Справа № 443/1585/13-ц
Провадження № 2/443/651/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2013 року . Жидачівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої -судді Галій О.Й.
при секретарі Процаку А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія- УкрфінансВ» , ДП "Укрфінанс -Південь" Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія- УкрфінансВ» про захист прав споживача
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позом про стягнення з відповідачів: ТОВ "Компанія- Укрфінанс" 3950,02 грн, ДП "Укрфінанс-Південь" ТОВ "Компанія Укрфінанс" 5000,00 грн., та 5000,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивує тим, що 20.12.2011 року звернувся до ТОВ "Компанія-Укрфінанс" за наданням позики і на вимогу відповідачів, як на необхідну умову для отримання коштів, уклав договір № 003255 за програмою "Укрфінанс" з додатками № 1 та № 2, Договір на надання іформаційних та консультаційних послуг № 001876 з дочірнім підприємством "Укрфінанс -Південь" ТОВ "Компанія-Укрфінанс", а також договір страхування від нещасного випадку № 239137-01-15-01 від 21.02.2012 р. з ПАТ "Страхова компанія "ВУСО".
В усному порядку позивачу було запропоновано укласти договір страхування саме з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», на виконання якого він оплатив 1000,00 грн.
На виконання умов договорів позивач сплатив 8950,02 грн. Починаючи з вересня 2012 р. призупинив всі платежі. 23.03.2013 р. звернувся з листом про надання йому інформації та надіслання документів. Відповідач ТОВ В«Компанія-УкрфінансВ» надало відповідь про те, що ліквідовано групи учасників програми В«УкрфінансВ» та припинено виконання укладеного з ним договору в частині адміністрування фінансових активів для придбання для нього товару за рахунок коштів фонду групи. ТОВ В«Компанія-УкрфінансВ» розпочато процедуру повернення учасникам програми В«УкрфінансВ» коштів, внесених у якості чистих платежів за весь період дії договору.
При цьому, жодної відповіді на поставлені запитання надано не було, документи не надано, що свідчить про приховування інформації, а також про те, що відповідач так і не вчиняв жодних дій для виконання умов договору.
На даний час кошти, внесені у якості чистих платежів ТОВ "Компанія-Укрфінанс" позивачу так і не повернуті.
Позивач, вважаючи, що угода укладена під впливом обману, з застосуванням нечесної підприємницької практики і є нікчемною, тому звернувся до суду з цим позовом.
У судовому засіданні позивач, представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, вимоги підтримали.
Відповідач ТОВ В«Компанія-УкрфінансВ» в судове засідання не з`явився, в надісланому запереченні на позовну заяву, позов не визнав і зазначив, що під час укладення договорів консультант відповідача пояснила позивачу всі умови договору, останній зрозумів умови договорів та свідомо їх підписав. Позивач уклав договір добровільного страхування від нещасного випадку з ПАТ В«Страхова компанія В«ВУСОВ» . Страхову компанію він обрав на свій розсуд, тобто відповідач не може нести відповідальність за страховий платіж сплачений до страхової компанії. При укладенні договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг, позивачу в доступній формі надано було консультації та роз"яснення щодо умов програми "Укрфінанс", її недоліків та переваг у порівнянні з отриманням кредиту. Тому твердження позивача про те, що він не розумів умов договорів на момент підписання і, що договори укладено під впливом обману, і що вони здійснюють нечесну підприємницьку практику -безпідставне. Окрім того до 01.08.2013 р. для здійснення їхньої діяльності не були потрібні будь-які дозвільні документи (ліцензії). Укладені договори жодним чином не суперечать актам цивільного законодавства, інтересам держави, суспільства, його моральним засадам. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то вини відповідача немає, оскільки позивач сам добровільно сплатив відповідачу грошові кошти на підставі договору.
Представник відповідача ДП В«Укрфінанс-ПівденьВ» ТОВ «Компанія -Укрфінанс» в судове засідання не зВ»явився, в надісланому запереченні на позовну заяву, позов не визнав і зазначив, що основним видом діяльності відповідача є надання інформаційно-консультаційних послуг особам, які бажають детально дізнатися про умови придбання товарів, робіт, послуг за програмою В«УкрфінансВ» . Позивачу були надані саме такі послуги та повідомлено про їх вартість, з чим він погодився, його повністю влаштовували надані послуги, жодних претензій не заявляв. Умови укладених договорів йому були зрозумілі, він їх свідомо підписав. Обидві сторони належним чином у повному обсязі виконали умови договору. Договір не суперечить інтересам держави та суспільства, не укладався під впливом обману. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то вини відповідача немає, оскільки позивач сам добровільно сплатив відповідачу грошові кошти на підставі договору.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до Договору № 003255 від 20.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 В«Компанія УкрфінансВ» та ОСОБА_1 учасник програми доручає, а адміністратор приймає на себе зобов`язання за рахунок, від імені і на користь учасника програми, надати систему взаємопов`язаних послуг, спрямованих на придбання учасником програми товару, зазначеного в Додатку № 1 до даного договору, на умовах визначених цим договором та програмою «Укрфінанс», яка є додатком № 2 та невід»ємною частиною цього договору, а учасник програми зобов»язується прийняти і оплатити в строк та в порядку передбаченому умовами цього договору та Додатками до нього,а також програмою «Укрфінанс», надану адміністратором систему взаємопов»язаних послуг, які також на умовах визначених цим договором, Програмою «Укрфінанс» та з дотриманням чинного законодавства, включають дії, передбачені п.п. 1.1.1 -1.1.4, 2.1.1, 2.1.2, 2.3.1, 2.4.8,.
Згідно Договору надання інформаційних та консультаційних послуг № 001876 від 20.12.2011 р. замовник доручає, а ДП «Укрфінанс-Південь», як виконавець приймає на себе зобов»язання надати замовнику інформаційно- консультаційні, консультаційно-роз`яснювальні, довідкові послуги з питань виконання замовником та товариством умов договору укладеного товариством та додатків до нього. Замовник зобов`язується оплатити надані послуги виконавцем в порядку та в строк і на умовах вказаних даним договором.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 003255 від 20.12.2011 року, підписаного ОСОБА_1 зазначається графік платежів: чистий платіж, загальний платіж, адміністративні витрати, адміністративний платіж.
Додаток № 2 до Договору № 003255 від грудня 2011 року регулює послідовність та строки виконання зобов`язань сторін, передбачених у договорі.
Згідно квитанції від 20.12.2011 р. позивач сплатив 5000 грн, як плату за послуги по договору № 001876.
Відповідно Додатку № 1 до Договору № 003255 від 20.12.2011 р. ціна договору становить 50 000 грн,
Згідно графіку платежів чистий платіж становить 277.78 грн, адміністративні витрати 50.00 грн, згідно графіку платежів чистий платіж становить 277.78 грн, адміністративні витрати 50.00 грн, загальний платіж 322.78 грн.
Згідно п.2.1.5 Договору № 003255 від 20.12.2011 р. учасника програми зобов»язано після підписання даного договору укласти договір страхування життя з однією із страхових компаній. В усному порядку позивачу запропоновано укласти договір страхування саме з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО». Страхова сума визначена у розмірі 50000 грн, а страховий платіж за Договором складає 1000 грн, який позивач сплатив 21.02.2012 р.
На виконання умов вказаних вище договорів позивач сплатив 8950.02 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, що спірним договором встановлено виконання адміністратором лише певних юридичних дій від імені та на користь учасника спрямованих на придбання товару, але безпосереднє надання товару, строк його виконання не передбачено серед прав та обов»язків адміністратора, при цьому тільки для учасника встановлено жорстке виконання обов»язків. Також угодою передбачено, що дозвіл отриманий учасником програми за результатами асигнаційного заходу, є підставою для придбання товару для учасника програми за рахунок фонду групи.
Відповідач ОСОБА_2 « Компанія Укрфінанс», керуючись Додатком № 2 формує групи учасників Програми, надалі створює ОСОБА_3 за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто за кошти учасників програми, а потім кожного 27 числа кожного місяця проводить засідання комісії з проведення асигнаційного заходу на видачу дозволу, в процедурі видачі дозволу в першу чергу розглядаються учасники програми з найбільшою сумарною кількістю фактично здійснених платежів з урахуванням дотримання платіжної дисципліни, а при наявності однакової кількості платежів різними учасниками програми першим право на отримання дозволу отримує учасник програми, який підписав раніше договір.
Договір не містить строків та термінів отримання учасником бажаної суми грошових коштів, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання товару учасником групи навіть у разі повної оплати його вартості, право на отримання дозволу мають не всі учасникм пограми, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків.
Натомість договором передбачено, що у випадку якщо договір буде розірваний зі сторони адміністратора при невиконанні учасником програми п.4.8, то адміністративні витрати учаснику програми не повертаються, адміністратор здійснить повернення сплачених учасником програми чистих внесків протягом 60 банківських днів після закриття групи на умовах програми «Укрфінанс».
Із листа ТОВ В«Компанія УкрфінансВ» від 17.04.2013 р. вбачається, що ліквідовано групи учасників програми В«УкрфінансВ» та припинено виконання укладеного з позивачем договору в частині адміністрування фінансових активів для придбання для нього товару за рахунок коштів фонду групи і розпочато процедуру повернення учасникам програми В«УкрфінансВ» коштів, внесених у якості чистих платежів за весь період дії договору.
Однак, на даний час кошти, внесені у якості чистих платежів ТОВ «Компанія Укрфінанс» позивачу не повернуто.
Аналіз законодавства і умов оспорюваного договору свідчить про те, що зазначена угода укладена сторонами в рамках створеної відповідачем схеми, яка полягає у створенні групи учасників, які бажають придбати товар, зокрема грошові кошти, та які стають учасниками цієї схеми, якою встановлено відповідні механізми, що забезпечують придбання кожним із учасників бажаної суми грошових коштів шляхом сплати внесків невеликими щомісячними платежами.
Кінцевим результатом угоди є отримання бажаної суми грошових коштів всіма учасниками за умови дотримання ними встановлених договором умов. Право на отримання грошової суми надається за механізмами, передбаченими договором та відповідно до платежів, здійснених учасником.
Із змісту договору випливає, що отримання зазначеної у договорі суми грошових коштів учасниками групи можливе лише за умови дотримання всіма учасниками умов договорів, укладених з кожним з них.
Реалізація прав учасника фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників, з якими позивач безпосередньо в будь-які правовідносини не вступав, тобто, між ним та іншими учасниками схеми взаємних прав і обов»язків не виникло, що діяльність відповідача у відносинах за цим договором за своїм характером містить ознаки пірамідальної схеми, відповідач здійснює операції фінансовими активами, отримує від учасників програми грошові кошти у вигляді початкового та щомісячних платежів, перерозподіляє отримані грошові кошти в інтересах третіх осіб.
Таким чином, умови договору є несправедливими, наслідками якого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що при укладанні зазначеного договору, відповідач допустивши при цьому нечесну підприємницьку практику, не надав позивачу необхідну, доступну та достовірну інформацію про предмет договору та строки його виконання, в договорі використовуються неконкретизовані поняття, внаслідок чого позивача було введено в оману щодо поняття товару, умов отримання, строків отримання бажаної для нього суми грошових коштів, чим порушено вимоги ст. 15 Закону В«Про захист прав споживачівВ» , внаслідок чого позивач помиляючись щодо обставин, які мають істотне значення, уклав цей договір.
Із викладеного вбачається, що позивач виконав умови спірного договору
Відповідач умов укладеного договору не виконав, чим порушив права позивача як споживача. А саме послуг, що передбачені договором позивачу своєчасно не надав і не надав також необхідної інформації про проведення асигнаційних заходів та результатів участі в них позивача, незважаючи на те, що надання такої інформації передбачено п. 2.4.2 спірного договору.
Суд не приймає доводів відповідача, що позивачу було роз»яснено умови участі в покупці товару, а також проведено порівняльні розрахунки, де вказано на недоліки та вигоди даного договору порівняно з отриманням кредиту, і що позивач сам обрав страхову копанію, оскільки позивач це заперечує, а відповідач не долучив до своїх заперечень належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач надав суду належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в договорі, укладеному позивачем ОСОБА_1 із ТОВ В«Компанія УкрфінансВ» наявні ознаки нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману. Зокрема виплати грошових коштів, здійснені позивачем, не створюють для відповідача будь-яких обов»язків. При цьому, позивач сплачує відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично лише за можливість одержання права на купівлю товару, яке надається не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. За умовами угоди право отримати товар позивачем залежить від внесення коштів іншими учасниками програми.
Отже, наведений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, містить ознаки пірамідальної схеми, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції, включено в умови спірної угоди.
Відповідно до п. 2 ч.1, п. 7 ч.3, ч. 6 ст.19 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» , забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману, а також забороняється як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу чи споживання продукції.
Згідно ч. 5 ст. 19 ЗУ В«Про захист прав споживачівВ» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої, позбавлення споживачів достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення, залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину (сторонами) вимог, які встановленні ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 4 ст.10 ЗУ В«Про захист прав споживачівВ» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін такого правочину зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
За таких обставин та беручи до уваги те, що за змістом ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з недійсністю, а кожна сторона такого правочину зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що одержала на виконання цього правочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів: ОСОБА_2 "Компанія Укрфінанс" 3950,02 грн. (платежі на суму 2950,02 грн і прямі збитки на страхування у розмірі 1000,00 грн.), з Дочірнього підприємства "Укрфінанс-Південь" ОСОБА_2 "Компанія Укрфінанс" 5000,00 грн на користь позивача підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ст. 227 ЦК України, якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.
Суд вважає, що реальним та достатнім відверненням спричиненої моральної шкоди буде стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 1000 грн. Визначаючи розмір шкоди, що підлягає до відшкодування, суд враховує обставини справи, моральні страждання, інтенсивність та їх довготривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках та вжиття додаткових заходів щодо відновлення порушеного права та наслідків, що наступили.
З відповідачів підлягають стягненню судові витрати в дохід держави у відповідності до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 227 ЦПК України, Закону України « Про захист прав споживачів», суд -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Компанія -Укрфінанс» (м. Миколаїв пр. Миру, 34 ЄДРПОУ: 36955160) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 - 3 950,02 грн, моральну шкоду 500 грн та 100.40 грн судового збору з позовних вимог майнового характеру та 114.70 грн з позовних вимог немайнового характеру.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Укрфінанс-Південь» ТОВ «Компанія- Укрфінанс» (м. Миколаїв пр. Миру, 34) ЄДРПОУ: 37031584) в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 - 5000,00 грн., моральну шкоду 500 грн та 129.00 грн судового збору з позовних вимог майнового характеру та 114.70 грн з позовних вимог немайнового характеру.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Львівської області через Жидачівський районний суд.
Головуюча -суддя
Суд | Жидачівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 36313951 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жидачівський районний суд Львівської області
Галій О. Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні