Ухвала

від 16.12.2013 по справі 522/30971/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

16.12.2013 Справа № 522/30971/13

Провадження № 2/522/12548/13

УХВАЛА

16.12.2013 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Нікітіна С.Й., розглянувши заяву Сервісно-виробничої комерційної фірми «Діжеро» про вжиття заходів забезпечення позову Сервісно-виробничої комерційної фірми «Діжеро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду надійшла справа за позовом Сервісно-виробничої комерційної фірми «Діжеро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення самовільної будови по вул. Рішельєвська, 30 (30а) в м. Одесі.

Директором Сервісно-виробничої комерційної фірми «Діжеро» надано суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову Сервісно-виробничої комерційної фірми «Діжеро» шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будівельні роботи (в тому числі роботи з реконструкції) лівоворотнього внутрішньо дворового жилого будинку, з приєднанням квартири №9, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 та вул. Рішельєвська, 30а та заборонити вчиняти роботи, пов’язані з будівництвом другого поверху та мансарди за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 (вул. Рішельєвська, 30а); заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо реєстрації декларації про готовність об’єкту до експлуатації за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 (вул. Рішельєвська, 30а), видавати сертифікат на об’єкт нерухомості по вул. Рішельєвська, 30 (вул. Рішельєвська, 30а) в м. Одесі на ім’я ОСОБА_1.

В обґрунтування заяви позивач посилається на ст.ст. 151, 152 ЦПК України та зазначає, що подальше будівництво чи реконструкція спірного об’єкту, а також оформлення відповідних документів щодо будівництва чи реконструкції даного об’єкту призведе до ускладнень виконання можливого рішення суду чи зробить це виконання неможливим.

Дослідивши подані матеріали, враховуючи підтвердженні ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами ст.ст. 151-153 ЦПК України, а також Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.

Відповідно роз’яснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернула з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Визначивши юридичну природу спірних правовідносин між сторонами і закон, який їх регулює, суддя знаходить, що існує реальна загроза невиконання рішення суду в разі його задоволення, так як подальше будівництво чи реконструкція спірного об’єкту, а також оформлення відповідних документів щодо будівництва чи реконструкції даного об’єкту може призвести до наслідків, які не дозволять виконати рішення суду чи значно ускладнять таке виконання.

Заходи забезпечення позову випливають із суті заявлених вимог і гарантують виконання можливого рішення суду, види забезпечення є співмірними із заявленими позовними вимогами, тому необхідно задовольнити заяву Сервісно-виробничої комерційної фірми «Діжеро» про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Вжити заходи забезпечення позову Сервісно-виробничої комерційної фірми «Діжеро» (код ЄДРПОУ 31768962) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будівельні роботи (в тому числі роботи з реконструкції) лівоворотнього внутрішньо дворового жилого будинку, з приєднанням квартири №9, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 та вул. Рішельєвська, 30а та заборонити вчиняти роботи, пов’язані з будівництвом другого поверху та мансарди за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 (вул. Рішельєвська, 30а).

Заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо реєстрації декларації про готовність об’єкту до експлуатації за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 30 (вул. Рішельєвська, 30а), видавати сертифікат на об’єкт нерухомості по вул. Рішельєвська, 30 (вул. Рішельєвська, 30а) в м. Одесі на ім’я ОСОБА_1

Ухвалу суду направити для виконання до Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ та Інспекції ДАБК в Одеській області.

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень та є виконавчим документом відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Питання про скасування забезпечення позову вирішується судом, що розглядає справу, крім того, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області.

Суддя: