Ухвала

від 04.12.2013 по справі 3/161

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 3/161 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 22.07.2013р. по справі № 3/161

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24.07.2007 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" - звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив визнати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 30.11.2006 року №0000502305/0/96 не чинним.

Ухвалою Господарського суду Полтавської областi від 15.01.2008 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення по справі №3/114.

Ухвалою Господарського суду Полтавської областi від 14.07.2011 року поновлено провадження у справі.

26.07.2011 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 30.11.2006 року №0000502305/0/96, №0000502305/1/25 від 08.02.2007 року, №0000502305/3/111 від 06.07.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської областi від 22.11.2011 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення по справі №3/114.

Ухвалою Господарського суду Полтавської областi від 15.04.2013 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської областi від 11.07.2013 року замінено відповідача на правонаступника - Кременчуцькуї об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Постановою Господарського суду Полтавської областi від 22.07.2013 року позов задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.11.2006р. №0000502305/0/96, за яким товариству з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 106 173,00 грн., в т.ч. за жовтень 2004 року - 13 950 грн., за квітень 2005 року - 1 927,00 грн., за листопад 2005року - 49 464, 00 грн., за грудень 2005 року - 40 832, 00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" (код 30941257) зареєстровано Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 26.05.2000 року, що підтверджується свідоцтвом Серії АОО №129191. (Т.1 а.с. 21)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" (код 30941257) зареєстровано як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ, є платником податку на додану вартість та платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується свідоцтвом №23486749, довідкою від 11.07.2003р., довідкою №4025/10/16-227. (Т.1 а.с. 22, 23, 24, 25)

На підставі направлення, виданого Кременчуцькою ОДПІ від 16.11.2006 року №1657/001657/001657 та згідно наказу від 16.11.2006р. за №1458, в зв'язку з тим, що в ході проведення зустрічних перевірок постачальників ТОВ "Голландські троянди" (код 30941257) встановлено факти, що свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства, у відповідності до п.1 статті 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" та інших обставин, проведена додаткова невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Голландські троянди" по питанню правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за жовтень 2004р., квітень, листопад, грудень 2005р. до довідки перевірки: №83/23-312/20941257 від 19.07.2005р., до акту перевірки від 06.03.2006р. за №92/23-120/30941257, складено акт №633/23-312/30941257 від 21.11.2006 року. (Т.1 а.с. 110-123)

Згідно висновків акту перевірки №633/23-312/30941257 від 21.11.2006 року податковим органом встановлені порушення позивачем пп. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.97р. ( зі змінами і доповненнями), ТОВ "Голандські троянди" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року на суму 13950 грн., за квітень 2005 року на суму 1927 грн., за листопад 2005 року на суму 49464 грн., за грудень 2005 року на суму 40832 грн.

Не погодившись із висновками. викладеними в акті перевірки №633/23-312/30941257 від 21.11.2006 року, позивач подав заперечення до Кременчуцької ОДПІ. (Т. 1 а.с. 155-157)

30.11.2006 року на підставі акту перевірки Кременчуцької ОДПІ №633/23-312/30941257 від 21.11.2006 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.11.2006 року №0000502305/0/96.

Не погодившись із прийнятим Кременчуцькою ОДПІ податковим повідомленням - рішенням від 30.11.2006 року №0000502305/0/96, позивач в порядку адміністративного оскарження подав скарги до Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області, ДПІ у Полтавській області та ДПА України. (Т.1 а.с. 141-144, 145-149, 150-154).

Рішенням Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 07.02.2007 року №3945/10/25-010 податкове повідомлення - рішення від 30.11.2006 року №0000502305/0/96 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення. (Т. 1 а.с. 159-162)

Згідно з рішенням про результати розгляду первинної скарги, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000502305/1/25 від 08.02.2007 року, яким продовжено граничний строк сплати податкового зобов'язання. (Т. 6 а.с. 55)

Згідно з рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА України, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000502305/3/111 від 06.07.2007 року, яким продовжено граничний строк сплати податкового зобов'язання. (Т. 6 а.с. 56)

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача від 30.11.2006 року №0000502305/0/96, №0000502305/1/25 від 08.02.2007 року, №0000502305/3/111 від 06.07.2007 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у Кременчуцької ОДПІ - відповідача не було підстав для прийняття податкового повідомлення - рішення від 30.11.2006р. №0000502305/0/96, за яким товариству з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 106 173,00 грн., в т.ч. за жовтень 2004 року - 13 950 грн., за квітень 2005 року - 1 927,00 грн., за листопад 2005року - 49 464, 00 грн., за грудень 2005 року - 40 832, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для висновку податкового органу про неправомірне визначення позивачем податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування в податковій звітності за жовтень 2004 року на 13 950 грн., стали дослідження "ланцюга" постачання ( ПП "Хортифлора" м. Умань (безпосередній постачальник), ІПН 312751723055, ПДВ - 14 583, 33 грн. ТОВ "Агроснабсервіс" м. Біла Церква, ІПН 222953610279, ПДВ - 14 583, 33 грн. ЗАТ "Унтекс" м. Київ, ІПН 316263826095, ПДВ - 13 950, 00 грн.) гребінки системи опалення, яку позивач придбав у ПП "Хортифлора" м. Умань з отриманням податкової накладної №61 від 02.08.2004р. (сума ПДВ 14 583, 33 грн., тоді як первинний постачальник - ЗАТ "Унтекс" з грудня 2004 року не звітувало і провести зустрічну перевірку не має можливості, в зв'язку з тим, що місцезнаходження підприємства не встановлено, телефони, зазначені в обліковій справі, не відповідають дійсності; матеріали по справі передані до ВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва для вжиття відповідних заходів реагування; підтвердити факт сплати ПДВ до бюджету ЗАТ "Унтекс" не має можливості.

Так, правомірність формування податкового кредиту ТОВ «Голландські троянди» по взаємовідносинам з ПП «Хортифлора» підтверджується податковою накладною від 02.08.2004р. а також видатковою накладною, товарно-транспортною накладною від 29.12.2004р. ( Т. 7 а. с. 131-136).

Факт оплати товару підтверджується банківською випискою про перерахування грошових коштів. (а.с. 137)

Транспортування придбаного у ПП «Хортифлора» товару підтверджується подорожнім листом від 29.12.2004р., свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, договором оренди вантажного автомобіля від 01.08.2004р. № 1, актом № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковим касовим ордером від 10.01.2005р. № 4, свідоцтвом про сплату єдиного податку, свідоцтвом про державну реєстрацію та витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ФО-П ОСОБА_1 (Т. 8 а. с. 14-25).

Подальше використання у господарській діяльності придбаного у ПП «Хортифлора» товару підтверджується актом приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 31.03.2005р. (Т. 7, а. с. 137)

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Реальність виконаних робіт підтверджені податковими накладними та іншими документами.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

На час укладення договору та проведення господарських операцій з ПП "Хортифлора" м. Умань, позивач та його контрагент були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, які були виписані ПП "Хортифлора" м. Умань не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

За умови факту здійснення господарської операції та наявності належним чином оформлених накладних, оскільки відповідно до положень п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентом, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд У країни дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом та підтверджували висновки акту перевірки №633/23-312/30941257 від 21.11.2006 року.

Щодо встановлення податковим органом факту неправомірного завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2005 року на 1 927,00 грн., за листопад 2005року на 49 464, 00 грн., за грудень 2005 року на 40 832, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Податковий орган дійшов висновку, що станом на 20.11.2006р. залишок невідшкодованих сум по податку на додану вартість ТОВ "Голландські троянди" у розрізі періодів 2005 року становить: квітень - 1 927,00 грн., листопад - 49 464, 00 грн., грудень - 40 832, 00 грн., а саме: при переході на спеціальний режим оподаткування сільськогосподарський товаровиробник повинен провести умовний продаж основних фондів та товарно-матеріальних цінностей за їх звичайною ціною, але не нижчою ціни їх придбання, які були включені до загальної декларації) в спосіб: (а) подання уточнюючих розрахунків або (б) надання в десятиденний термін з моменту отримання листа письмового пояснення причин не проведення відповідних коригувань.

Як убачається із матеріалів справи, починаючи з 2006 року ТОВ «Голландські троянди» у зв'язку з виробництвом сільськогосподарських товарів зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується відповідними довідками Кременчуцької ОДПІ, наявними у матеріалах справи (Т. 7, а. с. 105-110).

Відповідно до п. 8-1.1 - 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8- 1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п. 8-1.13 ст. 8-1 цього Закону сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За змістом п. 8-1.14 ст. 8-1 Закону сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування застосовує ставки податку, встановлені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що при реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку позивач не втратив статусу платника податку на додану вартість.

В п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» серед іншого зазначено, що якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Отже, вказана норма містить виключні підстави для проведення умовного продажу основних фондів та товарно-матеріальних цінностей за їх звичайною ціною, а саме: товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом, оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону; товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону: - основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, підстави для проведення умовного продажу основних фондів та товарно-матеріальних цінностей за їх звичайною ціною у перевіряємих періодах були відсутні, а тому вимоги чинного законодавства при формуванні податкового кредиту у квітні, листопаді, грудні 2005 року ТОВ «Голландські троянди» не порушено.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за квітень, листопад, грудень 2005 року. ( Т. 3 -Т. 5)

Крім тогог, Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Голландські троянди» за період з 01.04.2003р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт № 92/23-120/30941257 від 06.03.2006р. (Т. 1 а. с. 29-108).

Згідно вказаного акту перевірки не встановлено заниження (завищення) податку на додану вартість (арк. 34 акту перевірки).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.11.2006р. №0000502305/0/96, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 106 173,00 грн., в т.ч. за жовтень 2004 року - 13 950 грн., за квітень 2005 року - 1 927,00 грн., за листопад 2005року - 49 464, 00 грн., за грудень 2005 року - 40 832, 00 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду Полтавської областi від 22.07.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 22.07.2013р. по справі № 3/161 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.