Постанова

від 11.12.2013 по справі 808/7889/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року ( 15 год. 25 хв.)Справа № 808/7889/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

за участю секретаря судового засідання Я.М. Муха

за участю представників сторін :

від позивача Швець Д.І.

від відповідача Морозова Я.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «МЕТАЛМЕБ»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002122212 від 02.09.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватне підприємство «МЕТАЛМЕБ» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002122212 від 02.09.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002122212 від 02.09.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях. Вважає прийняте податкове повідомлення - рішення правомірним. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 16.04.2013 року по 23.04.2013 року ДПІ у Ленінському районі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Геліос - Д» (код ЄДРПОУ 35448264), ТОВ «АМБ Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256), ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за період 01.01.2011р. по 31.12.2012р.

За підсумками перевірки було складено акт № 86/22-1421/30201976 від 24.04.2013р. та прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 травня 2013 року №0001042212, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 14112,5 грн. в тому числі: за основним платежем 11290,00 грн., за штрафними санкціями - 2822,5 грн.

Позивач не погодився з актом перевірки та направив до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відповідні заперечення. Листом від 22.05.2013 №6343/10/22-12 податкова інспекція проінформувала про те, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки залишаються без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням та Актом перевірки позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міністерства доходів і зборів в Запорізькій області. Листом №1468/10/08-01-10-01-20 від 09.08.2013 скаржника повідомлено про результати розгляду скарги. Податкове повідомлення рішення від 27 травня 2013 року №0001042212 скасоване частково в частині 1973,25 гривень надмірно нарахованих штрафних санкцій та залишене без змін.

За наслідками розгляду скарги Головним управлінням Міністерства доходів і зборів в Запорізькій області ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 02.09.2013року винесло податкове повідомлення рішення №0002122212, згідно з яким на підставі акта №1468/10/08-01-10-01-20 від 09.08.2013року підприємству визначено грошове зобов'язання в сумі 12139,25 гривень, в тому числі за основним платежем - 11290 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 849,25 гривень

Не погоджуючись з вказаним повідомленням - рішенням позивачем була направлена скарга до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 19.09.2013року №11410/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарг відповідно до п.56.10,56.17,56.18 статті 56 ПК України Міністерство доходів і зборів України залишило податкове повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 27.05.2013року №0001042212 з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду первинних скарг в силі, а скаргу без задоволення. Таким чином, Міністерство доходів і зборів залишило в силі також ППР від 02.09.2013 №0002.122212, як таке, яке винесене за результатом розгляду первинних скарг.

Розглянувши вищезазначене податкове повідомлення - рішення з урахуванням його часткового скасування та висновки Акта перевірки, суд не погоджується зі збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 12139,25 грн. в тому числі: за основним платежем 11290,00 грн., за штрафними санкціями - 849,25 грн. (з урахуванням розгляду скарги Головним управлінням Міністерства доходів і зборів в Запорізькій області) та вважає, що висновки викладені в акті перевірки щодо порушенням норм Податкового кодексу України є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та нормам чинного законодавства, з наступних підстав.

Судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ПП «Геліос - Д», ТОВ «АМБ Інвест» та TOB «ШОКОВІТА».

Доводи відповідача, щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум витрат, сформованих від його контрагентів, а саме: ПП «Геліос - Д», ТОВ «АМБ Інвест» та TOB «ШОКОВІТА», ґрунтуються на тому, що Відповідач при проведенні перевірки Позивача, керувався висновками Актів перевірки іншого податкового органу - ДПІ у Бабушкінському та Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, зокрема висновками:

Акта перевірки від 21.12.2012р. №7206/229/33421689 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Шоковіта» (код за ЄДРПОУ 33421689) під час здійснення господарських відносин з БПП«СУРА» (код ЄДРПОУ 30668399), за період вересень 2011р., ТОВ "КОМПАНІЯ "ХІМАГРОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 37237904) за період листопад 2011р., згідно якого встановлено порушення ТОВ «Шоковіта» ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями»

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011-2012 році.

Акта перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 05.03.2011р. за №1135/23-3/36728505 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АМБ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34563256) з питань взаємовідносин з ТОВ „Гермес ЛТД" (код ЄДРПОУ 36728505) за грудень 2010р., січень 2011р», згідно якого встановлено, що ТОВ «АМБ-Інвест» за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року вчинено правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, які порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Тобто підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту не являється можливим.

Акта перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 07.02.2012р. №543/23-3/35448064 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ТЕЛІОС-Д" (код ЄДРПОУ 35448064) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року, згідно якого встановлено вчинення даним підприємством з контрагентами правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ПП „Геліос-Д» за січень, лютий, березень, квітень 2011 року.

На підставі цього перевіряючи не враховують наявні у позивача документи на підтвердження витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з цими контрагентами.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Геліос-Д" судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець) та ПП "Геліос-Д" (код ЄДРПОУ 35448264) (продавець) 05.01.2011 укладено Договір №050111-3, відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити на підставі цього договору товар у кількості та за ціною відповідно до виставлених рахунків.

На підставі Договору №050111-3 від 05.01.2011 ПП "Геліос-Д" надавало ПП "МЕТАЛМЕБ" транспортні послуги, послуги зі зборки картотек, а також поставляло товар, що підтверджується наступними документами: податковими накладними, рахунками - фактурами, актами здачі - прийняття робіт, видатковими накладними та заявками на доставку вантажу перевізником, що містяться в матеріалах справи.

На підставі виставлених рахунків-фактур позивачем здійснена оплата за придбані товари та послуги безготівковим розрахунком, що підтверджується долученими до справи копіями реєстрів надісланих документів системи клієнт-банк позивачем. Заборгованість у розрахунках між контрагентами відсутня.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «АМБ Інвест» судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ «АМБ Інвест» був укладений договір №050111-2 від 05.01.2011. Відповідно до умов вказаного договору позивач є замовником, а ТОВ "АМБ Інвест" виконавцем. Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги): встановлення металевих протиударних вхідних дверей, сейфів, зборку металевих меблів, в строк з 05.01.2011 до 31.12.2011. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду згідно виписаних рахунків-фактур, підписаних заявок, безготівкою за домовленістю.

На виконання Договору від 05.01.2011 №050111-2 ТОВ "АМБ Інвест" виконало на користь позивача роботи, що підтверджується наступними документами: податковими накладними, заявками, рахунками - фактурами, актами здачі - приймання робіт (надання послуг), що містяться в матеріалах справи.

На підставі виставлених рахунків-фактур позивачем здійснена оплата за придбані послуги безготівковим розрахунком, що підтверджується долученими до справи копіями реєстрів надісланих документів системи клієнт-банк позивачем. Заборгованість у розрахунках між контрагентами відсутня.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Шоковіта» судом встановлено наступне.

В матеріалах адміністративної справи наявний Договір від 01.08.2012 №010812-01, відповідно до якого ТОВ "Шоковіта" продавець продає, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити на підставі цього договору товар у кількості та за ціною відповідно до виставлених рахунків.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ "Шоковіта" (виконавець) 01.08.2012 укладено Договір про надання послуг №08-1, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги): встановлення металевих протиударних вхідних дверей, сейфів, зборку металевих меблів. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду згідно виписаних рахунків-фактур, підписаних заявок, без готівкою за домовленістю.

На виконання вищевказаних договорів ТОВ "Шоковіта" поставляло на користь позивача товар, виконувало роботи, що підтверджується наступними документами: податковими та видатковими накладними, рахунками - фактурами, актами здачі - приймання робіт (надання послуг), що містяться в матеріалах справи.

На підставі виставлених рахунків-фактур позивачем здійснена оплата за придбані и та послуги безготівковим розрахунком, що підтверджується долученими до справи копіями реєстрів надісланих документів системи клієнт-банк позивача. Заборгованість у розрахунках між контрагентами відсутня.

Представник позивача в адміністративному позові зазначив, що всі ці документи надані позивачем до перевірки, та відображені в Акті перевірки №632/22-12/33527814, що підтверджується вказаним актом перевірки, копія якого міститься у матеріалах адміністративної справи.

Відповідачем не доведено та не надано до суду жодного доказу того, що безпосередні контрагенти позивача ПП "Геліос-Д", ТОВ "АМБ Інвест", ТОВ "Шоковіта", які видали податкові накладні, на момент вчинення відповідних господарських операцій не були зареєстровані як: суб'єкти підприємницької діяльності; як платники податку на додану вартість.

Відповідачем до суду в обґрунтування викладеного в Акті перевірки від №632/22-12/33527814 від 29.04.2013 не надано документів, які підтверджували б неможливість здійснення поставок товарів та послуг від ПП "Геліос-Д", ТОВ "АМБ Інвест", ТОВ "Шоковіта" на користь ПП "МЕТАЛМЕБ".

Відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нікчемності правочинів між ПП "Геліос-Д", ТОВ "АМБ Інвест", ТОВ "Шоковіта". Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Отже, відповідачем не надано доказів неможливості здійснення реальності операцій між позивачем та його прямими контрагентами - ПП "Геліос-Д", ТОВ "АМБ Інвест", ТОВ "Шоковіта".

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, доказів на підтвердження своїх висновків відповідач не надає, крім акту перевірки контрагента позивача.

Відповідно, суд вважає, що позивачем дотримані законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість та законність висновків викладених в акті перевірки на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Щодо невідповідності висновків в акті перевірки дійсності, про які зазначає позивач суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскаржуваний позивачем акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, зокрема, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що висновки, в акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, тобто правових наслідків для позивача сам по собі акт перевірки не несе, таким чином у задоволенні цих вимог позивача слід відмовити.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0002122212 від 02.09.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «МЕТАЛМЕБ» судовий збір у розмірі 121 грн.39 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 20.12.2013

Суддя О.В. Конишева