Вирок

від 26.09.2013 по справі 461/7078/13-к

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7078/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2013 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.

при секретарі Чорненькій К.М.

з участю прокурора Телепка В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого у м. Львові на вул. Виговського,72/80, раніше не судженого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

обвинувачений ОСОБА_1 11.06.2011 року маючи умисел на виготовлення завідомо підробленого документа. а саме довідки про свої доходи, надав ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду невстановленій слідством особі, яка на основі наданих ним даних склала завідомо неправдивий документ, а саме довідку про доходи №48 від 11.06.2011 року, нібито видану ПП «Домолюкс Плюс» в яку внесено неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 працює на посаді водія - експедитора зазначеного підприємства і в період з грудня 2011 року по травень 2012 року отримав заробітну плату на загальну суму 25760,00 грн. у той час, як він насправді ніколи на вказаному підприємстві не працював та заробітної плати не отримував.

Крім того, ОСОБА_1 12.06.2012 року, перебуваючи у приміщенні банку «ОТП Банк», яке розташоване у м. Львові на вул. Ів.Франка, 20 подав працівнику банку «ОТП Банк» завідомо підроблену довідку ПП «Домолюкс Плюс» №48 від 11.06.2011 року, про місце його праці та розмір заробітної плати, достовірно знаючи, що вказані дані є визначальними при прийнятті рішення про надання чи відмову в наданні банком кредиту, та на підставі якої того ж дня між ним та банком було укладено кредитний договір №1002114303 на суму 25760,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю показавши, 11.06.2011 року зайшов до відділення банку «ОТП Банк» на вул.І.Франка, 20 у м. Львові, де мав намір отримати кредит. Підійшов до невідомої йому особи, запитав який перелік документів необхідно подати для отримання кредиту. Проте, не мав довідки про доходи, оскільки не працює, на що невідомий йому чоловік сказав, що зробить йому довідку про доходи, та щоб він прийшов наступного дня. 12.06.2012 року підійшовши до відділення банку «ОТП Банк» на вул.І.Франка, 20 у м. Львові при вході зустрів невідомого йому чоловіка з яким зустрічався 11.06.2012 року, який передав йому довідку про доходи №48 від 11.06.2012 року виданої ПП «Домолюкс Плюс» (ЄДРПОУ 35775010), на його прізвище, згідно з якою він працює на даному підприємстві на посаді водія - експедитора в період часу з грудня 2011 року по травень 2012 року, отримуючи дохід на загальну суму 25100,00 грн. В подальшому пред’явив довідку представнику банку «ОТП Банк» з метою отримання кредиту на суму 25760,00 грн.

Суд вважає, що факт скоєння злочинів та винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинних дій, крім повного визнання своєї винуватості самим обвинуваченим, стверджується матеріалами справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України, оскільки надав невстановленій слідством особі засоби з метою сприяння йому у виготовленні завідомо неправдивої довідки про доходи, вчинивши пособництво у підробленні офіційного документа, який видається підприємством.

Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.4 ст.358 КК України оскільки він вчинив використання завідомо підробленого документа.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.04.2013 року між старшим прокурором прокуратури Личаківського району м. Львова ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і зобов’язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_1 за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмір 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та призначення остаточного покарання на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого у вигляді штрафу у розмірі 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 595,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.

Частиною 4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, що на підставі ст.12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості. Свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав беззастережно.

При цьому судом з’ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком і повністю розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання); підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

Таким чином суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає до затвердження оскільки обвинувачений раніше не суджений, позитивно характеризуються за місцем проживання, повністю визнав свою винуватість у вчиненому правопорушенні, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, не заперечує проти закриття кримінальної справи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, враховуючи особи обвинуваченого, який вчинив злочин вперше, щиро розкаявся, позитивно характеризуються за місцем проживання, суд приходить до висновку що угоду про визнання винуватості, укладену 22.04.2013 року між обвинуваченими ОСОБА_1 та прокурором, слід затвердити, і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання із застосуванням ст. ст.70 КК України, у виді 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22.04.2013 року між обвинуваченим у кримінальному провадженні №12013150040000818 ОСОБА_1 та старшим прокурором прокуратури Личаківського району м. Львова ОСОБА_2, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнає обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні; визначити узгоджене покарання ОСОБА_1 за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян штрафу - 595,00 грн., за ч.4 ст.358 КК України - 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян штрафу - 510.00 грн.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 595,00 грн.

З підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК України, вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Р.Юрків.