Ухвала

від 03.03.2009 по справі а40/179-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа

№А40/179-07                                 Головуючий

суддя у 1-ій

Категорія

стат. обліку -2.19                                 інстанції -

Садиліна О.Є.       

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            03 березня 2009 року                         м. Дніпропетровськ

    Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

судді     -  Проценко О.А. (доповідач),

суддів             - 

Туркіної Л.П., Коршуна А.О.,

при

секретарі         -  Красота А.О.,

за

участю представників сторін:

позивача         - ОСОБА_1. (довіреність №102/07-47 від

08.01.2009 року),

відповідача         - ОСОБА_2. (довіреність №1/3 від

08.01.2009 року),

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області

на

постанову  господарського суду Дніпропетровської області

від 25.09.2007 року у   справі №А40/179-07  

за

позовом  Управління Пенсійного фонду України в м.

Синельникове Дніпропетровської області

до 

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.

Синельникове Дніпропетровської області

про 

зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

    В липні 2007 року Управління

Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області  звернулося до суду з позовом про зобов'язання

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Синельникове

Дніпропетровської області включити до актів щомісячної звірки суми пенсій, виплачених

ОСОБА_3 за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року в сумі 129,86грн, та

ОСОБА_4 за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року в сумі 138,84грн.

Позивач посилався на норми Законів України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про

пенсійне забезпечення» та «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності

внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та

пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного

випадку на виробництві або професійного захворювання». Позивач вважає

незаконною відмову відповідача   включити

до акту звірки і прийняти до заліку суми пенсій, виплачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4

за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року, які згідно з актами про

нещасний випадок отримали каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Розглянувши адміністративний позов, господарський суд

Дніпропетровської області постановою від 25.09.2007 року задовольнив позов та

зобов'язав Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.

Синельникове Дніпропетровської області 

включити до актів щомісячної звірки суми пенсій по інвалідності внаслідок

нещасного випадку на виробництві, виплачених гр. ОСОБА_3. та гр. ОСОБА_4. за

період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року в загальній сумі 268,70грн.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції,

відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського

суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 року скасувати та прийняти нове

рішення, яким відмовити в задоволені позову. В обґрунтування апеляційних вимог

відповідач зазначає, що судом невірно застосовано норми матеріального права,

зокрема положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності» та Закону України «Про страхові тарифи на

загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві

та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». При цьому

апелянт зазначив, що Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності» діє в межах України і регламентує

страхування застрахованих в Україні осіб з дати набрання чинності зазначеного

Закону. Вищевказані пенсіонери: ОСОБА_3. та ОСОБА_4., відносно виплат яким

виник спір, постраждали на виробництві за часів існування СРСР. Відповідно,

вони не були застраховані, тому що справи не були передані Фонду. Оскільки

зазначені особи отримали ушкодження здоров'я за часів існування СРСР, тобто за

межами України, спірне питання повинно бути врегульованим міжнародним

законодавством. Так, між державами-учасниками СНД підписано угоди, які

стосуються предмету спору, зокрема: Угода про гарантії прав громадян

держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. Крім

того, посилаючись на «Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою

пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який

помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного

захворювання», затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України та Фонду

соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних

захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4, апелянт вказує, що цей нормативний

акт не встановлює права та обов'язки по взаєморозрахункам, а встановлює

процедуру погодження тих виплачених позивачем сум, котрі будуть використані

Фондами позивача та відповідача при взаєморозрахунках. При цьому апелянт

зазначає, що порядок не приписує відповідачу погоджувати те, з чим він не

згоден.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, зазначає, що

рішення суду є таким, що відповідає законодавству, просить апеляційну скаргу

залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду

в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать 

матеріали справи, на обліку у позивача знаходяться пенсійні справи

ОСОБА_3 і ОСОБА_4, яким Пенсійним фондом виплачуються пенсії по інвалідності

внаслідок нещасного випадку на виробництві. За період з 01.06.2007 року по

30.06.2007 року зазначеним особам виплачено пенсію  в загальній сумі 268,70грн. З матеріалів

справи вбачається, що травми, внаслідок яких встановлена інвалідність

зазначеним особам, були отримані ними за часів існування СРСР.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють

спірні правовідносини показав, що особи, право яких на отримання відшкодування

шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР про відшкодування шкоди,

завданої працівникам внаслідок травмування на виробництві, мають право на

забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.

Так, згідно з пп. «г» і «д» п.1 ст.21 Закону України

«Про  загальнообов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.2001р.,

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому

законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду,

заподіяну працівниками внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його

смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по

інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного

захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок

нещасного випадку на виробництві.

За приписами п.2 ст.7 Закону України «Про страхові

тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує

страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які

потерпіли на виробництві до 01.04.2001р., з того часу, коли відповідні

підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від

нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх

сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право

встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду

соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні

виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та

Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому

страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних

випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фонду соціального

страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються  відповідні розрахунки .

    16.05.2003р. Міністерством юстиції

України зареєстрована Постанова правління Пенсійного фонду України та правління

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України від 04.03.03р. №5-4/4, якою затверджено

«Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат,

пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою

годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання».

    Пунктом 2 вказаного Порядку

встановлено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних

пенсій. Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця

проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових

справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають

загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця

наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного

фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Відповідно до п.6

Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції

Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про

відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному

фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа

місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. За

правилами п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25

числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному

фонду.

Матеріали справи свідчать, що відповідач відмовився

включати до актів щомісячної звірки на відшкодування витрати, пов'язані  з виплатою пенсій з 01.06.2007р. по

30.06.2007р. в сумі 268,70грн. громадянам ОСОБА_3. та ОСОБА_4., які отримали

каліцтво за часів СРСР.

    З урахуванням посилання відповідача

на міжнародні угоди держав-учасників СНД щодо питань пенсійного забезпечення

осіб, які отримали каліцтво за часів СРСР, слід зазначити наступне:

    Угоди про взаємне визнання прав на

відшкодування  шкоди, заподіяної

працівникам каліцтвом, професійним захворювання або іншим  ушкодженням здоров'я, які пов'язані  з виконанням ними трудових обов'язків, яка

набула чинності для України 06.10.1995р., не може поширюватись на випадок, про

який йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди

працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника

під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Жодне

законодавство з країн-учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло

поширитись на вказаних громадян, оскільки останні отримали каліцтво в період

дії законодавства СРСР.

    Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку

на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності» особи, право яких  на

отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством

СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на

виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними

трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного

випадку відповідного до вищевказаного Закону.

За приписами ст.5 Угоди про гарантії прав громадян

держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного

забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного

забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством

держав-учасниць Угоди. Відповідно до ст.3 Угоди про гарантії прав громадян

держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного

забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням

пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Тобто витрати Пенсійного фону України з виплати пенсій по інвалідності

внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку

на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво яких

заподіяно на підприємствах, розташованих та території країн Співдружності

Незалежних Держав, повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

З урахуванням вимог Порядку від 04.03.2003р. №5-4/4,

який передбачає послідовність процедури, спрямованої на відшкодування, колегія

суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії

відповідача, пов'язані з відмовою включення до акту щомісячної звірки на

відшкодування витрат по виплаті пенсій громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4., не

відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин апеляційна скарга не містить доводів,

які б спростували висновки суду першої інстанції. Суд правильно встановив

обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і

процесуального права. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову

суду - без змін.

Керуючись статями 195, 196, п.1ч.1 ст.198, ст.ст. 200,

205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в м. Синельникове Дніпропетровської області на постанову

господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 року у   справі №А40/179-07  залишити 

без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області

від 25.09.2007 року у   справі №А40/179-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС

України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС

України.

Головуючий суддя:                             О.А. Проценко

Судді:                                     А.О.

Коршун

                                      Л.П.

Туркіна