Рішення

від 25.12.2013 по справі 906/1581/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" грудня 2013 р. Справа № 906/1581/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Романовський С.В. - довіреність від 18.11.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинторгсервис" (м. Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (м. Житомир)

про стягнення 11 917,17 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шинторгсервис" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" 11 917,17 грн., з яких 10 480 грн. основного боргу за поставлений товар (акумулятори,автошини) згідно укладеного сторонами договору №3-03 від 03.03.2013 р. та 1 437,17 грн. нарахованої пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслана на адресу відповідача ухвала суду про порушення провадження у справі за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, була повернута з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Шинторгсервис" (надалі - позивач,продавець) на підставі договору №3-03 від 03.03.2013 р. (надалі договір) згідно видаткової накладної № ШТ00 1422 від 06.12.2012 р. поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (надалі - відповідач,покупець) товар (акумулятори,автошини) на суму 42 480 грн. за довіреностю №177 від 06.12.2012 р.

Відповідно до п.п.1.1 договору постачальник продає, а покупець приймає і оплачує автошини,акумулятори в кількості згідно рахунку-фактури.

Відповідно п.п.2.2.1 покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його не пізніше 30 календарних днів з моменту прийняття товару при покупці цільнометалокордових шин КАМА або не пізніше 14 календарних днів з дня отримання товару при покупці шин інших виробників та акумуляторів.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач протягом грудня 2012 року, січня - травня 2013 року частково оплатив вартість поставленого товару на суму 32 000 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ч.1 ст.612 ЦК України)

Згідно п. 5.1 договору за прострочення сплати за товар покупець сплачує пеню, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Нацбанку України, яка за розрахунком позивача за період з 24.12.2012 р. по 29.05.2013 р. становить 1437,17 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Заборгованість відповідача стверджено матеріалами справи і її розмір не спростовується відповідачем, договір містить умову про нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов'язання оплати, якою скористався позивач.

Як вбачається з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, нарахування пені не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки невірно визначені періоди її нарахування у зв'язку з частковою сплатою боргу.

Таким чином, господарським судом здійснено перерахування пені:

- період нарахування з 24.12.2012 р. по 14.01.2013 р. - 314,54 грн. пені, але заявлено до стягнення - 306,43 грн.

- період нарахування з 15.01.2013 р. по 16.01.2013 р. - 14,17 грн. пені;

- період нарахування з 17.01.2013 р. по 18.01.2013 р. -13,35 грн. пені;

- період нарахування з 19.01.2013 р. по 21.02.2013 р. - 25,05 грн. пені;

- період нарахування з 22.01.2013 р. по 08.02.2013 р. - 178,01 грн. пені;

- період нарахування з 09.02.2013 р. по 12.02.2013 р.- 27,72грн. пені;

- період нарахування з 13.02.2013 р. по 22.02.2013 р. - 67,33 грн. пені;

- період нарахування з 23.02.2013 р. по 14.03.2013 р. - 151,89 грн. пені, але заявлено - 147,84 грн.;

- період нарахування з 15.03.2013 р. по 20.03.2013 р. - 31,81грн. пені;

- період нарахування з 21.03.2013 р. по 04.04.2013 р. - 77,56грн. пені;

- період нарахування з 05.04.2013 р. по 19.04.2013 р. - 66,05грн. пені;

- період нарахування з 20.04.2013 р. по 29.05.2013 р. - 167,97 грн. пені.

Загальна сума пені складає 1 123,29 грн.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково , заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 10 480 грн. боргу по оплаті поставленого товару та 1 123,29 грн. пені..

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32,33,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (10002,м.Житомир,майдан Путятинський,4,оф.102,код ЄДРЛОУ 34520825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинторгсервис" (83001,м.Донецьк, вул. Артема,85, код ЄДРПОУ 32757679):-10 480,00 грн. боргу , 1 123,29 грн. пені та 1 675,18 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.12.2013 р.

Суддя Маріщенко Л.О.

3 прим.

1- в справу2-3 стор. з повід.

Віддрукувати: