Ухвала

від 23.12.2013 по справі 522/30025/13-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

23.12.2013 Справа № 522/30025/13-к

1-кп/522/803/13

УХВАЛА

про відмову у затвердженні угоди

23 грудня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Деруса А.В.,

при секретарі - Брус Н.П.,

за участю прокурора - Бурлаченко І.В.,

за участю захисника - ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Краснознаменка, Іванівського району, Одеської області, громадянина України; українця, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, та угоду про примирення з прокурором,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2013 року до Приморського районного суду м. Одеси з прокуратури Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 3201217000000443 стосовно ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, та угода про примирення з прокурором.

Відповідно до обвинувального акту від 30.11.2013 року, досудовим розслідуванням встановлено, що в липні 2007 року (більш точної дати досудовим слідством встановити не представилось можливим), ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження) шляхом реєстрації в державних органах влади як суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створили підприємство TOB «Сі Лайт ЛТД», яке оформили на ОСОБА_2, який дав свою згоду за грошову винагороду бути засновником і керівником створеного суб'єкта підприємницької діяльності не маючи при цьому на меті здійснювати статутну діяльність такого підприємства, а виконувати лише адміністративні функції.

Створивши вищезгадане підприємство, заволодівши її печаткою і установчими документами, призначивши на посаду керівника ОСОБА_2, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переслідували мету мінімізації зобов'язань з податку на додану вартість, тобто в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Так, 06.05.2008 рішенням власника (засновника) № 1, ОСОБА_2 за пропозицією ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заснував TOB «Сі Лайт ЛТД», затвердив його статут, та призначив себе на посаду директора зазначеного підприємства. 12.05.2008 виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстрований статут TOB «Сі Лайт ЛТД» (ЄДРПОУ 35929119), та у той же день йому видано свідоцтво серії А 01 № 504698 про державну реєстрацію підприємства.

14.05.2008 TOB «Сі Лайт ЛТД» взято на податковий облік до ДПІ Приморського району м. Одеси та 26.05.2008 йому видано свідоцтво № 100117934 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Директором TOB «Сі Лайт ЛТД», згідно рішення № 1 від 06.05.2008 призначений ОСОБА_2, до обов'язків якого, згідно ст. 23 Закону України «Про господарські товариства», входили організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, організація та контроль за веденням бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Крім того, згідно ст. 8 п. 3, п. 6 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність України», до обов'язків ОСОБА_2, входило загальне керівництво підприємством, ведення бухгалтерського та податкового обліку, своєчасне складання та надання до податкових органів достовірної податкової звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства.

Перебуваючи на посаді директора TOB «Сі Лайт ЛТД» ОСОБА_2, у м. Одесі, (більш конкретне місце та час слідством встановити не виявилось можливим), за вказівками ОСОБА_7, переслідуючи корисливу мету спрямовану на умисне ухилення від сплати податків, шляхом безпідставного формування податкового кредиту, отримав від ОСОБА_7 реквізити фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності ПП «Інторг-Преміум» (ЄДРПОУ 36044681).

Так, встановлено, що мешканці м. Одеси ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у період з 2008 по 2010 роки, з метою здійснення незаконної діяльності та отримання від неї прибутку, а також з метою прикриття незаконної діяльності, направленої на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, діючи умисно, організували створення ряду фіктивних підприємств, об'єднаних у єдину схему, до складу якої входило, у тому числі ПП «Інторг Преміум».

Створена, контрольована та безпосередньо здійснювана ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконна схема виражалась у створенні реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності умов по виведенню податку на додану вартість з законного обігу у тіньовий, шляхом перерахування грошових коштів з урахуванням ПДВ по безтоварних операціях з одного підприємства на інше з подальшим незаконним зняттям готівки під видом закупівлі сільськогосподарської продукції та інших товарів народного споживання.

Для безпосередньої роботи злочинної схеми та досягнення злочинної мети, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснювали підбір осіб, які знаходились у тяжкому матеріальному положенні та за грошову винагороду давали згоду на реєстрацію фіктивних підприємств, не маючи наміру при цьому здійснювати їх фінансово-господарську діяльність.

Так, засновником та директором ПП «Інторг-Преміум» є ОСОБА_10, який створив вказане підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, без мети здійснення заявленої статутної діяльності, за грошову винагороду, яку отримав від ОСОБА_8 Фактично він ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснював, у тому числі не заключав угод та не підписував бухгалтерські документи по взаємовідносинах з TOB «Сі Лайт ЛТД», товари, роботи, послуги в адрес вказаного підприємства не поставляв.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2011 ОСОБА_10 визнаний винним у скоєнні злочинів передбачених ст. 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України, а кримінальна справа стосовно ОСОБА_8 за ст.ст. 27 ч. 3, 212 ч. 3, 27 ч. 3, 205 ч. 2, 212 ч. 3, 205 ч. 2 направлено до Приморського районного суду м. Одеси в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960 р.) для розгляду по суті.

Реалізуючи свою злочинну мету, спрямовану на умисне ухилення від сплати податків, ОСОБА_2, у період з 01.09.2008 по 01.12.2008, з метою маскування безтоварності операцій, а також отримання готівкових грошових коштів, керуючи за допомогою системі «Банк-Клієнт» розрахунковим рахунком № 26008311565701, відкритим TOB «Сі Лайт ЛТД» у АБ «Південний», за вказівкою ОСОБА_7 перерахував на рахунок ПП «Інторг-Преміум» грошові кошти на загальну суму 19 050 990 грн., з призначенням платежу «за організацію ТЕО», при цьому фактично послуги, за які перераховувались грошові кошти, вказаним підприємством надані не були.

В подальшому, зазначені грошові кошти з розрахункового рахунку №26063011026 відкритому у ОФ ПАТ «Західінкомбанк» для ПП «Інторг-Преміум» були перераховані на розрахунковий рахунок ФСПД ПП «Неолайн Технолоджікс» з призначенням платежу за «с/м», з рахунку якого вже були зняти готівкою по чеках з призначенням платежу «на закупку сільськогосподарської продукції».

Встановлено, що засновником та директором ПП «Неолайн Технолоджікс» є ОСОБА_11, який створив вказане підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, без мети здійснення заявленої статутної діяльності, на прохання ОСОБА_8 Фактично він ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснював, грошові кошти, які отримував по чеках ПП «Неолайн Технолоджікс» передавав ОСОБА_9 або ОСОБА_8, які у свою чергу за винятком своєї винагороди повертали їх замовнику - тобто TOB «Сі Лайт ЛТД».

Кримінальна справа за обвинуваченням засновника та директора ПП «Неолайн Технолоджікс» ОСОБА_11 за ст.ст. 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України направлена до суду з обвинувальним висновком.

Достовірно знаючи про те, що з боку ПП «Інторг-Преміум» надання послуг (організації транспортно - експедиційного обслуговування) не було, директор TOB «Сі Лайт ЛТД» ОСОБА_2, за вказівкою ОСОБА_7 в порушення п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», незаконно вніс до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ TOB «Сі Лайт ЛТД» за період з вересня по грудень 2008 року, суми ПДВ які нібито виникли внаслідок фінансово-господарських операцій з ПП «Інторг-Преміум», у розмірі 3 175 165 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави податку на додану вартість на суму 3 175 165 грн., що є особливо великим розміром, так як так як в п'ять тисяч і більше разів перевищую встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

28 листопада 2013 року між прокурором Бурлаченко І.В. та підозрюваним ОСОБА_2 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 за ст. ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди, ОСОБА_2 визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Вказаною угодою сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2: за ст. 212 ч. 3 КК України (в редакції Закону від 15.11.2011), з врахуванням вимог ч. 2 ст. 53 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 300 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього особистого майна; за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001) - у вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки.

На підставі п. 2-4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце мешкання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області Бурлаченко І.В. в інтересах держави задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету України суму матеріальних збитків у розмірі 3 175 165 грн.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.

Підозрюваний у підготовчому судовому засіданні заперечував проти затвердження угоди, у зв'язку з тим, що не зможе виконати в повному обсязі вимоги угоди в частині відшкодування цивільного позову.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з того, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України, угода не є обов'язковою для суду.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та закону і відмовляє в затвердженні угоди, якщо відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 з угодою про визнання винуватості, підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суддя відмовляє в затвердження угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладання угоди не було добровільним або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Оскільки угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_2 було укладено під час досудового розслідування, кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 469, 471, 474 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості від 28 листопада 2013 року, укладеної між прокурором Бурлаченко І.В. та підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 за ст. ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, та повернути кримінальне провадження № 3201217000000443 прокурору Одеської області для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, повторне звернення з угодою у цьому кримінальному провадженні не допускається.

Суддя: