Рішення

від 25.12.2013 по справі 927/1531/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

24.12.13. Справа № 927/1531/13.

За позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: Чернігівської обласної ради, пр-кт Миру, 43, м. Чернігів, 14000; Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, вул. П'ятницька, 8, м. Чернігів, 14000.

Відповідачі: 1. Мисливсько - рибальське підприємство Чернігівської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, вул. Шевченко, 36/1, м. Чернігів, 14013.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мисливське угіддя Любечське», вул. Колективна, 7, с. Шестовиця Чернігівського району і області, 15561.

Предмет спору: про визнання недійсним договору.

Суддя Федоренко Ю.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивачів: 1. Кравченко Д.В., дов. від 11.01.11. 2. Колесникова В.М., дов. від 17.12.13.

Від відповідачів: 1. Сачок О.М. - директор. 2. Міх А.В. - директор.

В розгляді справи приймала участь старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Кравченко А.А.

С У Т Ь С П О Р У:

Рішення прийняте після перерви, яку оголошено на підставі ст.77 ГПК України.

Заявлено позов про визнання недійсним на майбутнє інвестиційного договору, укладеного 04.10.12 між Мисловсько - рибальським підприємством Чернігівської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі - Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливське угідді Любечське» (далі - ТОВ «МУЛ»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір не відповідає вимогам Конституції України, Законам України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», «Про інвестиційну діяльність», Лісовому кодексу України.

Додаткове обґрунтування позову надане прокурором у письмових поясненнях від 12.12.12.

Чернігівська обласна рада надала письмове пояснення від 11.12.13 у яких позов підтримала, вважає, що шляхом укладення спірного договору ТОВ «МУЛ», всупереч чинному законодавству, набуло право користувача мисливських угідь площею 9,6 тис. гектарів.

Представник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства ( далі - Управління ) у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі позов не визнали.

Так, Підприємство у письмових поясненнях посилається на те, що договір відповідає законодавству, його було затверджено постановою президії Чернігівської обласної ради УТМР, отримані Підприємством на підставі договору кошти є джерелом додаткового фінансування і сприяють виконанню договору про умови ведення мисливського господарства.

ТОВ «МУЛ» у письмових запереченнях від 11.12.13 вказує на те, що договором ні фактично, ні документально мисливські угіддя не передавались у користування; поліпшення ведення мисливського господарства в результаті інвестування стосується всіх членів УТМР які мають відповідні документи, що підтверджують право на полювання; висновок про те, що мисливці, які не є членами ТОВ «МУЛ», позбавлені права на полювання на вказаній території є надуманими; договір укладений у формі, яка діє в аналогічних договорах, укладених в Україні та затверджених Всеукраїнською радою УТМР.

Якщо позивач вважає, що окремі пункти договору про першочергове право на проведення ліцензійного полювання та перезакріплення угідь не відповідає вимогам закону, ТОВ «МУЛ» згодне виключити вказані пункти договору додатком до нього.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, позицію прокурора, суд встановив таке.

Частиною першою статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.1 та 2 ст.3 Закону України «Про мисливське господарство та полювання мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.21, 22 цього ж закону умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Згідно з статутом Підприємство є юридичною особою метою діяльності якого є координація та управління природоохоронною діяльністю, здійснення виробничо-господарської та іншої діяльності, підвищення економічної ефективності ведення мисливсько-рибальського господарства на основі наукових обґрунтувань та передової практики, покращення задоволення попиту членів Українського товариства мисливців та рибалок в полюванні та рибальстві, створення необхідних послуг для культурного відпочинку Українського товариства мисливців і рибалок та отримання прибутку засновником.

У відповідності з рішеннями Чернігівської обласної ради від 11.01.02 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 31.07.97 «Про надання у користування мисливських угідь» та від 29.11.06 «Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 11.01.02 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 31.07.97 «Про надання у користування мисливських угідь», 25.10.07 між Управлінням та Підприємством було укладено договір про умови ведення мисливського господарства.

За цим договором Підприємству надано у користування терміном на 25 років мисливські угіддя площею 851,4 тис. га.

За умовами цього договору Підприємство зобов'язалося вести мисливське господарство на закріплених мисливських угіддях з дотриманням вимог Законів України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання», не допускати при цьому передачу мисливських угідь будь-якому іншому користувачу.

На підставі вказаного договору Підприємство стало користувачем мисливських угідь площею 851,4 га.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від 12.07.2005 р. за № 371 рекомендовано користувачам мисливських угідь широко практикувати поєднання на договірних умовах матеріальних і фінансових ресурсів юридичних і фізичних осіб для досягнення спільної мети - ефективного ведення мисливського господарства.

Радою Чернігівської обласної організації УТМР, протокол № 2 від 08.04.08 прийнято рішення про залучення додаткових інвестицій для більш ефективного ведення мисливського господарства. Доручено президії Чернігівської обласної ради УТМР розгляд пропозицій потенційних інвесторів, розробку та затвердження договорів по веденню мисливського господарства.

04.10.12 між ТОВ «МУЛ» (Сторона 1) та Підприємством (Сторона 2) укладено інвестиційний договір з метою найбільш ефективного вирішення завдань по збереженню, відтворенню та раціональному використанню мисливських тварин в угіддях Ріпкинського відділення Підприємства загальною площею 9,6 тис. гектарів, згідно додатку №1 та створення належних умов для полювання, рибальства і відпочинку членів УТМР (п.1.1 договору).

Інвестиційний договір затверджено президією Чернігівської обласної ради УТМР, протокол №6 від 04.10.12, та погоджено головою Всеукраїнської ради УТМР 31.10.12.

За умовами Інвестиційного договору його предметом є вкладення інвестицій у грошовій формі в Ріпкинське відділення Підприємства (п.2.1); Сторона 1 зобов'язана надати, а Сторона 2 отримати інвестиції у сумі 50 000 на рік (п.3.1).

Як було узгоджено сторонами у п.3.6 права Сторони 1 Інвестиційного договору Сторона 1 має першочергове право на проведення ліцензійного полювання в угіддях - об'єкту інвестицій;

має першочергове право на пере закріплення угідь за підприємством в якому Сторона 1 є засновником;

проводити поліпшення облаштування мисливського господарства , включаючи благоустрій та будівництво тимчасових і капітальних споруд згідно чинного законодавства;

сприяти закупівлі, завезенню, розведенню, підгодівлі диких звірів з облаштуванням відповідних вольєрів та місць підгодівлі згідно чинного законодавства;

організовувати найм персоналу для виконання робіт за договором;

вимагати від Сторони 2 інформацію про використання інвестиційних коштів;

вилучати проведені поліпшення у разі дострокового припинення договору, якщо таке поліпшення можливе без погіршення капітальних об'єктів Сторони 2, що приймає інвестиції.

Підпунктом 3.9.5 Інвестиційного договору до обов'язків Сторони 2 віднесено надавати Стороні 1 30% ліміту на відстріл парнокопитних звірів з розрахунку їх чисельності в межах господарства.

Як зазначено у п.8.1 Інвестиційного договору він вступає в силу з 01.11.12 та дії строком до 31.10.17.

Додатком №1 до Інвестиційного договору визначено опис територіальних кордонів об'єкту інвестиційної діяльності, а картою -схемою межі інвестиційної діяльності ТОВ «МУЛ».

На виконання умов Інвестиційного договору ТОВ «МУЛ» було перераховано на поточний рахунок Підприємства 50 000 грн. які були прийняті останнім, що свідчить про виконання сторонами умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

У відповідності з пунктами 1.1, 3.6, 3.9.5 Інвестиційного договору Підприємство надало ТОВ «МУЛ» право на ведення мисливського господарства в угіддях площею 9,6 тис. га, а саме: першочергове право на перезакріплення угідь за підприємством, у якому ТОВ «МУЛ» є засновником; 30% ліміту на відстріл парнокопитних звірів в межах господарства; закупівлю, завезення, розведення, підгодівлю диких звірів з облаштуванням вольєрів та місць підгодівлі; вирішення завдань по збереженню та раціональному відтворенню мисливських тварин; проведення поліпшення облаштуванням мисливського господарства, включаючи будівництво тимчасових і капітальних споруд.

Співпадання отриманих за Інвестиційним договором ТОВ «МУЛ» прав з правами та обов'язками користувача мисливського господарства, встановленими у ст.30 Закону України «Про мисливське господарство і полювання», підтверджує, що фактично ТОВ «МУЛ» набуло статусу користувача мисливських угіль площею 9,6 тис. га в порушення встановленого законом порядку, оскільки Підприємство не мало права передавати вказані мисливські угіддя у користування.

Вказаними діями Підприємством порушено права та охоронювані законом інтереси Чернігівської обласної ради якій законом надано повноваження на прийняття рішення про надання мисливських угідь для ведення мисливського господарства.

Пунктами 3.6.1 та 3.9.5 Інвестиційного договору ТОВ «МУЛ» надано першочергове право на проведення ліцензійного полювання та 30% ліміту на відстріл парнокопитних звірів з розрахунку їх чисельності в межах господарства.

Однак, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про мисливське господарство і полювання» право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Отже, право на полювання може одержати лише фізична особа, передання такого права юридичній особі суперечить законодавству.

Вказані умови договору є порушенням прав та інтересів інших членів УТМР (мисливців) та уповноважених органів держави за приписами ст.3 , 21, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ст.21 Закону України "Про тваринний світ".

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Оспорюваним договором ТОВ «МУЛ» надано певні переваги на першочергове ліцензійне полювання, ліміт на відстріл парнокопитних звірів, перезакріплення цих угідь, на угіддях площею 9,6 тис. га, що порушує права та інтереси інших членів УТМР, а тому соціальний ефект не може бути досягнутий, оскільки умови Інвестиційного договору звужують права інших мисливців на полювання на зазначеній у договору території.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при укладенні Інвестиційного договору порушено вимоги ст. 13 Конституції України, ст.ст. 1,9,21-22,27,30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ст.ст. 17,24 Закону України "Про тваринний світ", та ст.1, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", а тому є підстави для визнання його недійсним у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Як зазначено у п.2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 «Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Оскільки умови Інвестиційного договору за період його дії станом на дату прийняття рішення є виконаними, неможливо повернути одержане за договором, таке зобов'язання припиняється на майбутнє.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими, доведеними, в зв'язку з чим позов задовольняється повністю.

Підстави заперечення позову відповідачами до уваги судом не приймаються, оскільки при розгляді справи встановлено, що Інвестиційний договір не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 «Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові, - в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.

У процесі вирішення спору відповідачами не було укладено додаткової угоди до Інвестиційного договору, невідповідність його умов вимогами закону не була усунута.

Судові витрати в розмірі 1147 грн. покладаються на відповідачів порівну в рівних частках по 573,5 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним інвестиційний договір від 04.10.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливське угіддя Любечське» та Мисливсько-рибальським підприємством Чернігівської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок припинивши на майбутнє зобов'язання Мисливсько-рибальського підприємства Чернігівської організації Українського товариства мисливців і рибалок та товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське угіддя Любечське» за недійсним інвестиційним договором від 04.10.2012 р.

Стягнути з Мисливсько - рибальського підприємства Чернігівської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, вул. Шевченко, 36/1, м. Чернігів, код 30449592, в доход державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач УК у м. Чернігові /м. Чернігів/,22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22030001), 573,50 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське угіддя Любечське», вул. Колективна, 7, с. Шестовиця Чернігівського району і області, код 38293619, в доход державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач УК у м. Чернігові /м. Чернігів/,22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22030001), 573,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2013.

Суддя Ю.В.Федоренко