6 в розмірі 279,69грн.; ОСОБА_7 в розмірі 279,72 грн.; ОСОБА_8 в розмірі 275,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в повному обсязі відшкодовувати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Однак, всупереч вимогам закону, відповідачем не відшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій у загальній сумі 3560,97 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання, що відбулося 12.12.2013р., не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, надіслав заяву про розгляд справи у відсутність представника та письмові заперечення на позов, у яких повідомив суду, що на думку відповідача витрати позивача на виплату пенсій вищенаведеним пенсіонерам не підлягають відшкодуванню тому, що ці пенсіонери отримали травми за межами України. Крім того, відповідач вважає, що відсутні підстави включати до актів звірки осіб, справи яких не здані підприємствами.

Суд керуючись ст. 128 КАС України вважає, що перешкод для розгляду та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів немає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період липень 2013р. - вересень 2013р. (а.с. 4,6,8).

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками позивача та відповідача, було складено список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та не прийнятих до взаємозаліку за період липень 2013р. - вересень 2013р. (а.с.5,7,9).

Розбіжності в розмірі 3560,97 грн., до якої входить основний розмір пенсій, щомісячна цільова грошова допомога та витрати на доставку пенсій та цільової допомоги, виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсій ОСОБА_1 в розмірі 450,00 грн.; ОСОБА_9 в розмірі 279,69 грн.; ОСОБА_2 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_3 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_10 в розмірі 161,04грн.; ОСОБА_11 в розмірі 215,91грн.; ОСОБА_4 в розмірі 319,17 грн.; ОСОБА_5 в розмірі 386,25грн.; ОСОБА_6 в розмірі 279,69грн.; ОСОБА_7 в розмірі 279,72 грн.; ОСОБА_8 в розмірі 275,46 грн.

Згідно зі статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР одним із видів соціальних послуг і матеріального забезпечення, які надаються за таким страхуванням, є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає, зокрема, пенсію по інвалідності, яка настала з таких причин.

Частиною четвертою статті 26 вказаного законодавчого акту встановлено, що в разі, коли після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася така особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного щодо відшкодування понесених ним витрат.

У пункті 2 статті 7 "Прикінцеві положення" Закону України від 22 лютого 2001 року №2272-ІІІ "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сплачує страхові виплати і надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не були передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати і соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" також передбачено: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований; при цьому зазначений страховик має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Дія зазначеного закону поширюється на осіб, які працювали на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

У пункті "а" статті 27 закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону № 1105-ХІУ Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій).

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в місті Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Відповідно до п.4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним та не має норм посилання чи розширених норм.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку із інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з Відділеннями Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у районах та у містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі і Управлінням Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду України та Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом відповідних витрат.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі такої виплати органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Тому доводи відповідача щодо відмови відшкодовувати витрати на виплату основного розміру пенсії, щомісячної цільової допомоги, витрати на виплату та доставку пенсій, особам, які отримали трудове каліцтво на території колишнього СРСР є необґрунтованими.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпіли, про яких йдеться у позові, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від своїх роботодавців, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок її страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій є обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003р. № 5-4/4, є необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до вимог вищенаведеного Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів відшкодування на користь позивача витрат на виплату і доставку пенсій в розмірі 3560,97 грн., а саме: ОСОБА_1 в розмірі 450,00 грн.; ОСОБА_9 в розмірі 279,69 грн.; ОСОБА_2 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_3 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_10 в розмірі 161,04грн.; ОСОБА_11 в розмірі 215,91грн.; ОСОБА_4 в розмірі 319,17 грн.; ОСОБА_5 в розмірі 386,25грн.; ОСОБА_6 в розмірі 279,69грн.; ОСОБА_7 в розмірі 279,72 грн.; ОСОБА_8 в розмірі 275,46 грн.

За таких умов, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 12.12.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 17.12.2013р.

Керуючись ст.ст. 94,160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Інтернаціональна, 48, р/р 37170040200105, МФО 824026, ЄДРПОУ 25872043) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 3560,97 грн. (три тисячі п'ятсот шістдесят гривен дев'яносто сім копійок), а саме: ОСОБА_1 в розмірі 450,00 грн.; ОСОБА_9 в розмірі 279,69 грн.; ОСОБА_2 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_3 в розмірі 457,02 грн.; ОСОБА_10 в розмірі 161,04грн.; ОСОБА_11 в розмірі 215,91грн.; ОСОБА_4 в розмірі 319,17 грн.; ОСОБА_5 в розмірі 386,25грн.; ОСОБА_6 в розмірі 279,69грн.; ОСОБА_7 в розмірі 279,72 грн.; ОСОБА_8 в розмірі 275,46 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.