Ухвала

від 24.12.2013 по справі 904/7798/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

24.12.2013 Справа № 904/7798/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

ліквідатора - Нестюріна Н.В., дов. № 28/10 від 28.10.2013р.;

інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.108-109);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 року по справі № 904/7798/13

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСЕЙ ПЛЮС», м.Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСЕЙ ПЛЮС», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 року у справі № 904/7798/13 (суддя Калиниченко Л.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСЕЙ ПЛЮС», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було визнано ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38148915) - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців до 24.04.2014р.; ліквідатором ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» призначено голову ліквідаційної комісії Талана Ігоря Ростиславовича; зобов»язано ліквідатора вчинити певні дії; відповідно до частин 1, 2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» роз»яснено всі обставини щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (а.с.74-78).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.37, 38, 40, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, посилаючись на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 року та припинити провадження у справі, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом порушені вимоги ст.ст.33, 34, 43 ГПК України, а також ст.60 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 38, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- господарський суд не звернув уваги на той факт, що боржником був порушений порядок добровільної ліквідації підприємства, оскільки не був наданий до податкових органів ліквідаційний баланс банкрута для перевірки його повноти та достовірності;

- крім того, скаржник зазначає про те, що неплатоспроможність боржника повинна бути обов`язково доведена перед судом шляхом подання доказів, що засвідчують відсутність коштів на рахунках та відсутність активів у підприємства-боржника; а в даному випадку у ДПІ є сумніви щодо неплатоспроможності боржника, оскільки згідно звітних даних у ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» за 2012 рік відображений валовий дохід 39 951 038 грн. та валові витрати 39 850 117 грн., а за перший квартал 2013 року підприємством в звіті відображений валовий дохід 29 252 291 грн. та валові витрати 29 175 315 грн., тобто протягом діяльності підприємство до ДПІ звітувало вчасно, що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами; також слід зазначити, що підприємство-боржник подало декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Представник скаржника в судове засідання 10.12.2013р., 24.12.2013р. не з`явився, правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.22 ГПК України не скористався, будь-яких клопотань щодо розгляду справи без участі представника ДПІ не надсилав, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином (поштове повідомлення про отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду долучено до справи - а.с.109, 133),

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу зазначав про відповідність оскаржуваної постанови вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, просив залишити її без змін, а в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор також зазначив, що боржником було додержано усіх вимог щодо здійснення процедури добровільної ліквідації підприємства відповідно до вимог ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України; одночасно ліквідатор зазначив, що при неодноразовому повідомленні ДПІ у Печерському районі м.Києва останньою не було здійснено жодних дій щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС»; крім цього, ліквідатор послався на те, що скаржник відповідно до законодавства не набув статусу кредитора (учасника провадження) та не має права звернення до суду апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою згідно зі ст.91 ГПК України.

23.12.2013р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких останній зазначив про те, що на момент подання апеляційної скарги скаржник не набув статусу кредитора у справі, тобто відповідно до ст.91 ГПК України не мав права на апеляційне оскарження постанови господарського суду від 24.10.2013р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.98), розгляд апеляційної скарги призначено на 10.12.2013р., від скаржника було витребувано докази та документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, факту порушення прав ДПІ у Печерському районі м.Києва в розумінні ч.1 ст.91 ГПК України, докази наявності кредиторських вимог до боржника (розрахунки, акти перевірок, податкові повідомлення-рішення тощо), докази перебування на податковому обліку у ДПІ Печерського району м.Києва - свідоцтво. Зазначену ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. було отримано скаржником, що підтверджується поштовим повідомленням від 25.11.2013р. про отримання (оригінал долучено до справи - а.с.109). При цьому в ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. зазначалось, що витребувані документи слід подати в належним чином засвідчених ксерокопіях для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. по цій справі розгляд справи було відкладено, вдруге від скаржника було витребувано вищенаведені докази (а.с.125). Зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції від 10.12.2013р. було отримано скаржником 16.12.2013р ., що підтверджується оригіналом поштового повідмолення (а.с.133).

16.12.2013р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшли ніяким чином не засвідчені ксерокопії витребуваних апеляційним господарським судом доказів: довідка скаржника про наявність податкового боргу на суму 1045 грн., ксерокопія заяви про визнання кредиторських вимог ДПІ до боржника від 15.11.2013р., поштовий касовий чек від 20.11.2013р. про направлення цієї заяви на адресу господарського суду (а.с.126-130).

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Пунктом 5 цієї ж Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (зі змінами та доповненнями) передбачено, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 33 ГПК України передбачений обов`язок кожної із сторін довести належними доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно з ч.3 ст.43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов"язковими.

Таким чином, ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано належних доказів в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною ухвалою господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України) або скаржник набув статусу кредитора у справі (учасника провадження), оскільки незасвідчені ксерокопії доказів не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом, а визнання певних обставин ліквідатором у відзиві на апеляційну скаргу не є обов"язковими для суду апеляційної інстанції.

Приймаючи апеляційну скаргу ДПІ до провадження, відновляючи строк подачі апеляційної скарги, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження або сторони у справі, як кредитор боржника, а не відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Тобто, колегія суддів виходила з того, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, колегія суддів вважала, що в процедурі банкрутства боржника боржника, який ліквідується власником, в порядку ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.3 ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 37, 38, 95 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу.

Виходячи із вищенаведеного аналізу норм права судовою колегією було прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м.Києва, про що було винесено ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 20.11.2013р.

Однак, протягом року, зокрема, 27.02.2013р. по справам № 38/5005/9234/2012 та № 34/5005/8214/2012, 03.04.2013р. по справі № 29/5005/10154/2012, 17.04.2013р. по справі № 24/5005/9590/2012, 24.04.2013р. по справі № 29/5005/10833/2012, 10.07.2013р. по справі № 916/832/13, 17.10.2013р. по справі № 904/1292/13-г, 31.10.2013р. по справі № 5011-46/12006-2012 по аналогічній категорії справ за апеляційними скаргами органів ДПІ на судові акти місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовою колегією Вищого господарського суду України були скасовані судові акти суду апеляційної інстанції та припинені апеляційні провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, як порушені необґрунтовано, зокрема, з порушенням вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ за участі органів ДПІ.

Згідно з висновками судових колегій Вищого господарського суду України, викладеними в постановах по вищевказаним справам, визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників та ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма права не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство; а в межах справи, порушеної за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом направлення заяви в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, провадження у даній справі було порушене на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до частини 1 якої, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого (ч.2 ст.95 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2013р . єдиним учасником ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» ОСОБА_3 прийнято рішення про припинення даної юридичної особи шляхом ліквідації; функції ліквідаційної комісії покладено на Кірейцева Олексія Анатолійовича (а.с.28).

08.07.2013р . в «Бюлетені державної реєстрації» № 253 (18) було надруковане повідомлення про припинення юридичної особи боржника (а.с.30, на звороті).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02.07.2013р . було внесено відомості про те, що ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 07.10.2013р. (а.с.57-58).

05.07.2013р . ліквідатором до ДПІ у Печерському районі м.Києва було надіслано оригінал форми 8-ОПП, оригінал довідки за формою 4-ОПП, копію рішення учасника від 01.07.2013р. (а.с.33-35), а листами від 05.07.2013р. боржником була надіслана інформація щодо припинення юридичної особи Управлінню Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва та іншим позабюджетним фондам за місцем реєстрації боржника (а.с.36-40), що підтверджується реєстром вкладення в цінні листи.

На виконання вимог частини восьмої статті 111 Цивільного кодексу України, за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» станом на 23.09.2013р. (а.с.25-27).

Згідно вищевказаного балансу кредиторська заборгованість становить 378 000,00 грн.; дебіторська заборгованість - відсутня; основні засоби, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти - відсутні; нематеріальні активи становлять суму 8960,06 грн.

02.10.2013р . рішенням власника затверджено зазначений проміжний ліквідаційний баланс ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС»; припинені повноваження ліквідатора ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» Кірейцева Олексія Анатолійовича; призначено ліквідатором ТОВ «ПЕРСЕЙ ПЛЮС» Талана Ігоря Ростиславовича; доручено останньому звернутись до господарського суду з відповідною заявою про визнання підприємства банкрутом в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.29).

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2013р . в газеті «Голос України» № 207 (5707) було зроблено публікацію оголошення щодо визнання боржника банкрутом та відкриття по відношенню до нього ліквідаційної процедури (а.с.96).

10.11.2013р . скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (а.с.99, 107).

Як вбачається із наданих додатків до листа від 09.12.2013р. скаржника, останній посилався на те, що 20.11.2013р . відповідно до ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» скаржник направив до господарського суду Дніпропетровської області ксерокопію заяви з грошовими вимогами до боржника на суму боргу 1045,00 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток за жовтень 2013 року (а.с.126-130), що підтверджується ксерокопією касового чеку від 20.11.2013р. Зазначені ксерокопії доказів, як вже зазначалось, не засвідчені належним чином (ч.2 ст.36 ГПК України), а, отже, факт звернення з кредиторськими вимогами до боржника не є доведеним відповідно до ч.2 ст.36, ст.ст.33, 43 ГПК України.

Отже, а ні на день звернення з апеляційною скаргою - 10.11.2013р. та в подальшому скаржник не довів належними доказами, що набув статусу кредитора у справі, а ні учасника провадження, оскільки статус учасника провадження, а саме кредитора, набувається лише після заявлення в встановленому порядку грошових вимог до боржника та тільки після цього така особа набуває процесуальне право на оскарження судових актів у справі про банкрутство.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження по апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі м.Києва від 05.11.2013р. на постанову господарського суду від 24.10.2013р. слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р., 16.01.2013р., 29.05.2013р. №№ 12, 3, 10, 3, 9 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 33, 36, 43, п.1.ч.1 ст.80, ст.ст.86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою від 05.11.2013р. № 3627/9/26-55-10-02-09 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2013 р. по справі № 904/7798/13 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко