Рішення

від 19.12.2013 по справі 913/2857/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 грудня 2013 року Справа №913/2857/13

Провадження №32/913/2857/13

за позовом: Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 00131050

до відповідача: Підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина», м.Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 21804317

про стягнення 25068,43 грн.

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина», м.Сєвєродонецьк про стягнення основного боргу в сумі 23935,72 грн. та 3% річних - 1132,71 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №223 від 30.05.2002р. в частині проведення оплати поставленої за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року теплової енергії, що стало підставою для нарахування 3% річних.

Відповідач в судові засідання не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.10.2013р. місцезнаходженням відповідача є: м.Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 22. Відомостей стосовно будь-яких інших адрес відповідача матеріали справи не містять.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Направлена судом за місцезнаходженням відповідача кореспонденція була повернута відділенням поштового зв'язку з позначкою «За зазначеною адресою не проживає».

У п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина», яка наявна у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що позивач та відповідач, зокрема, у судове засідання 19.12.2013р. на виклик суду не з'явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом враховано, що ухвалою суду від 27.11.2013р. явка представників сторін в судове засідання 19.12.2013р. була визначена не обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.151 Цивільного кодексу УРСР 1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини сторін щодо постачання теплової енергії виникли під час дії цього кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

30.05.2002р. між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) було підписано договір №223 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Пунктом 1 вказаної угоди встановлено, що енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.10.1 договору №223 від 30.05.2002р. договір набуває чинності з 01.06.2002р. та діє до 01.06.2003р. При цьому, п.10.2 зазначеного правочину передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Одночасно, за поясненнями №06-05/1-417 від 12.12.2013р. позивача дію договору №223 від 30.05.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді було припинено з 26.07.2012р. у зв'язку з переданням приміщення площею 150,1 кв.м за адресою: м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, 22, від відповідача Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст п.10.2 договору №223 від 30.05.2002р., за висновками суду, зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожний наступний рік, були дійсними у період з жовтня 2011 року по квітень 2012р., та припинилися з 26.07.2012р.

За приписами п.2.1 договору №223 від 30.05.2002р. теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року в приміщення за адресою: проспект Гвардійський, 22, загальною площею 150,1 кв.м.

Відповідно до п.6.3 укладеного між сторонами правочину орієнтовна вартість теплової енергії за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору становить 3861 грн., ПДВ 772 грн., усього 4633 грн. Ціна за 1 Гкал (тариф) 96,52 грн. без ПДВ.

Згідно із постановами №131 від 30.09.2011р., №136 від 16.03.2011 Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, на виконання яких були прийняті накази №200/1 від 30.09.2011р., №70 від 21.03.2012р. Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», вартість 1 Гкал теплової енергії, що постачалась відповідачу в період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. складала 904,55 грн., а з 01.04.2012р. - 970,02 грн.

Пунктом 5.1 договору №223 від 30.05.2002р. встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Як свідчать матеріали справи, сторонами було підписано акт приймання вузла обліку теплової енергії, у відповідності до якого теплопостачальна організація з 08.02.2008р. дозволила експлуатацію системи теплопостачання з відповідними приладами обліку теплової енергії за адресою: м.Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 22.

За період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року позивачем було оформлено наступні рахунки (акти здавання-приймання (надання послуг) по опаленню) на загальну суму 23935,72 грн.:

- №223 від 31.10.2011р. за жовтень 2011 року на суму 429,95 грн.,

- №223 від 30.11.2011р. за листопад 2011 року на суму 4627,43 грн.,

- №223 від 30.12.2011р. за грудень 2011 року на суму 3617,72 грн.,

- №223 від 31.01.2012р. за січень 2012 року на суму 4120,51 грн.,

- №223 від 29.02.2012р. за лютий 2012 року на суму 5054,99 грн.,

- №223 від 31.03.2012р. за березень 2012 року на суму 4209,64 грн.,

- №223 від 30.04.2012р. за квітень 2012 року на суму 1875,48 грн.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленої теплової енергії та її вартості відповідачем не наведено, а судом не встановлено, внаслідок чого суд приймає до уваги показники, які наявні у рахунках за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року на загальну суму 23935,72 грн.

Наразі, факт постачання теплової енергії також підтверджується актом б/н від 06.10.2011р. про включення теплоустановок.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 23935,72 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини за договором №223 від 30.05.2002р. існували на момент виникнення заборгованості) одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу норм ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За правилами п.6.4, 6.5 договору №223 від 30.05.2002р. споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Одночасно, за умовами п.6.1 договору №223 від 30.05.2002р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської держадміністрації.

Як свідчать матеріали справи, рахунки №223 від 31.10.2011р., №223 від 30.11.2011р., отримані відповідачем 08.11.2011р., 13.12.2011р., рахунки №223 від 30.12.2011р., №223 від 31.01.2012р., №223 від 29.02.2012р., №223 від 31.03.2012р., №223 від 30.04.2012р. направлені позивачем на адресу відповідача 11.01.2012р., 10.02.2012р., 12.03.2013р., 03.05.2012р., 29.05.2012р.

Приймаючи до уваги, що факт отримання рахунків відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовано, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача з оплати теплової енергії на суму 23935,72 грн. настав.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач взяті на себе за договором №223 від 30.05.2002р. зобов'язання не виконав, внаслідок чого у Підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року утворилась заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію на загальну суму 23935,72 грн.

Належних та допустимих доказів погашення боргу у вказаному розмірі відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №223 від 30.05.2002р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитої теплової енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» на користь позивача основного боргу в сумі 23935,72 грн. підлягають задоволенню.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на положення вказаної норми права, позивачем нараховано за період з 16.11.2011р. по 30.09.2013р. та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1132,71 грн.

Як встановлено судом, розрахунок позивача у визначеній частині є арифметично вірним, внаслідок чого позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення 3% річних в сумі 1132,71 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк до Підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина», м.Сєвєродонецьк про стягнення основного боргу в сумі 23935,72 грн. та 3% річних - 1132,71 грн. задовольнити.

Стягнути з Підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» (93406, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд.22, код ЄДРПОУ 21804317) на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 00131050) заборгованість в сумі 23935,72 грн., 3% річних - 1132,71 грн., а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Суддя Ю.О. Паляниця