Вирок

від 23.12.2013 по справі 406/9777/13-к

АЛЧЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.12.2013

Справа № 406/9777/13-к

провадження № 1-кп/406/528/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013р. Алчевський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Карасьової Н.П.

при секретарі Павловій Ю.О.

за участю прокурора Шевцова О.М.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Алчевську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, 21.07.1955р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, раніше не судимого, працюючого майстром виробничого навчання водінню Луганського державного обласного навчально-курсового комбінату, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 - 20, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

03.10.2013р. приблизно о 19-00 обвинувачений ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Горького в м.Алчевську від вул. Свердлова в напрямку вул. Менжинського, в порушення, згідно висновку експерта авто-техніка, вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), який наголошує: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб пропустити пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Обвинувачений, маючи технічну можливістю запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом належного виконання зі свого боку вимог п.18.1 ПДР України, для виконання якого у нього були відсутні фактори технічного характеру, на нерегульованому перехресті вул. Горького з пл. К.Маркса допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1

Відповідно до висновку судово-медичного експерта потерпілому ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому лівої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множених саден обличчя.

Тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому лівої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; множених саден обличчя - до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта авто-техніка, у даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля - обвинуваченого ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки та настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 03.10.2013р. приблизно о 19-00 він керував автомобілем «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Горького в м.Алчевську від вул. Свердлова в напрямку вул. Менжинського. В салоні автомобілю у нього нікого не було. Ніякого вантажу також не було. Автомобіль був в справному технічному стані. В той час йшов дощ і проїзна частина була мокра. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований на перехресті вул. Горького з пл. ОСОБА_3, побачив, що по переходу зліва направо відносно руху його автомобілю йде група пішоходів, він знизив швидкість. Коли група пішоходів пройшла, він відпустив педаль гальма, не натискаючи при цьому на педаль газу. В той час на зупинці громадського транспорту стояв автобус, який проводив висадку та посадку пасажирів. Початок пішохідного переходу він не бачив із-за автобусу, а кінець пішохідного переходу він бачив. Він проїхав мимо автобусу, на якому був включений ближній світ фар. На якийсь момент світ фар автобусу його осліпив. Коли він проїздив пішохідний перехід, то пізно побачив потерпілого, він прийняв усі міри для зупинці свого автомобілю, але уникнути наїзду не вдалось. Він визвав швидку, яка повезла потерпіла в лікарню. Щиро кається та просить суворо не наказувати. Позов потерпілого про стягнення моральної шкоди визнає.

Окрім повного визнання вини ОСОБА_2, його вина підтверджується іншими доказами, що були досліджені у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 03.10.2013р. приблизно о 19-00 він на маршрутному таксі доїхав до зупинки громадського транспорту пл. К.Маркса в м.Алчевську та направився на нерегульований пішохідний перехід на перехресті вул. Горького з пл. ОСОБА_3. Він став переходити пішохідний перехід. Назустріч двигався автомобіль. Побачивши, що автомобіль не збирається зупинятись, він побіг, але не зміг уникнути наїзду на нього автомобілю. В результаті ДТП йому були завдані тілесні ушкодження, з приводу яких він знаходився на лікування на стаціонарі з 03.10 по 08.11.2013р., зараз він проходить амбулаторне лікування. Під час досудового розслідування обвинувачений сплатив йому 20 000,00грн. в рахунок завданої матеріальної шкоди. Він заявляє позов на стягнення моральної шкоди, яку він оцінює в 15 000,00грн. Моральні страждання полягають в тому, що він іспитує тривалі фізичні страждання, у зв’язку з чим не може жити повноцінним життям, кожного разу відчуває біль, не може самостійно ходити.

Згідно висновку експерта авто-техніка на а.мат.кр.пр.48-51, обвинувачений ОСОБА_2 порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху України: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб пропустити пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека». Обвинувачений, маючи технічну можливістю запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом належного виконання зі свого боку вимог п.18.1 ПДР України, для виконання якого у нього були відсутні фактори технічного характеру, на нерегульованому перехресті вул. Горького з пл. К.Маркса допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля - обвинуваченого ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки та настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта (а.мат.кр.пр.57-58) потерпілому ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому лівої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множених саден обличчя.

Тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому лівої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; множених саден обличчя - до легких тілесних ушкоджень.

Автомобіль «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1, був визнаний речовим доказом по справі та переданий на зберігання обвинуваченому під розписку (а.мат.кр.пр.21, 28).

На підставі викладеного суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд на підставі ст.65 КК України враховує ступень тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які впливають на його покарання.

Згідно ст.66 КК України до обставин, які пом’якшають покарання, суд відносить: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини, відшкодування матеріальної шкоди в сумі 20 000,00грн.

Відповідно до ст.67 КК України суд не знаходить обставин, що обтяжують покарання, а тому вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо із застосуванням до покарання вимог ст.ст.75, 76 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

При цьому суд враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.мат.кр.пр.63-64), позитивно характеризується за місцем роботи та проживання (а.мат.кр.пр.73, 74), на обліку у наркологічному диспансері не перебуває (а.мат.кр.пр.68). Крім того, суд враховує думку потерпілого, який на суровій мірі покарання не наполягає, а також клопотання Алчевського філіалу Луганського державного обласного навчально-курсового комбінату, в якому колектив філіалу просить не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами, оскільки робота водія є єдиним джерелом його доходу.

Цивільні позови КЗ «АЦМЛ» про стягнення витрат на лікування потерпілого в лікарні в сумі 4 734,95грн. та потерпілого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 15 000,00грн. підлягають задоволенню. Позов КЗ «АЦМЛ» підтверджений довідкою про витрати на лікування потерпілого в лікарні на а.мат.кр.пр.53.

Суд вважає, що потерпілому були спричинені моральні стражданні, які полягають в тому, що ОСОБА_1 іспитує тривалі фізичні страждання, у зв’язку з чим не може жити повноцінним життям, кожного разу відчуває біль, не може самостійно ходити.

Речовий доказ: автомобіль «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1, який був переданий на зберігання обвинуваченому під розписку (а.мат.кр.пр.21, 28), слід залишити у нього.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 882,00грн. (а.мат.кр.пр.47) необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.п.2, 3, 4 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік, зобов’язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця роботи та проживання, періодично з'являтися для реєстрації в інспекцію.

Речовий доказ: автомобіль «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1, який був переданий на зберігання обвинуваченому під розписку (а.мат.кр.пр.21, 28), залишити у нього.

Цивільні позови Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» та потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь:

- Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» (р/р № 35411003003636, УДКСУ у м.Алчевську, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 02006969) витрати за лікування потерпілого в сумі 4 734,95грн. (чотири тисячі сімсот тридцять чотири грн. 95коп.);

- потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15 000,00грн. (п’ятнадцять тисяч);

- держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 882,00грн. (вісімсот вісімдесят дві).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Суддя Карасьова Н.П.