Постанова

від 25.12.2013 по справі 33/317

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 33/317

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на ухвалу господарського суду м. Києва від 23 вересня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 листопада 2013 року у справі № 33/317 за позовом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до приватного підприємства "Український центр чистих технологій" про стягнення суми, -

Встановив:

У жовтні 2007 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства "Український центр чистих технологій" про стягнення збитків за невиконання умов договору № 5/1243/08 від 14 листопада 2003 року, в розмірі 75000 грн., а також штрафних санкцій в сумі 18975 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 6 грудня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача передплату в розмірі 75000 грн., 18975 грн. штрафних санкцій та судові витрати.

17 грудня 2007 року, на виконання рішення господарського суду м. Києва від 6 грудня 2007 року, місцевим судом видано наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 квітня 2008 року рішення місцевого суду скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 75000 грн. авансу та судові витрати. В решті позову відмовлено. Крім того, постановлено: наказ господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року № 33/317 про примусове виконання рішення від 6 грудня 2007 року вважати таким, що втратив чинність.

На виконання зазначеної постанови господарським судом м. Києва видано накази від 26 травня 2008 року № 33/317.

22 липня 2013 року до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, яку ухвалою апеляційної інстанції від 6 серпня 2013 року прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2013 року провадження у справі припинено.

27 серпня 2013 року до господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23 вересня 2013 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 листопада 2013 року, в задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, абз. 3, 4, 5 пп. 3.5.11 п. 3.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10 грудня 2002 року, виходив з того, що заявником не наведено будь-яких поважних причин пропуску такого строку, враховуючи, що матеріали справи свідчать про дотримання судом вимог чинного процесуального законодавства щодо порядку направлення на адресу стягувача відповідного наказу і до суду наказ не повертався.

З такою ухвалою місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши її без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для відновлення строку, встановленого для пред'явлення судового наказу до виконання, є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 23 вересня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 листопада 2013 року у справі № 33/317 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.