Рішення

від 19.12.2013 по справі 904/6893/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.13р. Справа № 904/6893/13

За позовом Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс", м. Шостка Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 864,58 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс", м. Шостка Сумської області (далі по тексту - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарон", м. Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 11864,58грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 280/012-11/П від 20.08.2012р., укладеного між позивачем і відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1720,50грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2012року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 280/012-11/П, відповідно до п.1.1 умов якого позивач по видатковій накладній № РН-0000038 від 03.09.2012року на суму 71187,49грн. разом з рахунком-фактурою № СФ-0000035 на суму 71187,49грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 71187,49грн. , який відповідач отримав без жодних зауважень щодо якості, кількості та вартості і згідно платіжного доручення № 903 від 03.09.2012року на суму 71187,49грн. оплатив своєчасно та у повному обсязі.

Відповідно до п.2.5 умов вищеназваного договору відповідач зобов'язався разом з товаром надати позивачеві усі документи, в тому числі податкову накладну оформлену відповідачем згідно вимог Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних - відповідачем не було виконано, у зв'язку з чим, відповідно до п. 6.6 Договору № 280/012-11/П від 20.08.2012 року за порушення вимог ст. 201 Податкового кодексу України Постачальник-відповідач сплачує Покупцеві-позивачеві штраф в розмірі 20% від загальної суми (без ПДВ) за отримані ТМЦ, а оскільки в даному випадку загальна сума отриманих ТМЦ (без ПДВ) становить 59322,91грн., то позивач нарахував відповідачеві до сплати штраф у розмірі 20% від вказаної суми, що складає 11864,58грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не надав позивачеві доказів реєстрації в Єдиному реєстрі означених податкових накладних і у добровільному порядку не сплатив позивачеві штраф у сумі 11864,58грн., передбачений п.6.6. умов вищеназваного договору, позивач 04.07.2013року звернувся до відповідача з претензією-вимогою за № 11-08/1/13/55 про сплату штрафу у сумі 11864,58грн., яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі 11864,58грн.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було три рази повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 05.09.2013року, від 21.11.2013року та від 05.12.2013року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, з клопотанням до суду про відкладення слухання справи на більш пізніший термін звертався, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

21.11.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 05.12.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у перше судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

05.12.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 19.12.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у друге судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

19.12.2013року. в судове засідання повноважний представник позивача не з'явився та звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи без його участі. За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 280/012-11/П, відповідно до п.1.1 умов якого позивач по видатковій накладній № РН-0000038 від 03.09.2012року на суму 71187,49грн. разом з рахунком-фактурою № СФ-0000035 на суму 71187,49грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 71187,49грн. , який відповідач отримав без жодних зауважень щодо якості, кількості та вартості і згідно платіжного доручення № 903 від 03.09.2012року на суму 71187,49грн. оплатив своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті спору не оспорюється відповідачем.

Відповідно до п.2.5 умов вищеназваного договору відповідач зобов'язався разом з товаром надати позивачеві усі документи, в тому числі податкову накладну оформлену відповідачем згідно вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних - відповідачем не було виконано, у зв'язку з чим, відповідно до п. 6.6 Договору № 280/012-11/П від 20.08.2012 року за порушення вимог ст. 201 Податкового кодексу України Постачальник-відповідач сплачує Покупцеві-позивачеві штраф в розмірі 20% від загальної суми (без ПДВ) за отримані ТМЦ, а оскільки в даному випадку загальна сума отриманих ТМЦ (без ПДВ) становить 59322,91грн., то позивач нарахував відповідачеві до сплати штраф у розмірі 20% від вказаної суми, що складає 11864,58грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не надав позивачеві доказів реєстрації в Єдиному реєстрі означених податкових накладних і у добровільному порядку не сплатив позивачеві штраф у сумі 11864,58грн., передбачений п.6.6. умов вищеназваного договору, позивач 04.07.2013року звернувся до відповідача з претензією-вимогою за № 11-08/1/13/55 про сплату штрафу у сумі 11864,58грн., яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі 11864,58грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1720,50грн. судового збору.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

У відповідності до ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт порушення відповідачем п.2.5 умов вищеназваного договору повністю підтверджується:

- умовами вищеназваного договору поставки товару на який позивач посилається у своїй позовній заяві як на одну із підстав своїх позовних вимог;

- пп. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України;

- абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.6.6 умов вищеназваного договору, штрафу у сумі 11 864,58грн., а саме за невиконання п. 2.5 даного договору та чинного законодавства України, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 1720,50грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,630,614 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, п.4 ст.80,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарон" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Джинчарадзе, 12а; ідентифікаційний код 32838574) на користь казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс" (41100, Сумська область, м.Шостка, вул.Куйбишева, 41; ідентифікаційний код 14314452) 11864,58грн. (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 58 коп.) - штраф; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 23.12.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко