Рішення

від 19.12.2013 по справі 905/7757/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.2013р. Справа № 905/7757/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ТРЕЙДІНГ ЛТД", м.Дніпропетровськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО ТРЕЙДІНГ", м.Донецьк,

про: стягнення 195673грн. 32коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача:-Дураченко Г.О. (довіреність вих. №01/02/12/2013 від 02.12.2013р.), Супруненко О.В.- (директор);

від відповідача: - Єфремов С.В. (довіреність №б/н від 02.09.2013р.);

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ТРЕЙДІНГ ЛТД", м.Дніпропетровськ (далі - позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО ТРЕЙДІНГ", м.Донецьк, про стягнення суми основного боргу у розмірі 188700грн.00коп., пені у розмірі 7118грн.14коп., що разом становить 195818грн.14коп.

В позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за генеральним договором транспортного експедирування №05/10/12-ДТ від 05.10.2012р. щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

03.12.2013р. позивач на вимогу суду надав письмові пояснення, за змістом яких підтвердив, що заявлена сума боргу виникла за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 31.01.2013р. по 21.08.2013р., стверджував, що обумовлені у п. 4.3. договору документи були передані відповідачу єдиним пакетом одразу після отримання відповідної товарно-транспортної накладної з усіма підписами та печатками від перевізника.

03.12.2013р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 188700грн.00коп., пеню в сумі 6973грн.32коп., всього 195673грн. 32коп.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Відтак, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог і у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням. Отже, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З метою надання відповідачу права на захист, розгляд справи відкладався на 19.12.2013р.

19.12.2013р. від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що оскільки рахунки на оплату послуг за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період від 31.01.2013р. по 21.08.2013р. відповідачем не отримані, у ТОВ "ДАНКО ТРЕЙДІНГ" відповідно до умов договору строк виконання зобов'язань з їх оплати ще не настав.

19.12.2013р. позивач звернувся до суду з письмовою заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 6973грн. 32коп.

В судовому засіданні 19.12.2013р. представники позивача просили суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 188700грн.00коп., підтримали відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 6973грн. 32коп.

В судовому засіданні 19.12.2013р. відповідач не заперечив проти наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 188700грн.00коп., однак просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених письмово.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

05.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС" (клієнт, ідентиф. код 35780847) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ТРЕЙДІНГ ЛТД" (експедитор, ідентиф. код 33420780) був укладений генеральний договір транспортного експедирування № 05/10/12-ДТ (далі за текстом - договір), згідно з яким сторони погодили що клієнт, доручає, а експедитор зобов'язується за винагороду (плату) та за рахунок клієнта, здійснити пошук та підбір Виконавця (або їх довірених осіб), з метою здійснення перевезень автомобільним вантажним транспортом по всій території України та у країни нижче зазначені:

(Росія, Беларусь, Молдова, Латвія, Літва), які у подальшому йменуються - ТЕУ, а саме:

- організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом та за маршрутами, обраними Експедитором;

- укладати від свого імені договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом;

- забезпечувати доставку вантажу до пункту призначення та його отримання вантажовідправником;

- здійснювати перевірку кількості та стану вантажу;

- здійснювати оплату всіх додаткових витрат, покладених на клієнта;

- забезпечувати схоронність вантажу до його отримання у пункті призначення.

- надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажу.

Згідно п. 2.2 договору, експедитор виконує свої зобов'язання за договором у відповідності з заявкою клієнта, яка є невід'ємною частиною цього договору. У заявці повинні бути зазначені: дата подання заявки; дата та час подачі транспортного засобу під навантаження; найменування вантажу; кількість вантажу;найменування вантажовідправника; місцезнаходження вантажу (пункт навантаження);найменування вантажоотримувача; місце знаходження вантажоотримавача (пункт доставки); строки доставки вантажу грузоотримувачу; додаткові умови.

Заявка передається у електронному виді або по факсу. Заявка підлягає заміні на оригінал протягом 10 календарних днів з моменту її погодження.

Відповідно до п. 2.3 договору, експедитор згідно наданої заявки погоджує з клієнтом вид транспорту та маршрут перевезення вантажу. Експедитор повинен письмово повідомляти клієнта про виявлення неузгодженостей та невідповідностей у отриманій інформації, а у разі її неповноти запросити у клієнта необхідну додаткову інформацію.

У п. 2.8 договору сторони дійшли згоди, що належне виконання експедитором умов цього договору оформлюється актом про надання послуг, який підписується представником експедитора та клієнта. Акт про надання послуг складається експедитором у 3-х екземплярах та направляється клієнту для підписання. Акт у обов'язковому порядку повинен містити маршрут перевезення вантажу, реквізити транспортних накладних, розмір оплати послуг з перевезення вантажу, розмір додаткових попередньо узгоджених з клієнтом витрат, понесених експедитором при здійсненні перевезення та надання пов'язаних з перевезенням та експедируванням послуг та винагородження експедитора за надані послуги, а також загальну суму, що належить оплаті. До акта повинні додаватися підтверджуючі виробничі експедитором витрати, документи.

Сторони у договорі обумовили, зокрема, наступні обов'язки експедитора: здійснювати розрахунок вартості перевезень за маршрутами, зазначеними у заявці клієнта, у відповідності з погодженими сторонами тарифами на перевезення вантажів (п.3.1.2 договору); забезпечити передачу вантажу вантажоодержувачу, який вказаний в товарно-транспортних документах (п. 3.1.8 договору); забезпечити передачу клієнту всіх необхідних документів, які підтверджують виконання транспортно-експедиторських послуг: товарно-транспортну накладну з відмітками про передання вантажу: підписом та печаткою вантажоодержувача та водія-експедитора, зазначеного в ТТН (п. 3.1.9 договору).

В свою чергу, сторони у п. 3.2.8. договору обумовили обов'язок кліента (відповідача) здійснювати розрахунки з експедитором за перевезення вантажу та інші надані експедитором у відповідності з договором послуги після доставки вантажу у пункт призначення та видачі його вантажоодержувачу.

Відповідно до п. 3.1.8 договору про факт передачі вантажу вантажоодержувачу свідчать належним чином оформлені документи, вказані у п. 3.1.9 договору.

Згідно з п. 4.1 договору, за виконання передбачених цим договором експедиторських послуг клієнт сплачує експедитору винагородження у розмірі, який визначено у заявках зазначених у п. 2.2 цього договору. В суму винагородження за кожним організованим та здійсненим перевезенням не включаючи суму понесених експедитором додаткових, та попередньо погоджених з клієнтом, витрат. Розмір витрат експедитора визначається на підставі транспортних документів та відображується у актах на надання послуг.

Відповідно до п. 4.2 договору, клієнт компенсує експедитору усі необхідні та попередньо погоджені витрати, пов'язані з перевезенням вантажу для клієнта за виключенням, тих які виникли у зв'язку з неналежним виконанням експедитором (як сторони за договором перевезення, у тому числі) умов договору перевезення.

За умовами п. 4.3 договору, послуги експедитора разом з компенсацією витрат за перевезення сплачується шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора після фактичного надання послуг та надання повного оригінального пакету документів включаючи: акт виконаних робіт (два екземпляри), рахунок, податкову накладну; документацію згідно п. 3.1.9. Оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання розрахунків та отримання всіх доданих документів.

Як встановлено п. 9.5 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012р.

Сторони уклали Додаткову угоду №1 від 30.12.2012р. до генерального договору транспортного експедирування №05/10/12-ДТ від 05.12.2012р., якою дійшли згоди викласти п. 9.5 договору у наступній редакції: договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками, та діє протягом одного календарного року, а за фінансовими обставинами - до їх повного виконання. У разі відсутності до спливу строку дії договору повідомлення рекомендованим листом від любої із сторін про розірвання договору, строк дії цього договору вважається щорічно автоматично продовженим на наступний календарний рік без складання додаткової угоди до договору про продовження строку дії даного договору.

Генеральний договір транспортного експедирування №05/10/12-ДТ від 05.12.2012р. та Додаткова угода №1 від 30.12.2012р. до нього підписані директорами підприємств та скріплені печатками без будь-яких заперечень.

Як свідчить наявний в матеріалах лист за підписом директора ТОВ «ДАНКО ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ДАНКО ТЕХНОЛОДЖИС» повідомляє, що у зв'язку з внутрішньою реорганізацією з 20.03.2013р. змінюється найменування підприємства на ТОВ «ДАНКО ТРЕЙДІНГ».

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.10.2013р. під кодом ЄДРПОУ 35780847 значиться ТОВ «ДАНКО ТРЕЙДІНГ». Зміна найменування сторони (клієнта) за договором не спростована відповідачем.

В позовній заяві позивач посилається на те, що за договором №05/10/12-ДТ від 05.12.2012р. на підставі заявок надав відповідачу послуги з транспортного експедирування на загальну суму 391900грн.00коп., в свою чергу відповідач здійснив тільки часткову оплату послуг у розмірі 203200грн.00коп., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 188700грн., яка і заявлена до стягнення. Відповідно до змісту позову, заявлена сума боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 31.01.2013р. по 21.08.2013р.

В матеріалах справи наявна адресована позивачем відповідачу претензія № 250 від 11.10.2013р. про сплату суми заборгованості в розмірі 188700грн.00коп., на якої міститься напис про отримання за вх. № 27 від 18.10. від імені «нач. від. лог.».

Посилаючись на те, що заборгованість у розмірі 188700грн. відповідачем не була сплачена, вказані обставини призвели до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, є стягнення суми боргу в розмірі 188700грн.00коп. та пені в сумі 6973грн.32коп.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов генерального договору транспортного експедирування № 05/10/12-ДТ від 05.10.2012р. щодо своєчасної та повної оплати транспортно-експедиційних послуг за актами здачі-прийнятття робіт (надання послуг) №ТТ-00278 від 31.01.2013р., №ТТ-00409 від 11.02.2013р., ТТ-00548 від 18.02.2013р., №ТТ-00959 від 20.03.2013р., №ТТ-00960 від 20.03.2013р., №ТТ-00972 від 20.03.2013р., №ТТ-00976 від 21.03.2013р., №ТТ-01014 від 22.03.2013р., №ТТ-01347 від 11.04.2013р., №ТТ-01459 від 18.04.2013р., №ТТ-01469 від 18.04.2013р., №ТТ-01711 від 07.05.2013р., №ТТ-01707 від 07.05.2013р., №ТТ-01742 від 13.05.2013р., №ТТ-01752 від 13.05.2013р., №ТТ-01768 від 14.05.2013р., №ТТ-01774 від 14.05.2013р., №ТТ-01775 від 15.05.2013р., №ТТ-01776 від 15.05.2013р., №ТТ-01777 від 15.05.2013р., №ТТ-01789 від 15.05.2013р., №ТТ-01801 від 16.05.2013р., №ТТ-01804 від 16.05.2013р., №ТТ-01843 від 18.05.2013р., №ТТ-01888 від 21.05.2013р., №ТТ-01908 від 21.05.2013р., №ТТ-002012 від 27.05.2013р., №ТТ-02071 від 30.05.2013р., №ТТ-02078 від 30.05.2013р., №ТТ-02093 від 31.05.2013р., №ТТ-02094 від 31.05.2013р., №ТТ-02143 від 04.06.2013р., №ТТ-02180 від 06.06.2013р., №ТТ-02372 від 18.06.2013р., №ТТ-02382 від 18.06.2013р., №ТТ-02410 від 19.06.2013р., №ТТ-02441 від 21.06.2013р., №ТТ-02457 від 25.06.2013р., №ТТ-02458 від 25.06.2013р., №ТТ-02490 від 26.06.2013р., №ТТ-02491 від 26.06.2013р., №ТТ-02531 від 01.07.2013р., №ТТ-02560 від 01.07.2013р., №ТТ-02686 від 09.07.2013р., №ТТ-02707 від 10.07.2013р., №ТТ-02724 від 11.07.2013р., №ТТ-02773 від 15.07.2013р., №ТТ-02774 від 15.07.2013р, №-02781 від 15.07.2013р., №ТТ-02816 від 17.07.2013р., №ТТ-02818 від 17.07.2013р., №ТТ-02881 від 22.07.2013р., №ТТ-02958 від 25.07.2013р., №ТТ-03010 від 29.07.2013р., №ТТ-03105 від 01.08.2013р., №ТТ-03106 від 01.08.2013р., №ТТ-03087 від 01.08.2013р., №ТТ-03234 від 08.08.2013р., №ТТ-03360 від16.08.2013р., №ТТ-03427 від 20.08.2013р., №ТТ-03430 від 21.08.2013р.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

Договір № 05/10/12-ДТ від 05.10.2012р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм ст. 929 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

У відповідності до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 05/10/12-ДТ від 05.10.2012р. позивач зобов'язується за плату і за рахунок відповідача (клієнта) організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов договору № 05/10/12-ДТ від 05.10.2012р. позивач згідно заявок відповідача на перевезення вантажу надав останньому транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 188700грн.00коп, що підтверджується актами здачі-прийнятття робіт (надання послуг) №ТТ-00278 від 31.01.2013р., №ТТ-00409 від 11.02.2013р., ТТ-00548 від 18.02.2013р., №ТТ-00959 від 20.03.2013р., №ТТ-00960 від 20.03.2013р., №ТТ-00972 від 20.03.2013р., №ТТ-00976 від 21.03.2013р., №ТТ-01014 від 22.03.2013р., №ТТ-01347 від 11.04.2013р., №ТТ-01459 від 18.04.2013р., №ТТ-01469 від 18.04.2013р., №ТТ-01711 від 07.05.2013р., №ТТ-01707 від 07.05.2013р., №ТТ-01742 від 13.05.2013р., №ТТ-01752 від 13.05.2013р., №ТТ-01768 від 14.05.2013р., №ТТ-01774 від 14.05.2013р., №ТТ-01775 від 15.05.2013р., №ТТ-01776 від 15.05.2013р., №ТТ-01777 від 15.05.2013р., №ТТ-01789 від 15.05.2013р., №ТТ-01801 від 16.05.2013р., №ТТ-01804 від 16.05.2013р., №ТТ-01843 від 18.05.2013р., №ТТ-01888 від 21.05.2013р., №ТТ-01908 від 21.05.2013р., №ТТ-002012 від 27.05.2013р., №ТТ-02071 від 30.05.2013р., №ТТ-02078 від 30.05.2013р., №ТТ-02093 від 31.05.2013р., №ТТ-02094 від 31.05.2013р., №ТТ-02143 від 04.06.2013р., №ТТ-02180 від 06.06.2013р., №ТТ-02372 від 18.06.2013р., №ТТ-02382 від 18.06.2013р., №ТТ-02410 від 19.06.2013р., №ТТ-02441 від 21.06.2013р., №ТТ-02457 від 25.06.2013р., №ТТ-02458 від 25.06.2013р., №ТТ-02490 від 26.06.2013р., №ТТ-02491 від 26.06.2013р., №ТТ-02531 від 01.07.2013р., №ТТ-02560 від 01.07.2013р., №ТТ-02686 від 09.07.2013р., №ТТ-02707 від 10.07.2013р., №ТТ-02724 від 11.07.2013р., №ТТ-02773 від 15.07.2013р., №ТТ-02774 від 15.07.2013р, №-02781 від 15.07.2013р., №ТТ-02816 від 17.07.2013р., №ТТ-02818 від 17.07.2013р., №ТТ-02881 від 22.07.2013р., №ТТ-02958 від 25.07.2013р., №ТТ-03010 від 29.07.2013р., №ТТ-03105 від 01.08.2013р., №ТТ-03106 від 01.08.2013р., №ТТ-03087 від 01.08.2013р., №ТТ-03234 від 08.08.2013р., №ТТ-03360 від16.08.2013р., №ТТ-03427 від 20.08.2013р., №ТТ-03430 від 21.08.2013р., які підписані експедитором та замовником.

Вищезазначені акти скріплені печатками сторін без будь-яких заперечень. Зокрема, у актах відображено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідачем при отриманні послуг не подавалося жодних заперечень відносно виконання позивачем прийнятих за договором зобов'язань.

За надані послуги відповідач не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 188700грн.00коп., яка в тому числі і заявлена до стягнення.

За змістом ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, за умовами п. 4.3 договору послуги експедитора разом з компенсацією витрат за перевезення сплачуються шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора після фактичного надання послуг та надання повного оригінального пакету документів включаючи: акт виконаних робіт (два екземпляри), рахунок, податкову накладну; документацію згідно п. 3.1.9. Оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надання розрахунків та отримання всіх доданих документів.

Відповідно до умов п. 3.1.9 договору до документів, які підтверджують виконання транспортно-експедиторських послуг відноситься товарно-транспортна накладна з відмітками про передання вантажу: підписом та печаткою вантажоодержувача та водія-експедитора, зазначеного в ТТН.

Доводи відповідача про те, що строк виконання зобов'язань зі здійснення оплати актів здачі-прийнятття робіт (надання послуг) за період з 31.01.2013р. по 21.08.2013р. не настав, оскільки товариством не були отримані рахунки на їх оплату, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Спір щодо отримання відповідачем транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 188700грн.00коп. між сторонами відсутній.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні до кожного спірного акту здачі-прийнятття робіт (надання послуг).

Позивач у письмових поясненнях та під час судових засідань наполягав на тому, що обумовлені у п. 4.3. договору документи за кожне здійснене перевезення передавалися відповідачеві єдиним і повним пакетом нарочно, надсилалися службою експрес-доставки, рекомендованими листами одразу після отримання відповідної товарно-транспортної накладної з усіма підписами та печатками від перевізника, жодних письмових претензій відносно ненадання документів до позивача від відповідача не надходило.

Доказів вчинення відповідачем дій, пов'язаних з витребуванням у позивача будь-яких обумовлених у п. 4.3 договору документів, матеріали справи не містять.

Суд відзначає, що відповідно до п. 2.8 договору належне виконання експедитором умов цього договору оформлюється актом про надання послуг, який підписується представником експедитора та клієнта. До акта повинні додаватися підтверджуючі виробничі експедитором витрати, документи.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, враховуючи підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без жодних заперечень та зауважень, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав належним чином у відповідності з умовами договору транспортного експедирування № 05/10/12-ДТ від 05.10.2012р.

Відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача в частині вартості отриманих від позивача транспортно-експедиційних послуг разом з компенсацією витрат на перевезення свідчить про те, що відповідач на момент підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) був обізнаний з сумою до сплати.

Проаналізувавши умови договору та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити отримані від позивача транспортно-експедиційні послуги.

Такої ж самої позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 29.09.2009р. по справі № 37/405.

Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи передбачені п.4.3. умови договору щодо строків оплати, станом на час звернення позивача з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання з повної оплати отриманих послуг за спірними актами здачі-прийнятття робіт (послуг).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання обумовлені п. 3.2.8 та п. 4.3 договору транспортного експедирування № 05/10/12-ДТ від 05.10.2012р. перед позивачем не виконав, а його борг перед позивачем становить суму у розмірі 188700грн.00коп., проти якої відповідач по суті не заперечував.

В матеріалах справи також наявний двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами станом на 10.10.2013р., який з боку ТОВ «ДАНКО ТРЕЙДІНГ» підписаний в.о. директора Майданник Д.А. та скріплений печаткою товариства без будь-яких заперечень, відповідно до якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 188700грн.00коп.

Оскільки матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем транспортно-експедиційних послуг на суму 188700грн.00коп., докази сплати суми заборгованості в розмірі 188700грн.00коп. суду не представлені, розмір боргу у вказаному розмірі не спростований відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 188700грн.00коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати вартості отриманих послуг, у позові позивач також просить суд, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача суму пені в розмірі 6973грн. 32коп.

19.12.2013р. позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 6973грн. 32коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 цього Кодексу відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Заява про відмову від позову в частині стягнення пені здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою - директором ТОВ «ТРАНС-ТРЕЙДІНГ» Супруненко О.В. та у встановленій діючим законодавством формі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

Судом не встановлено підстав для неприйняття відмови від позову у вказаній частині вимог.

З урахуванням викладеного, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення пені у розмірі 6973грн.32коп., відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України припиняє провадження по справі в цій частині вимог.

За змістом прохальної частини позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, розташоване за адресою: 83001, м.Донецьк, вул.Артема, буд.95, та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО ТРЕЙДІНГ», в розмірі ціни позову.

В обґрунтування заяви позивач посилається на скрутне матеріальне становище відповідача, ігнорування останнім свого обов'язку з погашення заборгованості, значні суми заборгованості відповідача перед іншими підприємствами.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід відзначити, що ст. 67 ГПК України обумовлює можливість забезпечення позову накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

З огляду на позицію Пленуму Вищого господарського суду України, викладену у постанові «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року N 16, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване позивачем припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки крім посилань на можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, скрутне матеріальне становище відповідача, заявником не надано жодних доказів в обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову, не доведено існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду без застосування таких заходів у разі дійсного задоволення позовних вимог, господарський суд відмовляє у задоволені заяви про вжиття запобіжних заходів для забезпечення позову.

Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За приписами статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, в тому числі за подання до суду позовної заяви.

Позивачем при подачі позову сплачений судовий збір за звернення з позовом у порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог в тому числі.

Приймаючи до уваги, що судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, у даному випадку має місце нова ціна позову у розмірі 195673грн.32коп., виходячи з якої й вирішується спір, то відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 2грн.90коп. судового збору, виходячи з розрахунку, здійсненого в порядку, визначеному в п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Суд також відзначає, що ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Такої ж самої правової позиції дотримується Пленум ВГСУ у своїй Постанові № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

У в зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 6973грн.32коп., судові витрати, сплачені позивачем у відповідній частині, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у передбаченому законодавством розмірі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ТРЕЙДІНГ ЛТД", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО ТРЕЙДІНГ", м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 188700грн.00коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО ТРЕЙДІНГ", (місцезнаходження: 83001, м.Донецьк, вул. Артема, буд. 95, код ЄДРПОУ 35780847, р/р 26002300000245 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ТРЕЙДІНГ ЛТД" (49023, м.Дніпропетровськ, просп. Воронцова, буд.75, кв.297, код ЄДРПОУ 33420780, р/р 23002060762099 в КБ «Приват Банк», МФО 305299) суму основного боргу в розмірі 188700грн.00коп., судовий збір у розмірі 3774грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Припинити провадження в частині стягнення пені в сумі 6973грн.32коп., у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ТРЕЙДІНГ ЛТД" (49023, м.Дніпропетровськ, просп. Воронцова, буд.75, кв.297, код ЄДРПОУ 33420780) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 2грн. 90коп., яка сплачена згідно платіжного доручення № 2492 від 31.10.2013року.

У судовому засіданні 19.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова