Рішення

від 23.12.2013 по справі 913/2961/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 грудня 2013 року Справа № 913/2961/13

Провадження № 30/913/2961/13

За позовом Приватного підприємства «СПЕЦ-КОМПАНІ «ГЕРГАРД-РІЧ», м. Луганськ

до відповідача Українсько-литовського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПЛАСТ», м. Луганськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, м. Луганськ

про стягнення 400 715 грн. 46 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Гергард Е.Ю., відповідно до наказу № 1/А-лс від 15.08.2006, Мочаліна О.О., довіреність № 135 від 12.11.2013,

від відповідача: Кішенько О.К., довіреність б/н від 30.01.2013,

від третьої особи: Панаріна О.О., довіреність № 382 від 06.12.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Приватне підприємство "СПЕЦ-КОМПАНІ "ГЕРГАРД-РІЧ" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Українсько-литовського товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЛАСТ" про стягнення заборгованості у розмірі 314 796 грн. 28 коп., інфляційних складових у розмірі 11847 грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 27706 грн. 49 коп., 7% штрафу у розмірі 22035 грн. 74 коп., пені у розмірі 24329 грн. 87 коп. на підставі договору субпідряду № 115/10 від 26.11.2010.

Позовні вимоги мотивовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань стосовно оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідач відзивом б/н від 10.12.2013 заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивач не надав відповідачу акти виконаних робіт форм КБ-2в та КБ - 3 на заявлену до стягнення суму.

Третя особа надала суду письмові пояснення № 1821 від 20.12.2013, у яких зазначено про те, що договір № 311 від 26.10.2010, який був укладений між Луганською обласною дитячою клінічною лікарнею та відповідачем у даній справі, був виконаний повністю, заборгованість за договором відсутня, про що свідчать надані суду банківські виписки.

У даному судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між приватним підприємством «СК «Гергард-Рич» (позивач, субпідрядник) та Українсько - литовським товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПЛАСТ» (відповідач, генпідрядник) укладено договір субпідряду № 115/10 від 26.11.2010 (далі за текстом - договір).

Згідно п. п. 1.1 п. 1 договору субпідрядник (позивач) бере на себе зобов'язання своїми силами згідно з проектно-кошторисною документацією виконати загально- будівельні роботи на об'єкті генпідрядника: капітальний ремонт корпусу № 2 ЛОТ № 1 Капітальний ремонт корпусу № 2 анестезіологічного відділення (загальнобудівельні, сантехнічні роботи), здати об'єкт генпідряднику (відповідачу), а останній зобов'язується прийняти виконані роботи та повністю оплатити вартість виконаних робіт.

Договірна вартість робіт за об'єктом складає 1000000 грн. (п. п. 3.1 п. 3 договору).

Підпунктом 4.1. п. 4 договору передбачено, що фінансування об'єкту здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до п. п. 4.2 п. 4 договору оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування генпідрядником грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника після оплати замовником генпідряднику актів форм КБ-2в та КБ-3.

Розрахунок за договором здійснюється поетапно, проміжними платежами, по мірі виконання робіт (за фактичними затратами, які підтверджені актами форм КБ-2в та КБ-3, підписані обома сторонами, іншими необхідними документами). Оплата виконаних робіт здійснюється без урахування грошової суми у розмірі 4 % від договірної ціни робіт, що є винагородою за виконання функцій генпідрядника (п. п. 4.3, п. п. 4.4 п. 4 договору).

Згідно п. п. 7.2 п. 7 договору за порушення грошового зобов'язання встановлюється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період прострочення за весь час прострочення.

Підпунктом 7.4 п. 7 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань сплачується пеня у розмірі 2% від вартості робіт за кожний прострочений день, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від виданої вартості.

На виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 432079 грн. 46 коп., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) від 28.12.2010 та від 30.12.2010, які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками сторін (а. с. 32-37, 43-52, 63-76).

Враховуючи положення п. п. 4.4 п. 4 договору, загальна сума, яка підлягає до оплати, складає 414796 грн. 28 коп.

Відповідач оплатив виконані позивачем підрядні роботи на суму 100 000 грн. згідно банківської виписки від 28.12.2010 (а. с. 31).

Позивач звертався до відповідача з претензією № 308 від 01.10.2012 про сплату заборгованості та штрафних санкцій за фактично виконані роботи за грудень 2010 року, яка належним чином отримана останнім (а. с. 108). Відповідач залишив претензію без відповіді та виконання.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем робіт на загальну суму 432079 грн. 46 коп., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) від 28.12.2010 та від 30.12.2010, які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками сторін.

Згідно п. п. 4.4 п. 4 договору загальна сума, яка підлягає до оплати, складає 414796 грн. 28 коп., проте відповідачем було сплачено 100 000 грн. 00 коп. згідно банківської виписки від 28.12.2010.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 314796 грн. 28 коп.

Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 314796 грн. 28 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню .

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, керуючись положеннями закону та п. п. 7.2 п. 7 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 24329 грн. 87 коп. за період з 01.01.2011 по 01.07.2011.

Згідно п. п. 4.3 п. 4 договору розрахунок за договором здійснюється поетапно, проміжними платежами, по мірі виконання робіт (за фактичними затратами, які підтверджені актами форм КБ-2в та КБ-3, підписані обома сторонами, іншими необхідними документами).

Пункт 1 ст. 251 Цивільного кодексу України передбачає, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (п. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 308 від 01.10.2012 про сплату заборгованості та штрафних санкцій, яка належним чином отримана останнім 01.10.2012 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 108). Таким чином, першим днем прострочення з урахуванням п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України слід вважати 09.10.2012.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої до стягнення суми пені за визначений позивачем період з 01.01.2011 по 01.07.2011.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 27706 грн. 49 коп. за період з 01.01.2011 по 29.10.2013 та інфляційну складову у розмірі 11847 грн. 08 коп. за 2011 р., 2012 р. та січень - вересень 2013 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 9981 грн. 30 коп. за період з 09.10.2012 по 29.10.2013 та про необґрунтованість заявленої до стягнення суми інфляційної складової, оскільки індекс інфляції за період жовтень 2012 року - вересень 2013 року складає 99,4982022, тобто менше 100.

Крім того, позивач на підставі п.п. 7.4 п. 7 договору нарахував штраф у розмірі 7% від простроченої суми у розмірі 22035 грн. 74 коп. згідно розрахунку (а. с. 8).

Проте згідно п. п. 7.4 п. 7 договору за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня у розмірі 2% від вартості робіт за кожний прострочений день, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від виданої вартості.

З наведеного пункту договору вбачається, що вказаний штраф нараховується за порушення не грошового зобов'язання, проте у даному випадку має місце факт прострочення саме грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого до стягнення штрафу у розмірі 22035 грн. 74 коп.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 314796 грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 9981 грн. 30 коп. У задоволені решти позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Українсько-литовського товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПЛАСТ», 91011, Луганська область, м. Луганськ, Ленінський район, вул.. Сосюри, будинок 42, код 30516925, на користь Приватного підприємства «СПЕЦ-КОМПАНІ «ГЕРГАРД-РІЧ», 91015, м. Луганськ, квартал Степовий, буд. 13, кв. 180, код 34526020, заборгованість у розмірі 314796 грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 9981 грн. 30 коп., судовий збір у розмірі 6495 грн. 55 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 26.12.2013

Суддя І.П. Голенко