Рішення

від 11.12.2013 по справі 753/6589/13-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6589/13-ц

провадження № 2/753/4227/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:Басалаєвої А.В. при секретарі:Деак Ю.В., Невкритому В.Ю. за участю представників позивача: представника відповідача 1:Дорошенко Т.А., Петренко Л.В. ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант" до ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_8 з позовом про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 6 вересня 2011 року на нерегульованому перехресті пров.Руднєва-пров.Волго-Донський сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Кіа Сол, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 та ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ «Адамант».

Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва винною вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП визнано ОСОБА_8 та закрито провадження у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтю 38 КУпАП.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову. Вказав на наявність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся з клопотанням до суду про залучення до участі у справі співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Лафорт».

Вимоги до ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» позивач не заявляв. Просив стягнути з ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 38 317,61 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін та їх представників суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

6 вересня 2012 року на нерегульованому перехресті пров.Руднєва - пров.Волго-Донський сталась дорожньо-транспортна пригода за участю за участю автомобілів Кіа Сол, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 та ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ «Адамант».

Згідно постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 10 вересня 2012 року Дарницького РУ ГУМВС України в м.Києві, автомобіль КІА СОЛ, номерний знак НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП був під керуванням водія ОСОБА_8, яка перебуваючи за кермом проявила власну неуважність та необережність, а саме рухаючись по другорядній дорозі не надала перевагу у русі автомобілю ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням працівника ТОВ «Адамант» ОСОБА_9, який рухався до головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення (а.с.8).

Відповідно до вказаної постанови Дарницького РУ ГУМВС України в м.Києві та довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9068794 від 14 вересня 2012 року, зазначена ДТП сталась у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_8 вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, незалежно від подальшого їх напрямку руху (а.с.9).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8, відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва було закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_8 належний ТОВ «АДАМАНТ» автомобіль отримав численні ушкодження. Висновком № 0040 автотоварознавчого дослідження, встановлено, що реальний збиток складає 38 317,61 грн. (а.с.12-37).

Позивач вказує, що відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на добровільне відшкодування завданої ТОВ «Адамант» майнової шкоди, в т.ч. передбачених статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Враховуючи, що відповідальність ОСОБА_8 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» за полісом АВ № 3021923 позивач 24 вересня 2012 року звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» з заявою про виплату страхового відшкодування. У зв'язку з ігноруванням вимоги про виплату страхового відшкодування позивачем було надіслано страховій компанії претензію (а.с.38-40). Дій щодо виплати страхового відшкодування страховою компанією вчинено не було.

Позивач також звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зі скаргою про порушення ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» вимог законодавства про страхування від 28 лютого 2013 року № 46, а також до Моторного (транспортного) страхового бюро України зі скаргою про порушення законодавства про страхування (а.с.41, 42).

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною першою статті 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується зокрема залежно від виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. Судом першої інстанції з'ясовується виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку тощо, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Представник відповідача заперечуючи проти позову зазначив, що ОСОБА_8 було повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду.

Проте, 18 вересня 2011 року набрали чинності зміни до статті 33 Закону щодо письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) водієм транспортного засобу, причетним до такої пригоди.

В судовому засіданні було двічі оголошено перерву для можливості надання представником відповідача копії письмової заяви ОСОБА_8 встановленого МТСБУ зразка про настання дорожньо-транспортної пригоди, поданої до страхової компанії невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів.

Статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частинами першою та другою статті 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (статті 58, 59 ЦПК України).

Відповідачем або її представником не надано суду належних та допустимих доказів виконання ОСОБА_8 вимог статті 33 Закону, а за таких обставин з урахуванням вимог положень пункту 16 постанови Пленуму шкода має бути відшкодована її завдавачем.

Проте суд не погоджується із розміром шкоди, яку позивач просить йому відшкодувати.

Так, за змістом статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до висновку № 0040 автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 36 370,62 грн.

Таким чином з ОСОБА_8 підлягає стягненню 36 370,62 грн.

Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню суд прийшов до висновку до стягнення з ОСОБА_8 на користь позивача 363,71 грн. судових витрат.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» та керуючись статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 1166, 1188 Цивільного кодексу України, статтями 57-60, 88, 212 -218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант", код ЄДРПОУ 31413242 грошову суму в розмірі 36370,62 грн. (тридцять шість тисяч триста сімдесят грн., 62 коп.) та судовий збір в розмірі 363,71 грн. (триста шістдесят три грн., 71 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не брали участь у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.В.БАСАЛАЄВА