Рішення

від 09.12.2013 по справі 582/688/13-ц

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/237/13

Справа № 582/688/13-ц

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Діски А.Б.

за участю секретаря - Гриценко К.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держземагентства у Недригайлівському районі Сумської області, про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Дружба-Нова» про визнання недійсним договору оренди землі, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 жовтня 2010 року між ним та СТОВ «Дружба-Нова» укладено договір оренди земельної ділянки, належної йому на праві приватної власності, який був зареєстрований у Недригайлівському районному відділі Держкомзему 31 січня 2012 року. Вказує, що зміст зазначеного, підписаного з його боку договору суттєво звужує його права, як власника землі - орендодавця, суперечить його інтересам, а також не відповідає вимогам закону. Так, позивач у 2011 році направив на адресу відділу Держкомзему у Недригайлівському районі заяву з проханням не реєструвати договір оренди землі, підписаний ним та СТОВ «Дружба-Нова», а також неодноразово протягом 2011-2012 рр. звертався до відділу Держкомзему у Недригайлівському районі із заявами про відкликання своїх підписів з усіх примірників зазначеного договору оренди землі, та вимогами про не здійснення будь-яких дій щодо реєстрації усіх примірників вказаного договору оренди землі, і надання (повернення) усіх примірників договору оренди землі, та висловлював намір повернути отримані за договором кошти. Вважає оспорюваний правочин у вигляді договору оренди землі таким, що не відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про оренду землі» та іншим нормативним актам, зазначає, що сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору та вказує на відсутність його волевиявлення на укладання зазначеного договору. В зв'язку з чим просив позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 51).

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 52).

Представник СТОВ «Дружба-Нова», відповідача у справі, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.64), а також надав на адресу суду письмове заперечення проти позову (а.с.17-21), в якому вказав, що між позивачем та СТОВ «Дружба-Нова» було укладено договір оренди землі, який був підписаний сторонами та зареєстрований відповідно до закону. Зазначив, що спірний договір відповідає вимогам закону, містить всі істотні умови, визначені законодавством і стосовно яких сторони досягли згоди в належній формі. Позивачем не надано доказів того, що його волевиявлення не було вільним і не відповідало його внутрішній волі. Тому просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Відділу Держземагентства у Недригайлівському районі Сумської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.12).

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши зібрані по справі докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЗ №352604 від 26 березня 2009 року (а.с.48), ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 3,0313 га, кадастровий номер 5923580900:02:001:0092, розташована на території Деркачівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08 жовтня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та сільськогосподарським ТОВ «Дружба-Нова» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки площею 3,0313 га кадастровий номер 5923580900:02:001:0092, належної ОСОБА_1 (далі - Договір). Даний Договір зареєстрований у Недригайлівському районному відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2012 року за №592350004007156. Копія договору міститься на а.с.41-44.

08 жовтня 2010 року сторонами було підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а 31 січня 2012 року - акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.45).

Відповідно до ч.8 ст.93 Земельного Кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює такі правовідносини є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року N161-XIV.

Договір оренди землі, про недійсність якого ставить питання позивач, було укладено між сторонами 08 жовтня 2010 року, а отже до спірних правовідносин слід застосовувати вказаний Закон України "Про оренду землі" (далі Закон), в редакції, яка була чинна на момент укладання договору, та на яку в подальшому в рішенні буде посилатися суд.

Згідно ч.ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Крім того, ст.15 Закону України «Про оренду землі» вказує на те, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, та для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 15 Закону визначено такі істотні умови договору оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Сторонами при укладанні Договору було дотримано вимоги Закону щодо істотних умов договору і, укладений між позивачем ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-нова» спірний Договір оренди землі містить усі необхідні вищевказані умови.

Статтею 14 Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Сторонами було дотримано вимоги закону щодо обов’язкової письмової форми договору. Вимоги ж щодо обов’язкового підпису кожної сторінки договору не містить ані ст.207 ЦК України, ані Закон, який є спеціальним для даних правовідносин. Тому необгрунтованими є доводи позивача про те, що непідписання сторонами спірного Договору кожного його аркушу свідчить про його невідповідність вимогам закону.

Згідно зі ст.31 Закону розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Типовий договір оренди землі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220 передбачає можливість узгодження сторонами питання щодо припинення договору шляхом його розірвання як за взаємною згодою, в односторонньому порядку, так і за рішенням суду.

Тому, на думку суду, встановлена сторонами в Договорі можливість дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку за ініціативою орендаря не може бути підставою для визнання договору оренди недійсним та не свідчить про невідповідність умов договору вимогам закону.

Відповідно до вимог ст.33 Закону після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Зміст п.3.2 розділу 3 Договору, укладеного, між ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-нова», передбачає аналогічні умови продовження строку його дії, а тому відповідає вимогам статті 33 Закону, в редакції, що діяла на момент укладання Договору.

Пунктом 6.2 спірного Договору передбачено, що орендар вправі без отримання додаткової письмової згоди орендодавця передавати земельну ділянку в суборенду третім особам без зміни її цільового використання та надавати третім особам право оренди, обумовлене цим договором, у заставу, при цьому строк договору суборенди не може перевищувати строку оренди земельної ділянки за цим договором. А пункт 9.3 Договору крім іншого, передбачає право орендаря передавати у заставу та вносити до статутного фонду, у порядку та на умовах визначених законодавством, права оренди земельної ділянки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 року.

Вказані пункти Договору, на думку суду, не суперечать вимогам закону, як на тому наголошує позивач, оскільки відповідно до ст.15 Закону визначення сторонами умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки є істотною умовою договору, а Земельний кодекс України не містить обмежень щодо надання в договорі оренди землі орендарю права без отримання додаткової письмової згоди орендодавця передавати земельну ділянку в суборенду третім особам без зміни її цільового використання та надавати третім особам право оренди, обумовлене цим договором, у заставу.

Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору оренди землі, позивач не навів обгрунтованих доводів того, яким саме чином умови договору звужують, обмежують чи порушують його права, як власника землі.

Посилання позивача на те, що сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору відповідно до ст.638 ЦК України на думку суду є безпідставними та нічим не підтверджуються.

На підставі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не надано будь-яких доказів того, що нормативну грошову оцінку земель було проведено з порушенням чинного законодавства та того, що дійсно в Договорі оренди розмір грошової оцінки було занижено.

Так само, позивач не довів, що розмір орендної плати, який відповідно до вимог ст.21 Закону сторонами було узгоджено та встановлено в договорі, не узгоджується з визначеним законом розміром такої плати.

У відповідності до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення або припинення цивільних прав та обов'язків.

Будь-яких обґрунтувань того, що на укладення договору його воля була відсутня позивач у позові не наводить. В той же час, та обставина, що акт приймання-передачі земельної ділянки, підписаний позивачем через значний проміжок часу після підписання Договору свідчить про справжність наміру ОСОБА_1 на укладення Договору.

Таким чином, Договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем, відповідає чинному законодавству, на момент його укладення між сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, що підтверджується підписами сторін та даний договір зареєстровано у відділі Держземагентства у Недригайлівському районі Сумської області.

Керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 626, 627, 638, 639 ЦК України, Законом України "Про оренду землі", ст.ст.10, 27, 60, 212, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держземагентства у Недригайлівському районі Сумської області, про визнання договору оренди землі недійсним.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: З оригіналом згідно

Суддя:

ОСОБА_3